Річна інфляція у США сповільнилась до 8,5% у липні з рекордних 9,1% у червні
У липні споживча інфляція у США сповільнилась до 8,5% порівняно з липнем минулого року (у червні показник сягнув рекордних з листопада 1981 року 9,1%).
Про це пише The Wall Street Journal з посиланням на дані Міністерства праці США.
При цьому, базова інфляція, яка виключає нестабільні ціни на енергоносії та продукти харчування, в липні становила 5,9% у річному вимірі, що відображає збереження цінового тиску на економіку.
"Ціновий тиск зменшився в усіх категоріях енергоресурсів: бензин у липні подешевшав на 7,7% порівняно з попереднім місяцем. Ціни на вживані автомобілі, які різко зросли на початку пандемії, також знизились, як і авіаквитки та одяг.
Ціни на продукти зросли на 1,3% у липні порівняно з попереднім місяцем і на 13,1% у липні порівняно з минулим роком, що є найшвидшим річним темпом з 1979 року", - пише WSJ.
ФРС підняла процентні ставки як у червні, так і в липні, і знову збереться у вересні, щоб розглянути можливість подальшого підвищення.
Голова ФРС Джером Пауелл заявив, що Центробанк хоче побачити чіткі та переконливі докази того, що тиск на ціни спадає, перш ніж уповільнити або призупинити підвищення ставок.
Нагадуємо:
Федеральний резерв США вдруге поспіль підвищив ключову ставку одразу на 75 базисних пунктів до діапазону 2,25%-2,5%, з метою приборкати дедалі швидшу інфляцію в країні.
Інфляція у Сполучених Штатах перевищила прогнози економістів та зросла до 9,1% – це найвищий показник з 1981 року. Як наслідок, ринок припускав, що ФРС у липні могла підвищити облікову ставку одразу на 100 базисних пунктів.
Представники ФРС заявляли, що хочуть досягти діапазону ставки від 3,25 до 3,5% до кінця року. Інвестори наразі очікують побачити дещо більший діапазон від 3,5% до 3,75% до кінця року.
Минулого місяця Федеральна резервна система підвищила ключову ставку на 0,75 процентного пункту до діапазону 1,5-1,75%. Це стало найбільшим одномоментним підвищенням процентних ставок із 1994 року, і спричинило не лише обвал ринків через страх рецесії, але й активне зміцнення долара проти інших валют.
Економічна правда