Міністр економіки Тимофій Милованов пояснив, що у законопроєкті "Про працю" йдеться про можливість звільняти працівника за ініціативою роботодавця, але не йде мова, що це має відбутися без пояснення причин.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

Милованов також підкреслив, що зараз, за чинним законодавством є 10 причин для звільнення працівника, при цьому жодної матеріальної компенсації для працівників там не передбачено. 

"Вихідна допомога у розмірі окладу видається тільки у виняткових випадках.

За чинним Кодексом, якщо роботодавець хоче, то він легко звільнює працівника і не несе жодної матеріальної відповідальності за своє рішення.

Реорганізація (одна з причин для звільнення за Кодексом - ЕП) стала універсальним механізмом для масових скорочень", - пояснює міністр.

За словами Милованова, у статті 35 проєкту закону "Про працю" йдеться про можливість звільнення за ініціативою роботодавця, але не йде мова, що це має відбутися без пояснення причин.

"Причинами для звільнення за ініціативою роботодавця можуть бути підстави, прописані в трудовому договорі, який підписує працівник і роботодавець під час оформлення трудових відносин.

У законопроекті "Про працю" пропонуємо зробити матеріальну компенсацію обов’язковою, а також заборонити фіктивні перетворення підприємств задля скорочення штату", - підкреслює Милованов.

Далі міністр наводить статтю законопроєкту, в якій передбачаються строки повідомлення про звільнення, які можуть бути замінені грошовою компенсацією.

Стаття 35. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця

1. Роботодавець має право з власної ініціативи розірвати трудовий договір з працівником.
2. Про рішення розірвати трудовий договір з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, роботодавець повинен письмово або зазначеними у трудовому договорі засобами електронного зв’язку повідомити працівника у строк:

1) не менше ніж 15 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить не більше 6 місяців.

2) не менше ніж 30 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 6 місяців;

3) не менше ніж за 60 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад п’ять років;

4) не менше ніж за 90 днів — якщо сума періодів роботи працівника у цього роботодавця становить понад 10 років

3. За домовленістю сторін строки попередження, зазначені у частині другій цієї статті можуть бути замінені грошовою компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше середньоденного заробітку працівника за кожен робочий день зменшення строку такого повідомлення.
4. Роботодавець має право без згоди працівника замінити строки попередження, передбачені частиною першою цієї статті, грошовою компенсацією у суму розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше подвійного середньоденного заробітку за кожен робочий день зменшення строку такого попередження. Порядок розрахунку середньоденного заробітку визначається Кабінетом Міністрів.

5. У разі відмови працівника підписувати додаткову угоду, що передбачає розірвання трудового договору на цій підставі, трудовий договір розривається роботодавцем в односторонньому порядку шляхом надання працівнику в спосіб, визначений трудовим договором, або рекомендованим листом із повідомленням про вручення інформації про розірвання трудового договору.
6. Спори, пов’язані з відсутністю згоди працівника на розірвання трудового договору за цією підставою, вирішуються в порядку встановленому для вирішення індивідуальних трудових спорів.

Знати більше: Новий Трудовий кодекс: звільнення по-новому, регулювання фрілансерів і відносини за договором

Нагадуємо:

27 грудня уряд схвалив законопроєкт про працю, за словами прем'єр-міністра Олексія Гончарука він передбачає збільшення кількості легальних робочих місць, підвищення доходів та розширення соціальних прав працівників.

"Закон вступить в силу за 6 місяців після розгляду та ухвалення парламентом. Ще протягом року буде діяти так званий перехідний період. За цей час відбудеться адаптація трудових відносин і кадрових документів до нововведень.

Законопроект планується розглядати в парламенті пакетом з іншими законопроектами які впливають на ринок праці та трудові відносини. Такі як "про страйк", "про профспілки", тощо", - написав Гончарук.

23 грудня міністерство економіки оприлюднило статтю майбутнього трудового кодексу у якій визначаються трудові відносини, у нинішньому законодавстві такий пункт відсутній. Нововведення можуть вплинути на легальність айтішників, які працевлаштовані як ФОПи.

10 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що новий трудовий кодекс кращий за попередній, але його ще треба допрацювати.

"Ви знаєте, що дуже складно зараз звільнити людину, чи взяти її на роботу. Зараз вони (уряд - ЕП)  працюють над трудовим сучасним законодавством і трудовим кодексом. Там є багато пропозицій, і багато дрібних помилок, які будуть вичищені. Впевнений що ми все зробимо і почуємо суспільство", - сказав президент.

Економічна правда