Держоргани можуть змусити купувати український софт

Українські розробники програмного забезпечення (ПЗ) можуть отримати пріоритетне право продавати свою продукцію державним установам.

Автори відповідного законопроекту, поданого до ВР, упевнені, що це дозволить підтримати галузь і заощадити бюджетні кошти, опоненти зазначають, що він створює дискримінаційні умови на ринку, пише "Коммерсант-Украина".

Держустанови можуть зобов'язати закуповувати програмне забезпечення у вітчизняних розробників.

Такі норми містяться в проекті змін до закону "Про національну програму інформатизації", зареєстрованому в понеділок групою депутатів на чолі з Євгеном Царьковим (КПУ).

Згідно з документом, при проведенні закупівель ПЗ за державні кошти держоргани, держпідприємства та навчальні заклади повинні в першу чергу вибирати продукти вітчизняних розробників або програми з відкритим кодом і тільки в разі їх відсутності закуповувати іноземне ПЗ.

Законопроект повинен переорієнтувати українських програмістів на внутрішній ринок, вважає пан Царьков.

"Розробкою ПЗ в країні займається 2700 підприємств. Річний обсяг ринку - близько 10,2 млрд гривень, з яких 9,3 млрд гривень йде на експорт. А ми потім ці програми закуповуємо у іноземних компаній", - обурюється він.

Зараз українських програм на ринку небагато, визнає депутат, вважаючи, що, якщо стимулювати попит на них з боку держави, кількість програм збільшиться.

До того ж норма про пріоритетне використання ПЗ з відкритим кодом повинна заощадити бюджетні кошти.

"Припустимо, українських аналогів Windows знайти не можна. Але ж можна використовувати різні операційні системи на основі Linux - їх впровадження дешевше", - пояснює Царьков.

У грудні в Держагентстві з питань науки, інновацій та інформатизації заявляли, що кожні чотири роки покупка ліцензійних програм обходиться в 1,5 млрд гривень.

Після цього уряд затвердив держпрограму переходу на ПЗ з відкритим кодом.

Кабмін вже планував повний перехід держорганів на ПЗ з відкритим кодом в 2004 році, також пропонуючи використовувати продукти вітчизняних розробників, проте далі окремих експериментів справа не пішла.

У 2005 році уряд змінив курс і спробував легалізувати, ліцензійні продукти, що вже використовуються.

За оцінками гендиректора "Майкрософт Україна" Дмитра Шимківа, на початок грудня 2011 року більш 60% використовуваного держорганами програмного забезпечення було неліцензійним.

В "Майкрософт Україна" вважають прийняття законопроекту неприпустимим.

"Він створює нерівні конкурентні умови на ринку, порушуючи європейські та світові норми технологічного нейтралітету при державних закупівлях", - говорить Шимків.

Керівник фінансового департаменту компанії "Октава Капітал" (володіє однією з найбільших IT-компаній країни - "Інком") Дмитро Рибальченко визнає, що вітчизняним IT-інтеграторам доведеться переглянути портфель програмних продуктів, що поставляються на ринок: "Частка держзамовлень у структурі доходів нашої компанії велика, доведеться пристосовуватися".

Проте Царьков впевнений, що законопроект буде прийнятий депутатами.

У 2009 році він вже виступав з подібною ініціативою, але вона так і не була розглянута парламентом.

Проте зараз законопроект поданий від імені десяти депутатів з п'яти фракцій, включаючи сина президента Віктора Януковича.

Примітно, що ця ж група депутатів - автори низки законопроектів про створення податкових пільг для українських програмістів.