Плюси врегулювання ринку факторингу
Врегулювання ринку факторингу в Україні може збільшити обіг капіталу у 2,5-3 рази як для державного сектору, так і приватного. Звучить зухвало, але насправді цифра може бути навіть більшою. Поясню чому.
Сьогодні український бізнес працює в умовах, де швидкість обігу грошей часто важливіша за сам обсяг грошей. Особливо це відчутно в роботі з державою, яка залишається найбільшим замовником і формує значну частину попиту в економіці.
Факторинг – це інструмент, який дозволяє прибрати головний бар'єр для бізнесу – відкладання покупки на потім. Це базовий інструмент, який дозволяє постачальнику отримати оплату одразу після виконання контракту, передавши право вимоги фінансовій установі. Бізнес отримує ліквідність, фінансова установа – прогнозований дохід, держава – ширший пул учасників і кращі цінові пропозиції.
Ефект факторингу – це більше виробничих циклів, більше участі ММСБ в бізнесі, зростання конкуренції, зниження ціни закупівлі для держави через зниження ціни за касовий ризик.
Очевидна модель win-win для всіх сторін.
Якщо подивитися на європейську практику, там факторинг у публічних закупівлях – це не інновація, а норма. Він працює завдяки чітко визначеним правилам, які захищають усі сторони. Право вимоги може бути передане, фінансова установа юридично захищена, а замовник зобов'язаний здійснити оплату новому кредитору.
Саме ця визначеність і створює довіру до інструменту – а отже, і сам ринок.
Для України, яка декларує рух до європейської економічної моделі, це виглядає як очевидний крок. Причому це не про складні реформи чи нові інституції.
Що ми маємо по факту?
Сьогодні ми маємо ситуацію, в якій економіка штучно обмежує сама себе. Бізнес не має доступу до ліквідності, фінансовий сектор не може реалізувати свій потенціал, а держава змушена працювати в менш ефективній моделі.
Фінансова установа, яка заходить у факторинг державного контракту не має достатнього юридичного захисту. Вона не є стороною договору з державним замовником, а її право на отримання платежу прямо не гарантоване. Фактично це означає, що вона бере на себе ризик без належних інструментів його контролю.
У таких умовах ринок поводиться абсолютно раціонально: фінансові інституції просто не заходять у цей сегмент.
Що треба змінити?
Йдеться про доволі точкові зміни в законодавстві, які прямо дозволяють факторинг державних контрактів і закріплюють право фінансової установи на отримання платежу.
Фактично — про одну чітку норму, яка знімає правову невизначеність.
Далі ринок зробить усе сам. Бізнес почне активніше заходити в тендери, фінансові інституції — фінансувати ці контракти, конкуренція зросте, а ціни — навпаки, знизяться. І це той випадок, коли виграють усі сторони без винятку. До того ж, ринок сам нівелює здогадайтесь що? Правильно - корупцію.
Запит на факторинг в Україні вже є. Питання лише в тому, коли з'являться правила, які дозволять йому працювати.