Акціонерні товариства: втрачені ілюзії

Після набрання чинності у травні 2009 року закону про акціонерні товариства у Вищому господарському суді був тільки один позов, який спонукав акціонерне товариство привести його статут у відповідність до цього закону.

Суд відмовив у позові, мотивуючи це нормою перехідних положень закону. Вона передбачає, що для акціонерних товариств, створених до набрання чинності даного документа, термін внесення змін до статуту закінчується не пізніше двох років з дня набрання законом чинності.

Втім, юристи відзначають, що навіть у разі прийняття рішення про задоволення такого позову, виконати його неможливо. Рішення про спонукання колегіального органа може бути не виконане через відсутність кворуму чи голосування "проти".

Змусити приватний сектор перейти на нові правила гри неможливо.

Основна новація закону - поділ товариств на приватні та публічні. Кількісний склад  приватних АТ не може перевищувати 100 акціонерів, і ця компанія має право здійснювати тільки закрите розміщення акцій. Публічні АТ можуть здійснювати як закрите, так і відкрите розміщення акцій.

Зараз в Україні близько 33 тисячі акціонерних товариств. З них 11 тисяч - відкриті і майже 22 тисячі - закриті. Саме їм на зміну повинні прийти приватні та публічні АТ. Проте, як повідомив член ДКЦПФР Микола Бурмака, лише трохи більше ста акціонерних товариств діють в Україні відповідно до нового закону.

З 76 публічних акціонерних товариств шість є новоствореними, і 29 приватних акціонерних товариств привели свою діяльність у відповідність до закону. Немає жодного приватного АТ, створеного згідно з новим законом.

Схоже, дані цифри близькі до реальних, бо "редагування" статуту в умовах кризи - дороге задоволення. Крім того, частина товариств могли не звертатися у ДКЦПФР, якщо з 29 квітня 2009 року не реєстрували додаткові випуски акцій.

Акціонерне товариство може просто змінити назву, викласти статут у новій редакції і на цьому зупинитися, не здійснюючи будь-яких корпоративних дій, які б змушували звертатися з відповідними документами до регулятора.

Серед компаній, які реорганізувалися або створені на нових засадах, переважають банки, фінансові компанії і підприємства, які зіткнулися з необхідністю збільшення статутного капіталу, а тому повинні були виправити статут.

Експертам важко відповісти, скільки в Україні має бути приватних та публічних АТ. Скоріше, річ не у кількості, а у якості. Час покаже, які товариства до травня 2011 року залишаться на фондовому ринку, а які будуть перетворені в інші форми.

В останні роки в Україні власники переводять компанії з дорогої акціонерної форми у товариства з обмеженою відповідальністю.

На думку радника юрфірми "Саєнко Харенко" Олени Щербини, найближчим часом узгоджуватимуть свої документи згідно з новим законом великі підприємства, компанії з часткою іноземного капіталу і фірми, що потребують рефінансування.

"ЗАТ, де є більше 100 акціонерів, напевно, будуть вичікувати, сподіваючись на якісь зміни у законодавстві. "Відкриватися" їм не хочеться, та й не має ніякого сенсу", - вважає Щербина.

За її словами, чекати вони будуть не стільки змін акціонерного законодавства про кількість акціонерів або скасування цього обмеження, скільки змін щодо ТОВ, зокрема, збільшення порогу, обмеженого десятьма учасниками товариства.

"З 30 квітня втратив чинність закон про господарські товариства у частині статей, що містять згадки про ЗАТ і ВАТ. Таким чином, компанії, які не узгодять свої документи з новим актом, опиняться поза законом. Ні Цивільний кодекс, ні Господарський кодекс не містять понять "ЗАТ" і "ВАТ", - констатує Щербина.

Експерти вважають, що обмеження максимальної кількості членів товариства десятьма учасниками є необґрунтованим - як і обмеження кількості членів приватного АТ сотнею учасників.

Ніхто не знає, звідки взялися ці цифри, і чи проводилися якісь дослідження, згідно з якими дані орієнтири було взято за основу. Крім того, якщо підготовкою закону про АТ керувала ДКЦПФР як регулятор цих відносин на ринку, то державного органа, який опікувався би проблемами ТОВ, наразі не видно.

Загадкою для фахівців залишаються підстави, на основі яких був передбачений розподіл на приватні та публічні АТ.

Швидше за все, під час внесення змін до закону про цінні папери і фондову біржу, що містить статті про відкриту і закриту передплату, у його новій редакції вони були трансформовані у "публічне розміщення акцій і закрите розміщення акцій".

Це могло спричинити перейменування ЗАТ і ВАТ у приватні та публічні АТ. І ніхто не подумав, які наслідки це матиме для АТ при заміні усіх дозвільних документів.

За оцінкою віце-президента КУА "Кінто" Анатолія Федоренка, формально відповідають вимогам нового закону про акціонерні товариства 3 тисячі або 10% ЗАТ і ВАТ, які мають змінити статус. Але як їх "загнати" у нові рамки?

"Щоб стати публічним акціонерним товариством, потрібні відповідні обсяги та беззбиткова діяльність. Зараз у лістингу приблизно 100 АТ. Якщо знизимо вимоги у лістингу бірж, то перетворимо ринок у сміттєзбірник. Робити з фондового ринку барахолку не варто", - стверджує Федоренко.

Закон треба допрацювати за принципом "не зашкодь", кажуть експерти. Федоренко пропонує доповнити існуючі ВАТ і ЗАТ, які будуть жити за новим законом, але їх не стосуватимуться норми про кількість акціонерів, приватними та публічними АТ.

Після такого м'якого переходу нові норми закону можна поширити на всі 33 тисячі АТ, а спеціальні норми прописати окремо для ЗАТ і ВАТ та приватних і публічних товариств.

Закон про акціонерні товариства вимагає усунення суперечностей, інакше через півтора роки більшість нинішніх ЗАТ і ВАТ можуть опинитися поза правовим полем.

Втім, коли у 2004 році набрали чинності Цивільний і Господарський кодекси, у них була відсутня така організаційно-правова форма як колективні підприємства, але такі компанії  існують досі. Приблизно так може трапитися і з ЗАТ та ВАТ. Вони створені легітимно, і підстав їх ліквідовувати немає.