Казахстан може піти зі світового ринку зерна
Моніторинг показав, що запаси продовольчої пшениці вКазахстані набагато нижче очікуваних.
Перед урядом країни постала необхідність вдатися до заборони експорту зерна, інформує "Дело".
Відповідно до чергового звіту Агентства зі статистики Республіки Казахстан, запаси зернових в Казахстані за січень 2011 року зменшилися на 689,5 тис. тонн, або на 7,4%.
У структурі зернових культур в абсолютних значеннях найбільше зменшилися запаси продовольчої пшениці.
Її стало менше на 517,4 тис. тонн, зменшення на 8,5%. На цьому тлі вартість пшениці в Казахстані піднялася в регіонах приблизно на 7%, або на 3-3,5 тис. тенге.
Середня ціна за тонну пшениці 3 класу в республіці перебуває в межах 49-53 тис. тенге. Одна з причин зростання цін - ситуація на світових ринках.
Крім цього, в Казахстані серед учасників ринку ходять поки непідтверджені офіційно чутки, що в цій ситуації Казахстан може знову вдатися до заборони експорту всього зерна або окремих зернових культур, як він це зробив у 2008 році.
Зернотрейдери говорять про те, що якщо заборона експорту зерна буде введена, це їх зовсім не здивує. А приводів ввести заборону стає все більше.
По-перше, як згадувалося вище, в Казахстані скорочуються запаси зернових.
Особливо це стосується зернових на фураж. Зниження їх запасів випереджає загальні темпи в рази.
Як виявилося, всього за один місяць засіки Казахстану позбулися майже половини кормової кукурудзи - зниження запасів на 44% - і чверті кормової гречки.
При цьому запаси продовольчої гречки зменшилися всього на 3,7%. Враховуючи поточну заборону на експорт гречки, весь цей обсяг був ужитий всередині Казахстану.
При збереженні рівня споживання вищеназваних культур, їх запаси зникнуть вже в найближчі місяці. Не краще йдуть справи і з іншими фуражними культурами.
Так, за січень запаси всього ячменю зменшилися з 542,9 тис. тонн до 505,2 тис. тонн, або на 7%, при цьому фуражного ячменю стало менше на 11,5%.
По пшениці також найбільше зменшення запасів довелося на фуражну пшеницю. В абсолютних значеннях її стало менше на 38,6 тис. тонн, з 230,1 тис. тонн до 191,4 тис. тонн, а у відносних - на 17%, при зменшенні запасів продовольчої пшениці на 8,5%.
При збереженні рівня споживання фуражної пшениці в 38,6 тис. тонн на місяць, при нескладних підрахунках, неважко виявити, що її ледве вистачить до початку липня.
Але, швидше за все, місячний рівень споживання буде тільки наростати, оскільки альтернативні корми зникнуть ще швидше.
Так, кормові запаси суміші колосових вже зменшилися за січень на 21,2%.
Тваринникам залишиться тільки сподіватися на власні запаси і на свіжу траву навесні. І то, у випадку, якщо вона почне пробиватися десь у квітні. Або годувати худобу продовольчими сортами зерна.
По-друге, в умовах явного дефіциту власних кормових культур зростає зовнішній попит на зерно, а саме на ячмінь з боку Ірану.
За інформацією іранських джерел, ціна ячменю в Ірані зросла до 450-480 доларів за тонну.
Це обумовлено дефіцитом цієї культури в Ірані. Трейдери з цієї країни шукають джерела імпорту ячменю в країну і готові купити його в Казахстані на переході Сарахс за 380-400 доларів за тонну.
Так що приводів для зернового ембарго в Казахстані предостатньо. Питання, чи зважиться на такий крок уряд після гучних заяв про те, що в Казахстані зерна достатньо.
Нагадаємо, що в даний час в Казахстані діє, поки до березня, заборона на експорт олійних культур і гречки.