ЄК, СБ та Енергетичне співтовариство вимагають прискорити розділення "Нафтогазу"

Європейська комісія, Світовий банк та Енергетичне співтовариство схвильовані затримками у розділенні "Нафтогазу" та відхиленням від виконання зобов’язань.

Про це йдеться у спільному листі від 13 червня 2018 року, який є в розпорядженні ЕП.

"Для нас надзвичайно важливо, щоб Україна продовжила рух у напрямку реформування газового сектору, у відповідності до положень Закону України "Про ринок природного газу" 2015 року та зобов’язань, взятих у контексті приєднання до угоди про енергетичне співтовариство", - зазначається у листі.

Зазначається, що підписантів непокоїть той факт, що напрямок руху, обраний під час засідання 29 травня (прем’єр-міністр виступив з пропозицією передати Магістральні Газопроводи України НАК "Нафтогаз" - ЕП), може призвести до подальших затримок у перебігу реформ газового сектору, або навіть відходу від раніше взятих зобов’язань.

"Зокрема, повторне об’єднання МГУ із НАК "Нафтогаз" йде усупереч поточним досягненням анбандлінгу, не відповідає положенням Закону про ринок газу 2015 року, та є відхиленням від зобов’язань взятих в рамках законодавства ЄС. В результаті суттєво постраждає сприйняття України як головного та надійного партнера ЄС у питаннях транзиту газу, що матиме значні негативні наслідки для України в цілому", - повідомляється у листі.

Підписанти зауважують, що розуміють, що провести повне розділення наразі неможливо, однак треба виконати всі підготовчі заходи, щоб не затягувати процес анбандлінгу та не дискредитувати сьогоднішній прогрес.

"Найкраща модель, яка дозволяє досягти цих цілей – залишити Оператора системи транспортування, який пройшов через розділення власності, і не створювати Незалежного оператора системи транспортування газу", - зазначають вони.

Європейська комісія, Світовий банк та Енергетичне співтовариство у листі визначають цілі анбандлінгу:

Раніше повідомлялося, що Європейська комісія заявляє про стратегічне значення для Євросоюзу і України продовження проведення реформ на енергетичному ринку нашої країни, але при цьому констатує пасивність Києва в прикладній реалізації намічених змін.

Економічна правда