Бізнесменам Донбасу загрожують великі штрафи за несвоєчасну сплату податків, а кримчан вони обійдуть стороною.

Про це заявив юрист департаменту податкової практики Юридичної компанії "Алексєєв, Боярчуков і партнери" Євген Васьковський.

За його словами, зараз українське податкове законодавство передбачає серйозні штрафи і пені за несвоєчасну та неповну сплату податків.

Так, за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошових зобов'язань або авансових внесків з податку на прибуток, згідно з нормами Податкового кодексу України (ПКУ), платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

При затримці до 30 календарних днів включно - 10% погашеної суми податкового боргу. При затримці більше 30 календарних днів - 20% погашеної суми податкового боргу.

Несплата податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків (наприклад, заробітної плати) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає сплаті.

За повторну несплату таких податків протягом 1095 днів - у розмірі 50% і за третю і кожну наступну несплату таких податків протягом 1095 днів - у розмірі 75% від суми податку, що підлягає сплаті.

Крім штрафів, за словами юриста, згідно з нормами ПКУ, на суму податкового боргу після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання нараховується пеня в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ.

"Кримським бізнесменам платити штрафи за несплату податків не доведеться, оскільки у зв'язку з тимчасовою окупацією на території півострова з 27 вересня 2014 створена вільна економічна зона", - відзначає експерт.

Він нагадує, що в її межах була створена вільна митна зона, яка вважається такою, що перебуває за межами митної території України. І в такому випадку сплата податків до бюджету України не передбачена.

"З зоною АТО ситуація складніша. Чинне законодавство передбачає можливість відстрочки сплати податків у разі виникнення форс-мажорних обставин, але довести їх проблематично. Для цього підприємствам необхідно підтверджувати свій випадок індивідуальної довідкою з регіональної торгово-промислової палати. А офіси ТПП закриті або заблоковані", - констатує Васьковський.

За його словами, зараз у Верховній Раді лежить законопроект, прийнятий у першому читанні, який передбачає, що на території проведення АТО для платників податків терміном сплати податків і зборів визнається період, що починається через рік після закінчення АТО.

"Але даний законопроект на сьогоднішній день не прийнятий, і проти його прийняття наводять вагомі аргументи, наприклад, такий: юридична адреса часто не має ніякого відношення до реального місця знаходження підприємства", - зазначає Васьковський.

"Тому лазівкою можуть скористатися і підприємці, чий бізнес перебуває поза зоною АТО. Отже прив'язка до місця реєстрації при наданні податкових канікул вельми сумнівна", - додає він.