Міноборони закуповує застарілий імпортний мотлох - ЗМІ
Бурхливу діяльність для пошуку того, що можна з вигодою "впарити" Міноборони, за кордоном розгорнули українські спецекспортери, які взялися активно відпрацьовувати схеми постачання імпорту озброєнь і військової техніки.
Про це в статті для DT.UA пише Дмитро Менделєєв.
Як пише автор, в 2015 році зберігатиметься тенденція зменшення можливостей вітчизняних підприємств оборонно-промислового комплексу щодо задоволення потреб збройних сил у сучасній військовій техніці.
Насамперед, це викликано розбалансованістю структури оборонно-промислового комплексу, наявністю на підприємствах обладнання, яке не використовується на повну потужність, старінням основних фондів, критичним фінансово-економічним станом ОПК, браком кваліфікованих кадрів.
Крім того, уряд продовжив порочну практику своїх попередників щодо формування оборонного замовлення не від конкретних потреб збройних сил, а від фінансового ресурсу, передбаченого Мінфіном на ці цілі в держбюджеті.
"Структура оборонного замовленнядозволяє говорити про те, що процес переозброєння армії на порядку денному ні в уряду, ні в оборонного відомства не стоїть. Про це можна судити з того, що Міноборони й Нацгвардія включили до переліку озброєнь, які вони закуповують, зразки, що давно перейшли в розряд зайвого військового майна і були призначені для продажу іноземним покупцям. Наприклад, танки Т-72. Та найбільш огидне те, що в оборонному замовленні немає й найменшого натяку на те, що хоча б одне стратегічне завдання вирішували з урахуванням досвіду бойових дій на Сході країни. Ніхто навіть не думає про налагодження масового виробництва систем високоточної зброї", - пише автор.
Бурхливу діяльність для пошуку того, що можна з вигодою "впарити" Міноборони, за кордоном розгорнули й українські спецекспортери, які взялися активно відпрацьовувати схеми постачання імпорту озброєнь і військової техніки.
А зважаючи на те, що іноземці не готові поставляти сучасні озброєння, наші постачальники не залишили без уваги й давно відпрацьований армійський мотлох.
Як пише автор, навряд чи хтось зможе обґрунтувати потребу й доцільність закупівлі, наприклад, англійських бронетранспортерів SAXSON, які не відповідають тактико-технічному завданню на бронетранспортер колісний для потреб Збройних сил України, затвердженому міністром оборони у квітні минулого року.
Ці бронетранспортери за своїми характеристиками істотно поступаються навіть бронетранспортерам радянського виробництва, які є в армії у великій кількості, а відтак є нині зайвим військовим майном", - йдеться в статті.
За рішенням уряду загальний обсяг держзамовлення було збільшено майже вдвічі, і він досяг майже 2 млрд грн. Із цієї суми майже 330 млн пішло як передоплата за продукцію, якої досі не поставили на згадане мною ДП "Укрінмаш" на чолі з Омельянчуком. При цьому за деякими позиціями її своєчасне постачання викликає великі сумніви.
Джерела в Міноборони повідомляють, що дебіторська заборгованість підприємств із постачання озброєнь на сьогодні становить майже 1,4 млрд грн. Аналогічні цифри фігурували й на нараді в КМУ минулої п'ятниці.
Попри звільнення від оподаткування імпорту озброєнь, вартість закупівлі імпортних зразків істотно зросла.
Так, вартість радіолокаційної станції контрбатарейної боротьби AN/TPQ-49, яку зобов'язалося поставити ДП "Укрінмаш", зросла з 9,7 млн до 12,6 млн грн за виріб.
При цьому слід зауважити, що ціна аналогічних станцій AN/TPQ-48, безоплатно переданих Україні як технічна допомога, становить 118 тис. дол. США, що навіть за комерційним курсом на той момент дорівнювало лише 2,4 млн грн.
"У державному бюджеті з'явилася нова лазівка для незаконних доходів ділків збройового бізнесу, раніше заробляли на експорті зброї, а тепер з особливим завзяттям - на імпорті. Тільки в нашому випадку вони крадуть гроші платників податків!" - зазначає Менделєєв.
Ноу-хау оборонного замовлення 2015 р. є передбачені в сумі майже 100 млн грн асигнування на компенсацію (!) імпортерам зростання курсу валюти за контрактами 2014 р., за якими проведено 100-відсоткову передоплату.
З цієї суми 92,5 млн грн. виділено на компенсацію валютного курсу саме для ДП "Укрінмаш". І це при тому, що всі закупівлі заздалегідь проавансували з держбюджету.
Цих грошей цілком могло вистачити на закупівлю низки зразків вітчизняного виробництва. До речі, й на завершення модернізації вертольота Мі-24 цілком би вистачило. Водночас у державному оборонному замовленні 2015 р. знайшли відображення позиції, досить спірні з погляду технічної та військової доцільності і геть нелогічні з погляду військово-технічної політики.
Навряд чи хтось зможе пояснити, навіщо Міноборони збирається закуповувати танки Т-72 різних модифікацій, які не стоять на озброєнні української армії? Для їхньої життєдіяльності треба створювати нову структуру обслуговування й ремонту.
Аналогічно виглядає закупівля спеціальних машин на базі БТР-ЗЕ, які не відповідають тактико-технічному завданню на бронетранспортери для потреб Збройних сил України.
При цьому закуповують аналогічні за призначенням спеціальні машини на базі БТР-4Е. Варто згадати у цьому зв'язку і закупівлю SAXSON, БТР-70ДІ, бронемашин "Дозор", IVECO на додачу до вже наявних у збройних силах БТР-70, БТР-70-В1, БТР-80.