Порошенко відклав податок на виведений капітал через позицію Заходу
Президент Петро Порошенко відклав подання законопроекту про податок на виведений капітал до парламенту через позицію міжнародних партнерів.
Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків.
"На жаль, через позицію міжнародних партнерів та компаній повинні провести додаткове обговорення та пошук аргументів саме для них", - написав він.
За даними ЕП, до Адміністрації Президента надійшов лист від МВФ, в якому зазначалося, що Фонд виступає категорично проти ухвалення відповідного закону оскільки це може призвести до збільшення дефіциту бюджету.
У листі також наголошується, що ухвалення відповідного рішення може призвести до розірвання співпраці між Україною та її головним кредитором.
Раніше Порошенко неодноразово називав впровадження податку на виведений капітал одним з головних пріоритетів на 2018 рік.
Однак під час зустрічі із представниками бізнесу в понеділок президент заявив, що впроваджувати ПНК ще рано.
"Я не буду його зараз підписувати, вносити в парламент. Я вважаю, що із цього приводу необхідна чесна дискусія з нашими іноземними партнерами й з асоціаціями бізнесу", - сказав він.
Нагадаємо, Кабінет Міністрів схвалив законопроект про заміну податку на прибуток аналогом податку на виведений капітал.
Податок на виведений капітал передбачає, що бізнесу не потрібно платити 20% державі, а можна вкласти ці гроші в розвиток своєї компанії.
Для іноземних інвесторів це значить, що податкова ставка буде фіксована - 15%, тоді як зараз податкове навантаження на компанії може становити до 25%.
Є підстави припускати, що податок на виведений капітал в перші два роки принесе в бюджет менше, ніж податок на прибуток, але на третій рік надходження різко зростуть, перекриваючи недобір перших років, даючи при цьому близько 7% ВВП, замість нинішніх 2-3% .
На думку експертів, у разі відмови від податку на прибуток в бюджеті неминуче утвориться діра. Наприклад, в Естонії надходження від нового податку виявилися вдвічі менші, ніж від податку на прибуток.
За розрахунками Міністерства економічного розвитку, загальні втрати бюджету протягом першого року після заміни старого податку новим становитимуть 1,2 — 1,3% ВВП.
Тимчасовий очільник ДФС оцінив потенційні втрати бюджету у 40 млрд грн, тоді як у Офісі великих платників податків кажуть про захмарні 80 мільярдів.
Оцінка комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики є оптимістичною: 20 млрд грн.
За оцінкою Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, прямі втрати від зміни системи оподаткування без коригування оцінено у 40,6 млрд грн, які за наявності детінізації зменшаться до 27 млрд грн.
Оптимістичнішою є оцінка втрат держбюджету Українського інституту майбутнього — 23 млрд грн, що пов'язано із припущенням детінізації та збільшення інвестицій.
Економічна правда