Україна щороку витрачатиме 40% бюджету на зовнішній борг

У найближчі п'ять років Україні доведеться витрачати на виплати за зовнішнім боргом майже 40% бюджету країни.

Про це у статті в Hubs пише керівник проектів Ліги фінансового розвитку Андрій Блінов.

За його словами, в найближчі п'ять років Україна буде щорічно витрачати на виплати за зовнішнім боргом 7-8 млрд доларів. І ще 60-70 млрд гривень - за внутрішнім.

"Це якщо уряду доведеться виконувати гарантії за борговими зобов'язаннями державних корпорацій. А як учить остання історія з НАК "Нафтогаз Україні", доведеться", - відзначає експерт.

"Тобто виплачувати за боргом доведеться майже 40% бюджету країни. І це - один із наслідків глибокої девальвації національної валюти в 2008 і 2014 роках", - додав він.

На думку експерта, рано чи пізно на найвищому політичному рівні постане питання: як скоротити витрати на обслуговування боргу?

"І з'являться політики, які візьмуть на озброєння просту і зрозумілу для обивателів риторику - "оголосити дефолт і справа з кінцем!", - вважає Блінов.

Він також додав, що оголошення державою дефолту за внутрішніми зобов'язаннями фактично означає визнання банкрутства уряду перед власними громадянами.

"Такий дефолт зазвичай супроводжується вимушеними банківськими канікулами, тотальним невиконанням контрагентами зобов'язань один перед одним. Що відбувається в країні після таких звісток, будь-хто може побачити на захоплюючому відео, знятому в Аргентині в грудні 2001 - січні 2002 років", - заявив Блінов.

За його словами, у разі дефолту на внутрішньому ринку довіра до банківської системи наблизиться до нуля.

"Якщо сьогодні в жахливій економічній ситуації із системи витягнув депозити лише кожен третій громадянин, то в разі дефолту це постараються зробити всі вкладники. І вже точно населення в найближчі роки буде розглядати інструменти заощаджень поза системою банківських депозитів і державних облігацій. В українському випадку - це скупка валюти, дорогоцінних металів і імпортного ширвжитку", - відзначає експерт.

"Повідомити зовнішніх кредиторів про "прощення" боргів, на перший погляд, куди простіше. Однак це означатиме щонайменше дві речі. Перше - припинення будь-яких програм зовнішнього фінансування. Друге - високу ймовірність арешту українських активів по всьому світу", - підсумував Блінов.