Європа захистить держзакупівлі антидемпінгом
Єврокомісія офіційно оголосила про готовність закрити доступ до європейських держзакупівель компаніям з тих країн, де діють преференції вітчизняним постачальникам товарів та послуг для держорганів.
Офіційною метою нової ініціативи Єврокомісії служить заклик до столу переговорів країн-торговельних партнерів ЄС з питання відкриття їх ринків держзамовлення, пише "Комерсант-Україна".
ЄК висловила невдоволення такими протекціоністськими проектами, як "Купуй американське", "Купуй бразильське", "Купуй китайське", а також преференціями та пільгами для національних постачальників у Туреччині, Росії та Австралії, посилаючись на те, що європейський ринок держзамовлення практично повністю відкритий для компаній з цих країн.
Країнам, що підписали угоду про держзакупівлі в рамках Світової організації торгівлі (США, Канада і Японія), ЕК обіцяє розгляду в комісії СОТ з врегулювання спорів.
Для інших країн будуть застосовані додаткові механізми регулювання, наприклад антидемпінгові мита.
Нині обмеження на доступ до держзакупівель в ЄС компаній з третіх країн діють переважно у сфері обслуговування (телекомунікації, транспорт, пошта, водопостачання, енергомережі), де, згідно з регламентом 2004/17/EC, замовник має право виключити з тендера компанії, чиє пропозиція більш ніж на 50% сформовані товарами іноземного виробництва.
ЄК пропонує розширити рамки застосування правила для контрактів вартістю понад 5 млн євро незалежно від сфери закупівель.
Виняток заявки буде в двомісячний термін розглянутий ЄК, яка врахує, наскільки відкритий ринок держзамовлення в країні, звідки походить товар.
У разі численних і серйозних порушень прав європейських компаній ЄК отримає можливість провести розслідування і приступити до переговорів із третьою стороною, а в разі відмови країни відкрити свій ринок держзамовлення - заборонити доступ компаній цієї країни до тендерів у певній галузі або накласти штраф у вигляді антидемпінгового мита.
Крім того, замовники повинні будуть звітувати перед ЄК щодо передачі контракту стороні, яка запропонувала "ненормально низьку" ціну.
Заниженою ціна буде вважатися тоді, коли "пропозиція виявиться занадто хорошою, щоб бути правдою" (мається на увазі порівняння ціни на товар на відкритому ринку і ціни в заявці).
Якщо сума тендера менше встановлених порогів (для більшості позицій - 5 млн євро), на нього поширюється регулювання конкретної країни ЄС, але недискримінація постачальника за національною ознакою також повинна дотримуватися.
Єврокомісія очікує введення нових норм в дію у другій половині 2013 року, якщо їх схвалить кваліфікована більшість в Раді міністрів і Європарламенті.
Німеччина побоюється за доступ продукції своєї автомобільної індустрії та IT-компаній до держзамовлень в ЄС через те, що пропоновані обмеження можуть поширюватися і на спільні підприємства - компанії з високою часткою участі іноземного капіталу.
За розрахунками експертів, відкриття тільки ринку держзамовлення Китаю оцінюється в суму від 81 млрд до 208 млрд євро на рік.
Однак китайська сторона вже поспішила заявити про незмінність своєї позиції з питання полегшення доступу до держзамовлень.
Український бізнес зараз не бере участь у держзакупівлях в країнах Євросоюзу, однак створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС може спонукати українські компанії брати участь в тендерах.
"Хоча запропонована Єврокомісією норма ускладнить доступ вітчизняних товарів на європейський ринок, часу достатньо, щоб зацікавлені українські компанії зуміли адаптуватися - перенести частину виробництва в ЄС або знайти там партнерів", - вважає партнер юридичної фірми AstapovLawyers Олег Мальський.