Українська правда

МВФ вже не буде таким поблажливим

Особливий акцент фонд традиційно може зробити на фіскальній дисципліні: оподаткуванні та детінізації економіки.

Міжнародний валютний фонд та Україна починають перемовини про нову кредитну програму. Чинна програма, ухвалена в березні 2023 року з обсягом фінансування 15,5 млрд дол., вичерпується. Україна вже отримала 10,6 млрд дол., а залишок використають на обслуговування боргів перед самим МВФ у 2026-2027 роках. Лише на виплати тіла боргу та відсотків знадобляться 4,9 млрд дол.

Враховуючи це, нова програма – необхідна умова фінансової стабільності країни. Вона має забезпечити прогнозованість бюджетних надходжень, підтримати макрофінансову рівновагу і зберегти довіру інших міжнародних партнерів.

Наразі рівень невизначеності щодо нової програми високий, а її контури визначать два ключові чинники: очікуваний дефіцит публічних фінансів в обсязі 65 млрд дол. упродовж наступних двох років та перспективи отримання репараційного кредиту на 130 млрд дол. під заставу заморожених російських активів.

Незрозумілий і обсяг потенційного фінансування. З боку України звучали бажання укласти нову програму на більшу суму, але, за даними Bloomberg, загальний обсяг нових траншів може становити лише 8 млрд дол. Утім, і така сума буде помічною.

МВФ занадто поблажливий

Рівень виконання поточної програми значною мірою визначить параметри наступної. М'який формат нинішніх домовленостей, якими ми користуємося, лише частково виконуючи зобов'язання, може підштовхнути фонд до зміни підходу.

З великою ймовірністю у новій програмі з'явиться перелік жорстких попередніх умов, які Україна муситиме виконати до початку нової співпраці. Це дозволить МВФ показати серйозність намірів і відновити вплив на перебіг реформ в Україні.

Зобов'язання України – так звані структурні маяки, які раніше здебільшого мали форму технічних завдань, можуть еволюціонувати в справжні реформи.

Це означатиме, що вони зможуть принести більше користі економіці та стійкості держави, але при цьому посилиться ризик їх невиконання. Особливий акцент фонд традиційно може зробити на фіскальній дисципліні: зусиллях із збирання податків, детінізації економіки та розширенні податкової бази.

Україна гальмує реформи

Зміни, які посилюють прозорість, зменшують політичний вплив або зачіпають тіньові схеми, майже завжди викликають спротив.

Реформа наглядових рад держпідприємств – одна з ключових і найбільш політично чутливих. Вона має антикорупційний ефект і пов'язана з потенційною приватизацією. Добір незалежних директорів, особливо після кейсів "Нафтогазу" та "Укренерго", наштовхується на значний спротив з боку тіньових центрів впливу.

Схожа проблема була з призначенням голови Бюро економічної безпеки. Це був один із структурних маяків, але рішення затягувалося. Лише після суспільного тиску та спроб влади послабити незалежність антикорупційних органів уряд призначив переможця конкурсу. Це не винятки, а приклади системного опору політичних еліт реформам, які загрожують їхнім інтересам. Є й інші кейси.

Так, "правки Лозового", які Україна мала скасувати в рамках своїх зобов'язань перед МВФ, досі чинні. Це яскравий приклад того, як інтереси бізнесу та антикорупційного середовища можуть кардинально розходитися в оцінках ризиків та цілей і водночас – приклад того, чому важливо домовлятися і чути одне одного.

Нова програма – шанс змінити правила

Ми сподіваємося, що уроки виконання чинної програми будуть враховані. Перед затвердженням нових маяків МВФ має проводити консультації не лише з урядом, а й з бізнесом, експертами, громадянським суспільством. Це дозволить відсіяти негатив ще до того, як він стане зацементованим як зобов'язання в програмі.

Співпраця має стати інструментом реальних реформ: менш поблажливою до української влади, з чіткими умовами там, де є значний політичний спротив. А там, де реформи болючі, умовами мають стати попередні заходи, погоджені ще до початку дії нової програми, щоб не було спокуси ігнорувати важливі рішення.

Стежити за щомісячними оновленнями про перебіг виконання Україною вимог МВФ та ЄС можна на сайті консорціуму RRR4U. До нього входять Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень і політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group. Публікація підготовлена за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
МВФ уряд