Потяги з трьох частин, дрова у вагонах і 10 мільярдів збитку. Як залізниця готується до чергової воєнної зими

Підготовка Укрзалізниці до холодів у воєнний час давно вийшла за межі заміни мастила чи перевірки ущільнювачів у вагонах. Для залізничників це щорічний іспит на витривалість в умовах постійних обстрілів інфраструктури, гострого дефіциту локомотивів, кадрового голоду, фінансової кризи та загрози нових блекаутів.

У державній компанії запевняють, що підготовку регіональних філій до зимового періоду 2026-2027 років завершать до 1 листопада. Скільки локомотивів втратила залізниця з початку року, як рятуватимуть пасажирські рейси під час знеструмлень і де компанія шукає кошти для латання бюджетних дірок?

10 мільярдів збитку і зламана модель

Операційна підготовка до морозів відбувається на тлі критичного фінансового дефіциту. За підсумками 2025 року Укрзалізниця зафіксувала 7,7 млрд грн збитку, проте лише в першому півріччі 2026-го цей показник перевищив 10 млрд грн.

Головна причина фінансової кризи – занепад попередньої економічної моделі компанії. За словами голови правління Укрзалізниці Олександра Перцовського, раніше збитки від пасажирського сектору покривалися прибутком від транзиту російських та білоруських вантажів і внутрішніх вантажних перевезень.

Транзит зупинений, а внутрішні перевезення під час великої війни впали вдвічі. Найближчим часом вантажопотік ризикує просісти ще більше через простій металургійних та гірничо-збагачувальних комбінатів.

Щоб подолати кризу, уряд почав субсидувати пасажирські перевезення через модель держзамовлення (PSO) і дозволив компанії підняти тарифи на вантажні перевезення на 30%. Імовірно, з 1 січня 2027 року вони зростуть ще на 15%.

"Індексація вантажних тарифів – вимушений і компромісний захід, щоб мати ресурси на пальне, електроенергію та ремонти до зими", – зазначав Перцовський.

Компанія також оптимізує витрати: продає непрофільні активи, скорочує капітальні інвестиції і підтримує внутрішнє сполучення прибутками від міжнародних рейсів.

Вогонь по локомотивах і збірні потяги

Найбільшим викликом для залізниці залишаються системні удари ворога по інфраструктурі та рухомому складу. Росія оголосила війну українським локомотивам, намагаючись знеструмити магістралі і повністю зупинити рух.

З початку великої війни ворог пошкодив або знищив 521 локомотив, 304 з них – лише з початку 2026 року, а також 399 пасажирських вагонів. Щоб компенсувати брак тяги, компанія змушена вдаватися до нестандартних рішень.

"З метою забезпечення перевезень в умовах втрати значної кількості локомотивів пасажирські поїзди далекого сполучення вимушено курсують за складною технологічною схемою – об'єднуються у дво- або тригрупні поїзди. Такий режим руху вимагає жорсткого дотримання графіка та додатково обмежує пропускну спроможність дільниць", – пояснюють в Укрзалізниці.

Об'єднувати вагони швидкісних поїздів "Інтерсіті+" наразі не планують через різні напрямки курсування. Водночас для цієї категорії залишається гострою проблема складного й довгого ремонту в умовах дефіциту запчастин.

Як працювати без світла

В Україні електрифіковано 48% колій. На випадок повторення знеструмлень та атак на контактну мережу залізничники відпрацювали чіткі сценарії реагування. У разі вимкнення електрики на лінії негайно виводитимуть автономні тепловози, а під час глибоких блекаутів приміські електропоїзди замінять на дизель-поїзди.

У випадку пошкодження колій або загрози обстрілів залізничники використовують альтернативні схеми руху. "Якщо залізничне сполучення з певним населеним пунктом тимчасово унеможливлюється, УЗ разом з місцевою владою організовує комбіновані перевезення за схемою "поїзд плюс автобус", – зазначає начальник управління стратегічних комунікацій Укрзалізниці Сергій Щур.

З 1 жовтня такий пілотний проєкт запущений для Лозової на Харківщині та Сум.

Залежно від безпекової ситуації можуть тимчасово скорочуватися маршрути пасажирських поїздів з їх відновленням одразу після стабілізації ситуації.

Як опалюватимуться вагони

Одне з важливих питань для пасажирів узимку – чи буде тепло у вагонах, якщо потяг застрягне в полі через відсутність напруги. У компанії запевняють: майже всі пасажирські вагони, підготовлені до роботи взимку, мають котли комбінованого типу. Вони працюють від електромережі, але в разі знеструмлення переводяться на автономне тверде паливо. Для цього є дрова і 13 тис. тонн вугілля.

УЗ також готує автономні локації для цивільних на випадок критичної ситуації в містах. "Частину не залученого рухомого складу компанія переобладнала на "Вагони незламності". Вони облаштовані повноцінною автономною системою опалення, зарядними пристроями від генераторів, мікрохвильовками, холодильниками та комплектами Starlink для безперебійного зв'язку", – підкреслює начальниця управління розвитку бренду Укрзалізниці Єлизавета Кравець.

Крім того, на вокзалах країни функціонуватиме близько ста пунктів незламності з резервним живленням, питною водою, гарячим чаєм та стабільним зв'язком.

Кадровий дефіцит та ремонт під вогнем

Компанія стикається з гострим дефіцитом персоналу. З 2021 року штат Укрзалізниці щороку скорочується: тільки за перше півріччя 2026-го він зменшився на 10,3 тис. осіб. Основні причини – мобілізація та міграція. Для оперативного відновлення інфраструктури компанія формує посилені ремонтні бригади, які виїжджають на об'єкти відразу після дозволу військових та ДСНС.

У компанії наголошують, що тривалість ремонтів залежить не лише від наявності робітників, а й від обсягів руйнувань та безпекової ситуації на ділянках, адже збереження життя залізничників та пасажирів – абсолютний пріоритет.

Євроколії та нова інфраструктура

Паралельно залізниця намагається оновлювати парк, але заміна 1 600 пасажирських вагонів вимагає понад 2 млрд дол. Їх у компанії немає, тому ставку роблять на ремонти на власних заводах. Для покриття дефіциту тяги підписали угоду з французькою компанією Alstom на постачання 55 нових електровозів, що стане наймасштабнішою інвестицією в рухомий склад за останні роки.

Залізниця також реалізує стратегічні інфраструктурні проєкти. Зокрема, компанія завершила електрифікацію першої в Україні новозбудованої євроколії – 22-кілометрової дільниці між Ужгородом та Чопом. Половину проєкту вартістю 1,3 млрд грн покрив грант ЄС за програмою Connecting Europe Facility, ще половину – уряд та УЗ. У 2026 році з держбюджету на нього виділили 285 млн грн.

Зараз залізничники електрифікують другу чергу – ділянку від Чопа до кордону з Угорщиною (Захонь), яку планують завершити до кінця 2026 року. Це дозволить євросоюзівським поїздам курсувати до Ужгорода без заміни локомотивів на кордоні, скорочуючи час у дорозі та зменшуючи операційні витрати.