Заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб заявив, що відмова України від співпраці з МВФ призведе до зростання витрат на обслуговування боргу, скорочення припливу іноземних інвестицій та тиску на валютні резерви НБУ.

Про це він написав у колонці для ЕП.

За словами Сологуба, відмова від співпраці з МВФ можлива лише за двох умов.

"Перша умова – збереження дуже сприятливого зовнішнього середовища для України. Тобто світові ціни на товари нашого експорту мають бути дуже високими, а енергоресурси – дешевими.

Крім того, на світових фінансових ринках має зберігатися високий апетит до інвестицій у країни з emerging markets, що дозволить Україні фінансувати дефіцит бюджету шляхом зовнішніх та внутрішніх запозичень. На мою думку, ці припущення доволі оптимістичні й суперечать останнім тенденціям. Нафта і газ поступово дорожчають, що погіршує умови торгівлі для України. За оцінками Національного банку, така тенденція триватиме", - вважає заступник голови НБУ.

"Друга умова "життя без МВФ" - зміни в макроекономічній політиці. Відмова від співпраці з фондом найімовірніше призведе до зростання витрат на обслуговування боргу, скорочення припливу іноземних інвестицій, тиску на валютні резерви Національного банку.

Відтак уряду доведеться скорочувати дефіцит держбюджету, курс гривні буде слабшати, щоб нівелювати негативний вплив на платіжний баланс, відповідно, інфляція прискориться. Адже, як вчать на першому курсі економічного факультету, there is no such thing as a free lunch. Тобто за все потрібно платити", - підкреслив Сологуб.

"За відмову від співпраці з МВФ та право проводити "суверенну економічну політику" Україні доведеться платити зменшенням витрат на важливі бюджетні проєкти (інвестиції в дорожню інфраструктуру, підвищення соціальних стандартів, підтримку малого та середнього бізнесу) та зростанням відсоткових ставок, оскільки НБУ буде змушений проводити жорсткішу монетарну політику для стримування інфляції", - додав він.

Читайте також: МВФ поїхав, але ви тримайтеся: чому Україна не отримала грошей та у що це виллється

Нагадуємо:

Прем'єр Денис Шмигаль заявив, що лишилось 5 ключових пунктів в роботі з МВФ, за його словами, до червня планується підписання staff level agreement, щоб потім транш кредиту схвалила Рада директорів МВФ.

Перегляд програми МВФ для України може бути відкладений на 3-й (липень-вересень або 4-й (жовтень-грудень) квартал 2021 року, йдеться у прогнозі аналітиків Bank of America Global Research

Місія МВФ завершила роботу в Україні, зауваживши, що для завершення першого перегляду програми потрібен більший прогрес.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на кошти МВФ та впевнена у їхньому отриманні у 2021 році.

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетманцев заявив, що Україні буде важко пройти 2021 рік без траншу МВФ, але його відсутність не стане катастрофою.

Радник президента Володимира Зеленського з економічних питань Олег Устенко заявив, що співпраця України з МВФ продовжується, Україна очікує, шо отримає у цьому році транш.

Україна розраховує, що зможе досягти домовленостей з Міжнародним валютним фондом щодо отримання нового траншу кредиту до початку літа, заявив радник голови ОП Тимофій Милованов.

Прем'єр міністр Денис Шмигаль заявив, що з місією МВФ домовилися про наступні кроки із чітким розумінням результату.

Перед цим міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що робота місії МВФ в Україні продовжена на 7-10 днів, за його словами, надходження коштів від Фонду - "більше питання технічне".

Раніше уряд провів зустріч з Міжнародним валютним фондом, прем’єр заявив про необхідність пошуку компромісу щодо тарифів на газ.

У Міжнародному валютному фонді занепокоєні можливим державним регулюванням цін на газ в Україні, адже це може призвести до порушення взятих в рамках Меморандуму зобов’язань.

Місія Міжнародного валютного фонду щодо першого перегляду програми Stand-by відновила свою роботу в Україні.

Прем'єр Денис Шмигаль заявляв, що наступний транш МВФ "буде однозначно у наступному році", за прогнозами, у лютому-березні 2021 року.

Економічна правда