Шевченко: Європарламент схвалює закон, який блокує повернення Приватбанку

Європарламент вітає ухвалений у травні 2020 року закон №590-IX, який посилив стійкість банківського сектору та унеможливив повернення Приватбанку попереднім власникам.

Про це повідомив у Facebook голова НБУ Кирило Шевченко.

"Європейський парламент вітає ухвалений у травні 2020 року закон про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Цей закон посилив стійкість банківського сектору та унеможливив повернення Приватбанку попереднім власникам.

Національний банк України вдячний за високу оцінку від європейських партнерів. Запевняємо, що докладемо всіх зусиль для захисту законності рішень про націоналізацію Приватбанку, збереження фінансової стабільності та не допустимо втрати коштів платників податків", - написав Шевченко.

За його словами, НБУ планує і надалі сприяти наближенню банківського законодавства України до законодавства ЄС та запровадженню найкращих світових практик функціонування банків.

Він додав, що Нацбанк передав на розгляд Верховної Ради погоджений з експертами МВФ законопроєкт про вдосконалення корпоративного управління у банках.

"Прийняття цього закону стане важливим кроком для подальшого посилення інституційності та незалежності НБУ. Він підвищить відповідальність органів управління банків за прийняті рішення, сприятиме прозорості та стабільності діяльності як окремих банків, так і банківської системи в цілому.

Документ удосконалює та підвищує ефективність системи внутрішнього контролю, у тому числі управління ризиками в українських банках", - пояснив Шевченко

За його словами, запропоновані норми запровадять оновлені вимоги щодо структури капіталу та нормативів його достатності у відповідності до директиви ЄС CRD IV та регламенту CRR. Також закон дозволить банкам запровадити процеси оцінки достатності внутрішнього капіталу (ICАAP) та внутрішньої ліквідності (ILAAP).

"Маємо запевнити, що незалежності НБУ нічого не загрожує. Ми чітко усвідомлюємо засади цієї незалежності та той довгий шлях, за який центробанк отримав рівновіддаленість від усіх гілок влади для ухвалення професійних зважених рішень у монетарній і макропруденційній політиках.

На сьогодні ніхто не може диктувати Національному банку, який встановлювати курс гривні чи облікову ставку. Сьогодні підконтрольність НБУ будь-кому просто неможлива. Всі важливі рішення ухвалюються колегіально після всебічного обговорення їхнього впливу як на банківську систему зокрема, так і економіку загалом", - запевнив голова НБУ.

Нагадаємо:

13 травня Верховна Рада схвалила законопроєкт щодо вдосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності у другому читанні та цілому, який називають "антиколомойським".

21 травня президент Володимир Зеленський підписав цей закон, необхідний для співпраці з МВФ.

Економічна правда