Які фінтех-тренди характерні для України і Європи
У чому відмінність у розвитку фінтех-галузі в Україні та країнах ЄС?
Ми навіть не замислюємось, але фінтех – вже давно став частиною нашого повсякденного життя. Фінтех сам по собі – не тренд, а мейнстрім. У мешканців країн ЄС є щонайменше одна фінтех-карта є в гаманці.
Як приклад, за даними SplitMetrics, вже до першого кварталу 2025 року кількість користувачів застосунків необанків у Великій Британії вперше перевершить їхню кількість у традиційних банків.
Якщо ще п’ять років тому ми говорили про розвиток фінтеху як вектор майбутнього, то вже сьогодні фінтехи активно конкурують із банками і завойовують свою нішу для швидких і зручних платежів. Проте, фінтех-гравці і вся царина в цілому мають свої відмінності в Україні та ЄС.
Сформоване регуляторне поле і численні споживачі: кому до кого ще далеко
Почнемо з того, що визначає рамку для розвитку сфери – із законодавства. Європа має більш суворе регуляторне поле: там фінтехи майже повністю прирівняні до банківських установ.
Хоча ще є люфт у простоті реєстрації і деяких обовʼязкових звітах. Україна поки лише адаптує своє законодавство до європейських стандартів. Але, певен, що дуже скоро вимоги до фінтехів в Україні і ЄС будуть подібні.
Щодо споживачів, то європейці більш відкриті до фінтеху, тоді як українці частково зберігають прихильність до традиційних банків: наприклад, кількість фінтех-користувачів у сегменті цифрових платежів в Німеччині складає майже 70% населення країни, а в Польщі – 71%.
Вже зараз британські фінтех-компанії відстають від банків лише на 6 млн користувачів. У першій половині 2024 року британські необанки додали близько 9,5 млн нових користувачів Android. Це на 81% більше, ніж у британських традиційних банків. Тоді як усі українські фінтех-користувачі – це поки що лише клієнти NovaPay, яких налічуємо майже 400 тисяч.
Ключова причина того полягає в тому, що конкуренція на європейському ринку вища, а в Україні фінтех – на стадії розвитку. Так, в ЄС нині близько 200 фінтех-компаній, тоді як у нас NovaPay стала першою небанківською фінансовою установою, яка отримала розширену ліцензію від НБУ та запустила власний мобільний застосунок. І поки так і є єдиною на цьому полі.
Багатофункціональність мобільних застосунків
Серце будь-якої фінансової установи нині – в її мобільному застосунку.
Перше, що людина робить, взаємодіючи із фінансовою установою – реєструється. І тут і в українських, і в європейських фінтехах панує онлайн верифікація, тобто відсутність потреби фізичної присутності людини при онбородингу (спойлер – в ЄС все ж таки часто простіше, ніж в Україні, але тут питання в вимогах різних держав і регуляторів до ID).
Всі операції – у застосунку, часто (або завжди) без необхідності будь-яких фізичних рухів, хіба що коли йде мова про операції з готівкою.
Наступна спільна риса – в повній діджиталізації і тяжінні до супераппів. Бо це розширює межі фінансових додатків, полегшує життя клієнта і підштовхує його проводити в застосунку більше часу.
Наприклад, у Revolut можна не тільки здійснити платежі і перекази, а й придбати дорогоцінні метали та криптовалюту. У Zen – отримати подовжену гарантію на електроніку, яку клієнт придбав за допомогою сервісу. Не можу сказати, що таким саме шляхом пішли ми в NovaPay, але в нашому додатку також можна вийти за межу традиційних фінансів: наприклад, придбати наші власні облігації та можливість оплатити за посилки з вигодою.
Такі фічі реалізували і деякі українські банки, додавши можливість покупки квитків та страховки у своїх застосунках, але то вже історія про наслідування класичними банками фінтех-практик.
Бо наша спільна мета тут – створити універсальну платформу, де користувачі зможуть зручно управляти своїми фінансами, інвестувати в різні активи та здійснювати щоденні платежі в одному місці. Це робить фінансові послуги доступнішими та зручнішими для всіх.
Чому кібербезпека – пріоритет №1, і до чого тут штучний інтелект
Забігаючи наперед – це, то є спільним трендом для України, ЄС і всього світу.
Глобальні інвестиції в кібербезпеку склали 1,4 мільярда доларів, згідно зі звітом KPMG у 2023 році. Ця сума відповідає кількарічним програмам від Світового банку на підтримку економік, що розвиваються.
І це значить, що фінтех-компанії не зволікають, захищаючи свої дані і кошти своїх клієнтів. Ми у NovaPay розуміємо, що безпека коштів наших клієнтів – це наша першочергова мета. Тому системи кіберзахисту – для нас також не побажання, а стандарт роботи. Ми інвестуємо в цей напрям третину нашого ІТ-бюджету, щоб наші клієнти знали, що їхні гроші та дані – під надійним захистом.
При цьому ШІ є головним пріоритетом для інвесторів у кібербезпеку і у фінтех в цілому – бо він грає важливу роль у кіберзахисті та стає новим фронтом в цифровій війні. Інвестори вкладають свої кошти у найрізноманітніші проекти – від платформ аналізу ризиків до антифрод-рішень.
В Україні багато фінустанов, і ми в тому числі ми, використовують в процесах онбордингу, верифікації, в системах підтримки.
Думаю, що і наступними роками ми побачимо фокус на всіх аспектах штучного інтелекту, включаючи створення моделей кібербезпеки, консолідацію зусиль в цій частині, увагу до безпеки коду та забезпечення безпеки API.
Незважаючи на те, що інвестиції в банкінг суттєво переважають над інвестиціями в фінтех, так само, як і ревеню банків у порівнянні з ревеню фінтех-індустрії – суттєво більше – 3 трлн дол. США проти 79,38 млрд у 2023 році – я продовжую бути палким вболівальником саме цієї сфери.
Бо її динаміка розвитку, прогресивність, технологічність мене надихають і близькі NovaPay. Так, фінтех в Європі і Україні розвиваються дещо інакше – бо орієнтуються на різні потреби клієнтів – але у нас точно спільне майбутнє.