"Ми, як терпіли". Держава змусить банки сплатити ще 50 млрд грн до бюджету

Влада готується вже вчетверте запровадити для банків 50% податок на прибуток. На думку депутатів, кредитні установи продовжують отримувати надприбутки передовсім завдяки вкладенням в ОВДП та депозитні сертифікати НБУ. Вони переконані – ці кошти варто спрямувати на підтримку бюджету країни у стані війни.

Нацбанк та банки категорично проти, апелюючи до того, що податок на надприбуток мав бути тимчасовим явищем на початку великої війни, а зараз потрібно розвивати кредитування за рахунок збереження високої прибутковості банків.

З підтримкою ініціативи виступив Мінфін, який назвав додаткове оподаткування банків "ефективним": після подвоєння ставки бюджет на початку року отримав не тільки планові платежі, а й додаткові кошти.

Податковий тягар

Ціна конфлікту – 50,4 млрд грн, які банки сплатять додатково із прибутку наступного року, якщо замість повернення до ставки 25% з них й надалі стягуватимуть подвійний розмір податку.

Із законодавчою ініціативою продовжити для банків на 2027 рік діючу цього року 50% ставку податку на прибуток наприкінці травня виступив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

16 червня його комітет більшістю голосів рекомендував Верховній Раді ухвалити відповідний законопроєкт за основу та в цілому. "Я хочу, щоб ми відійшли від правок до другого читання: тест вивірений, ми працюємо за ним уже третій рік, і по ньому жодних проблем немає", – пояснив Гетманцев.

За розрахунками Мінфіну, завдяки цій ініціативі банки у 2027 році додатково сплатять 37,8 млрд грн, з яких 34 млрд грн надійдуть до держбюджету, а 3,8 млрд грн – до місцевих бюджетів. На початку 2028 року за четвертий квартал 2027-го держава отримає від банків ще 12,6 млрд грн: 11,4 млрд грн – в держбюджет, 1,2 млрд грн – в місцеві.

Законопроєкт підтримали 17 членів комітету, один проголосував проти, а двоє утрималися, зокрема перший заступник голови комітету Ярослав Железняк. Він не голосуватиме за документ, доки надходження від цього податку не направлять виключно на фінансування оборонних потреб. У 2026 році 50% надходжень від податку на прибуток банків через спецфонд бюджету витрачається на закупівлю пасажирських вагонів для "Укрзалізниці".

Гетманцев розповів ЕП, що очікує розгляду законопроєкту в сесійній залі під час наступної парламентської сесії. Вона розпочнеться у вересні. Восени, одночасно з ухваленням бюджету на 2027 рік, депутати розглянуть податкові зміни, покликані збалансувати майбутні доходи та видатки бюджету.

З усіх – по 50

Наразі, як і до початку великої війни, бізнес в Україні сплачує податок на прибуток за ставкою 18%. Але банківська система швидко оговталася від шоку 2022 року, і вже у 2023-му її прибутковість суттєво зросла. Це спричинило дискусію про те, що з "надприбутків" банків потрібно стягувати "надподатки".

Наприкінці 2023 року парламент зобов'язав їх віддати бюджету 50% свого прибутку за підсумками року. Завдяки цьому державний бюджет отримав з прибутку банків у 10 разів більше коштів, ніж у 2022-му. І навіть після сплати підвищеного податку банківська система все одно отримала рекордний чистий прибуток – 83 млрд грн.

З 2024 року банки перевели на ставку 25%, але у другій половині року історія повторилася: під гаслом "бюджету бракує коштів" ставку знову підвищили до 50%. Попри це банківська система перевершила власний рекорд прибутковості, отримавши вже 90,9 млрд грн чистого прибутку.

Податок на надприбутки (windfall tax) стягується з окремих галузей, які отримують неочікувано високі прибутки, і має на меті спрямувати частину цих коштів на суспільні потреби.

Так, в ЄС запроваджували додатковий збір для енергетичних компаній, які з 2022 року отримували надприбутки через війну Росії проти України. Ці надходження через бюджет спрямовувалися на субсидії та підтримку домогосподарств і бізнесу.

Windfall tax для банків також запроваджували в окремих європейських країнах, зокрема в Іспанії, Італії, Литві, Угорщині, Румунії та Чехії. Появу windfall tax в Україні для банків пояснювали як їхньою рекордною прибутковістю, так і необхідністю фінансування Збройних сил України в умовах війни.

Історія могла повторитися і у 2025 році, але Гетманцев публічно заявив, що більше не ініціюватиме податкових змін "заднім числом", і до кінця того року 25% ставка для банків не зміниться. Нову позицію депутат пояснив рішенням Конституційного Суду, який наголосив на недопустимості раптових змін у сфері оподаткування, до яких бізнес не може підготуватися в розумні строки.

Унаслідок цього сплата податку банками у 2025 році скоротилася на 11,6%, тоді як їхній чистий прибуток досяг нового історичного максимуму – 126,5 млрд грн.

Податкові надходження могли б зменшитися ще більше, але у грудні ПриватБанк вирішив списати 150 млрд грн токсичних кредитів, виданих ще за часів його колишніх власників. Через особливості законодавства державний банк зобов'язаний сплатити податок із такого списання. ПриватБанк вирішив зробити це, поки ще діяла ставка 25%. І навіть за низькою ставкою це принесло бюджету додатково 37,5 млрд грн.

"Приват" поспішав, адже банки попередили: з початку 2026 року вони знову повернуться до 50% ставки – втретє, знову на рік і, як тоді запевняли, востаннє.

Утім, цієї обіцянки дотримувалися недовго. Уже в травні Гетманцев ініціював продовження дії ставки 50% ще й на 2027 рік. "579,3 мільярда гривень – доходи 60 банків за підсумками минулого року. Це на третину більше, ніж у 2023 році, і на 14% більше, ніж у 2024-му. Йдеться не просто про прибутки, а про надприбутки банків під час війни, отримані переважно завдяки операціям з державними цінними паперами", – заявив депутат.

Кредити замість податків

Банкіри оцінили фіскальний ефект від продовження підвищеної ставки оподаткування у 20-25 млрд грн.

"Гусака вже скубуть і скубуть, але можуть бути й наступні. Це може прозвучати негарно, але ми як терпіли: "Вони платять, вони "білі", тож давайте ще, вони ж не заперечують", – обурюється віцепрезидент Асоціації українських банків (АУБ), голова наглядової ради "Європейського промислового банку" Віталій Романчукевич.

Позиція банкірів ґрунтується на кількох основних аргументах.

По-перше, крім внесків акціонерів, прибуток є їхнім єдиним джерелом нарощування капіталу, від обсягу якого залежать як можливості розширення кредитування економіки загалом, так і фінансування проєктів у сферах енергонезалежності та оборони зокрема.

"У разі збільшення оподаткування до 50% темпи кредитування в рамках державних програм зменшаться", – попереджає віцепрезидент АУБ, голова правління банку "Глобус" Сергій Мамедов.

По-друге, у межах євроінтеграції НБУ впроваджує нові стандарти капіталу, управління ризиками, кібербезпеки та фінансової стійкості, що потребуватиме значних витрат. "Це великі щомісячні витрати, які десь треба брати. І для декого може постати питання продажу", – каже Романчукевич.

Третє – у разі збереження підвищеного оподаткування банки погрожують збільшити для клієнтів ставки за кредитами та комісії за обслуговування. "Рішення щодо оподаткування радикально зменшить інвестиційну привабливість фінансового сектору. Цей шлях повністю ламає конструктивну модель розвитку фінансової системи", – вважає Мамедов.

Крім того, банки не погоджуються із тезою про те, що вони "заробляють багато". "За перший квартал (2026 року) банки сформували резерви на 6,3 мільярда гривень. Для підтримки кредитування ми маємо, крім ліквідності, ще й мати капітал", – каже голова Ради Національної асоціації банків, голова правління "ОТП Банку" Володимир Мудрий. Відрахування в резерви становили 4,7% усіх витрат банків за підсумками першого кварталу і 4% у січні–квітні.

Раніше аргументація банків була ширшою: замість сплати більшого податку на прибуток вони пропонували на ці кошти просто купити більше ОВДП. Зараз такий компроміс навіть не обговорюється.

Тепер банківська спільнота обрала іншу стратегію: вони почнуть залучати асоціації підприємців, зокрема Європейську Бізнес Асоціацію, а також ветеранський бізнес, щоб разом із ними більш голосно і публічно тиснути на уряд і парламент.

Підтримка регулятора

Національний банк повністю підтримав банки в їхньому прагненні зафіксувати ставку не вище 25%. "Екстраподаток безпосередньо обмежує майбутній кредитний ресурс економіки. Очікувані надходження від продовження підвищеного податку – близько 20 мільярдів гривень, водночас держава ризикує втратити в майбутньому 200-300 мільярдів гривень потенційного ресурсу для кредитування економіки", – заявляв голова НБУ Андрій Пишний.

Він вважає, що ситуація змінилася: якщо у 2023 році "прибуток значною мірою мав неринкову природу", то зараз відбувається "природний процес повернення до більш ринкової моделі роботи сектору" і рентабельність капіталу банків знижується.

Той факт, що банки сплачують значні суми податків, Пишний називає непропорційним навантаженням, яке "дискримінує галузь та відлякує інвесторів".

На додаток, у НБУ лякають, що вплив екстраподатку на капітал банків може "зірвати план інтеграції в ЄС".

Ризики є завжди

Навіть після сплати підвищеного податку український банківський сектор залишається прибутковішим за банківські системи країн ЄС.

Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій підрахував, що українські банки у 2024 році за ставки податку 50% продемонстрували рентабельність капіталу (ROE) на рівні 25,2%. Для порівняння: банківська система Румунії за той самий період мала ROE 21,9%, Угорщини – 19,6%, Литви – 18,7%. У середньому банки країн ЄС заробили 9,3% ROE.

У 2025 році, коли ставка податку зменшилася до 25%, показник ROE українських банків зріс до 29,9%. Оперативні дані за січень-квітень 2026 року свідчать, що після повернення підвищеної ставки ROE знизився до 21,7%.

Паращій розуміє небажання банків "віддавати 50% прибутку уряду, і звісно, що це не дуже справедливо". "І для потенціалу кредитування це погано, хоча той потенціал поки що не досягнутий", – сказав він.

За його підрахунками, нормативи адекватності капіталу банків дозволяють їм видати додатково навіть не 200-300 млрд грн нових кредитів, а 400 млрд грн. "Тобто не високі податки є обмежуючим фактором для нових кредитів", – каже Паращій.

Ще одне питання – скільки насправді додатково отримає бюджет, коли половину ринку займають державні банки. Уряд отримує від них не тільки податок на прибуток, але й дивіденди (їх платять лише "Приватбанк" та "Ощадбанк"), тому може зобов'язати їх сплатити більше навіть за нижчої податкової ставки. Інші три держбанки використовують прибуток для розв'язання проблем із капіталом.

"Великі державні банки не матимуть проблем із дотриманням нормативів через підвищений податок на прибуток. Однак у випадку "Укрексімбанку", вочевидь, про виплату дивідендів доведеться забути ще на кілька років", – каже фінансовий аналітик інвестиційної групи ICU Михайло Демків.

Головними постраждалими від додаткового оподаткування можуть стати приватні банки.

Паращій підрахував, що ці установи отримували у 2024–2025 роках 72-85 млрд грн до оподаткування відповідно. Ставка 25% означає сплату ними 17,9-21,3 млрд грн. Тому він вважає оцінку НБУ у 20 млрд грн додаткових податкових відрахувань більш коректною. "Розрахунки Мінфіну мають сенс хіба що у випадку, якщо до кінця цього року уряд продасть усі держбанки", – пояснив він.

Саме таке доручення президент Володимир Зеленський давав уряду: до кінця 2026 року приватизувати "Сенс Банк" та "Укргазбанк".

"Що ви будете робити з банками, які будете виставляти на продаж, щонайменше два банки? Чи є привабливою ставка 50% і чи не знижуєте ви таким чином вартість банків для іноземних інвесторів. Чи знову хтось перекупить свій із тих, хто наглядає за певними банками?", – обурилася членкиня фінансового комітету парламенту Ніна Южаніна, яка утрималася від голосування за законопроєкт.

Безумовно, ставка 50% негативно впливатиме на інвестиційну привабливість банків та їхню оцінку, каже Демків. "Так само як і інші фактори, спричинені війною: заборона на виплату дивідендів, валютні обмеження та загальна невизначеність. Якщо на порівняно невеликі банки попит навіть активізувався, то з більшими установами ситуація менш очевидна", – резюмував експерт.

Уряду потрібні гроші

Перед засіданням комітету Гетманцев запевняв ЕП, що його законопроєкт "прем'єр підтримує, а Мінфін не заперечує". Але під час засідання комітету позиція Мінфіну виявилася ще чіткішою. "Міністерство фінансів підтримує цей законопроєкт повністю", – заявила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей.

Вона назвала ставку податку в 50% "ефективною". "За перший квартал 2026 року ми вже отримали в травні 24,4 мільярда гривень. Це більше на 12,2 мільярда, ніж ми прогнозували. І враховуючи, що у 2026 році буде ще два платежі, ми прогнозуємо, що банки заплатять до бюджету (додатково) приблизно 36 мільярдів гривень проти 30 мільярдів запланованих. Норма працює, вона ефективна для бюджету, і тому ми просимо її підтримати, враховуючи конче необхідність бюджетних надходжень", – сказала Воробей.

Захищати позицію банків на засіданні комітету намагався перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. Він апелював до міжнародних партнерів. "І МВФ, і Єврокомісія не підтримують цей податок. І мені, чесно кажучи, трохи дивно чути таку позицію Мінфіну, після того як тільки нещодавно була досягнута угода на рівні персоналу, яка супроводжувалася підготовкою меморандуму, в якому було чітко зазначено те, що додаткове оподаткування банків не має бути інструментом наповнення бюджету", – заявив Ніколайчук. Під час його останніх слів представниця Мінфіну заперечно хитала головою.

Ніколайчук визнав, що фактичні податкові надходження у 2026 році дійсно перевищують очікувані, але "рентабельність банків суттєво знижується". "І підважуючи капітал банків через додаткове оподаткування, ми насправді потенціал кредитування будемо серйозно обмежувати в майбутньому", – попередив він.

"Ми обговорювали це питання з МВФ, але жодної категоричної позиції "проти" я не почув. Вони з розумінням поставилися до того, що якщо ми з вами обкладаємо посилки, то політично ми не можемо з вами відмовитися від обкладання банків", – відповів Гетманцев.