Ревальвація гривні: тимчасове диво чи результат правильної політики

У березні-квітні 2025 року українці отримали несподіваний, але приємний сигнал – гривня почала зміцнюватися. Курс долара опустився нижче психологічної позначки 42 грн/дол, що викликало пожвавлену дискусію: чи надовго це, і що насправді стоїть за ревальвацією національної валюти?

Поясню, чому цей процес не є простою реакцією на зовнішні валютні коливання, а також має внутрішнє підґрунтя.

Глобальний фон: долар втрачає, але не все так просто. Дійсно, у світі американська валюта поступово слабшає. Наприкінці 2024 року курс євро становив 1,04 дол, а навесні 2025-го – вже понад 1,14 дол. Це пов’язано з торгівельними війнами, очікуваннями щодо м’якшої монетарної політики Федеральної резервної системи та рецесією економіки США, зміною ринкових настроїв і притоком капіталу в єврозону.

Проте курс валют в Україні – це не копія світових трендів. Наш ринок працює за своїми правилами, і тут визначальним є баланс попиту та пропозиції валюти, а також дії Національного банку. Ключовий фактор – валютні інтервенції НБУ.

У першому кварталі 2025 року Нацбанк активно впливав на ринок: загалом було продано 9 млрд дол., щоб згладити коливання та стримати тиск на гривню. Найбільше – понад 1 млд дол в тиждень – витрачалося впродовж перших тижнів січня. Проте вже в лютому темпи інтервенцій сповільнилися, а гривня почала ревальвувати. Це не випадковість.

НБУ, ймовірно, дозволив гривні трохи "відіграти" назад – з кількох причин:

• по-перше, для стримування інфляції;

• по-друге, щоб не демотивувати збереження в гривні (активи в гривні мають бути інвестиційно-привабливими);

• і по-третє, тому що ситуація на ринку дозволила зменшити обсяг інтервенцій НБУ.

Зміна поведінки учасників ринку. Банки та корпоративні клієнти вже адаптувались до нових реалій: попит на валюту стабілізувався, імпортери діють обережно, а експортери ймовірно активніше продають валюту.

Водночас фізичні особи зайняли вичікувальну позицію: багато хто припинив купувати долар за поточним курсом, розраховуючи на "дно" і вигіднішу точку входу. Цей ефект сам себе підсилює: менше покупців – нижчий попит – стабільніша гривня.

Сезонність і бюджетні чинники. Наприкінці березня – початку квітня традиційно зростає потреба у гривні для сплати податків. Це теж зміцнило попит на національну валюту. До того ж, у цей період міжнародна допомога надходить ритмічно, що підтримує валютну ліквідність. Плюс посівна і аграрії продають свої валютні кошти для забезпечення ефективної посівної компанії.

Що буде далі? Хоча зміцнення гривні виглядає позитивним сигналом, є кілька ризиків:

• у другому півріччі очікується зростання імпорту (зокрема енергоносіїв);

• військові ризики та їх негативні наслідки;

• фіскальні потреби держави зростатимуть.

Тож до кінця року курс долара може поступово коливатись в різні сторони, проте НБУ має всі інструменти для стримування різких коливань. Золотовалютні резерви Національного банку на кінець року за прогнозами складуть більше ніж 40 млрд дол.

Висновок: гривня зміцнилась не випадково, це результат зваженої політики Національного банку України, покращення зовнішньоекономічного балансу та зміни очікувань громадян. Але валютна стабільність – не мета сама по собі.

Це лише інструмент для відновлення довіри до економіки, стримування інфляції та збереження купівельної спроможності українців. І дуже важливо, щоб ми використовували цей момент – для реформ, модернізації економіки та зміцнення фінансової стійкості країни навіть в умовах війни.