Українська правда

Як стартапам триматися на плаву під час війни

Як диверсифікувати ризики та розвиватися молодим компаніям у період нестабільності?

У 2022 році розпочалася найбільша в новітній історії війна, за якою послідувала фінансова криза. Усе це вкотре кардинально змінило життя мільйонів людей, вплинуло на економіку, суспільство та бізнес. І хоч світ стартапів завжди був сповнений ризиків, економічні кризи та війни помножили їх багаторазово.

У такі часи звичні правила дають збій – інвестори скорочують підтримку, інфраструктура деградує, а невизначеність стає частиною повсякденного життя. Однак саме нестабільність посилює попит на інновації: змушує переглянути старі умови, використати на максимум нові технології.

Як стартапи можуть розвиватися в таких умовах? Як бізнес реагує на кризу?

Як кризи та війни впливають на розвиток стартапів

Що молодший стартап, то сильніше на нього впливають будь-які кризи. Насамперед це стосується чотирьох головних аспектів – інвестицій, попиту, витрат, кадрів.

  • Скорочення інвестицій: з підвищенням ризиків інвестори знижують обсяги фінансування. Власники капіталу або переміщують його в бік більш стабільних компаній (стартапів на пізніх стадіях розвитку) або виводять його в інші регіони, уникаючи країни з високим рівнем невизначеності.
  • Зменшення попиту: у період війни та економічної кризи скорочується купівельна спроможність населення – більший пріоритет отримують товари першої необхідності, знижуючи попит на інновації, нові продукти та послуги.
  • Підвищення витрат: супутня інфляція і зростання цін на виробництво і логістику змушують скорочувати бюджет, «оптимізувати» операційну діяльність. Це особливо критично для стартапів без зайвого капіталу.
  • Відтік кваліфікованих кадрів: фахівці зі стажем у нестабільних умовах можуть прийняти рішення про імміграцію. Після пандемії 2020 року цей аспект найменш впливовий, оскільки є можливість віддаленої роботи.

Однак, у деяких випадках, війна або економічна криза можуть призвести до зростання окремих сфер. Наприклад, після 2014 року в Україні прискорився розвиток сегменту IT-технологій, криптовалютних стартапів. У США після фінансового краху 2008 року почали активно розвиватися альтернативи старим, неефективним технологіям – WhatsApp закрив нішу дешевих повідомлень замість дорогих SMS, такі проєкти, як Airbnb і Uber, спростили й автоматизували оренду житла та перевезень.

Чи буває так завжди чи це виняток із правил? І що потрібно стартапу для зростання?

Як стартапам виживати в умовах воєн і криз

Виживання стартапів в умовах війни вимагає адаптивності, точкового контролю ресурсів і вміння знаходити можливості. Наприклад, переорієнтація на зовнішні ринки – створення децентралізованих команд і розвиток експортних напрямків.

  • Пошук нових ринків: важливо вивчити потреби внутрішнього ринку, що змінилися – оцінити попит на практичні рішення, що може запропонувати стартап. Також варто дослідити можливості міжнародних ринків – знайти нові аудиторії, запустити експорт свого продукту за допомогою онлайн-маркетингу.
  • Формування віддаленої команди: щоб диверсифікувати ризики, важливо використати можливості глобальної цифровізації собі на користь і створити децентралізовану команду, що забезпечує гнучкість і знижує офісні витрати.
  • Нові форми залучення капіталу: розгляньте способи пошуку коштів, що довели свою надійність в останні кілька років. Наприклад, сервіси для краундфандингу, запуск криптовалютних токенів у форматі ICO – з 2017 року вони дають змогу стартапам залучати інвестиції з будь-якої точки світу.
  • Спрощення та оптимізація: використовуйте всі інструменти для автоматизації процесів, що доступні сьогодні – рішення з онлайн-платежів і логістики, чат-боти на основі AI, голосові помічники, конструктори сайтів.

І Airbnb, і Uber, і сервіс PayPal 2008 року, і Zoom після пандемії коронавірусу запропонували одне – дешеве і практичне рішення, що виявилося затребуваним на тлі дорогих аналогів. На тлі інших правил виживання, це – одне з головних.

Ще ж одне правило для зниження впливу будь-яких потрясінь – орієнтуватися на рішення, що можна швидко впровадити і тестувати. Наприклад, онлайн-маркетинг.

Де шукати рішення для розвитку стартапу

Стартапи, які вирішили орієнтуватися не тільки на внутрішній, а й на зовнішні ринки, використовувати доступні технології, здатні зберегти себе і розвиватися.

Часто буває, що в період кризи, проєкти сповільнюють або повністю відключають важливі елементи просування, наприклад, рекламу. Однак така економія не сприяє збереженню коштів, а позбавляє можливості отримувати їх у майбутньому. Але це не означає, що скорочувати витрати не потрібно – важливо правильно розподіляти їх.

Таким рішенням для стартапів сьогодні є вихід в інтернет – якщо у 2025 році проєкт не представлений у мережі, то він фактично невидимий для клієнтів та інвесторів.

Щоб уникнути цього, важливо розвивати присутність у мережі – «стати видимим».

  • Вихід у глобальну мережу – рішення, що здатне досягти зазначених вище цілей: знайти нові ринки і нових інвесторів, орієнтуватися на експорт, автоматизувати й оптимізувати внутрішні процеси, скоротивши витрати.
  • При цьому для досягнення всіх цих завдань не потрібні великі ресурси – тільки кілька маркетингових інструментів, адаптованих під нову аудиторію. До їх числа входить – сайт проєкту, соціальні профілі, реклама.
  • Також важлива глобальна присутність у мережі – інформація про стартап і його ідеї на спеціалізованих сайтах-агрегаторах, партнерство із суміжними компаніями та спікерами, лідерами думок.

Кожен інструмент має бути адаптований під аудиторію. Для цього сьогодні не потрібні глобальні та дорогі дослідження – достатньо аналізу за допомогою AI на основі відкритих джерел. Для цього, наприклад, у того ж ChatGPT є спеціальні модулі-збірки.

Для запуску ж власного сайту-візитки або онлайн-магазину, односторінкових сайтів-лендінгів для точкових закликів до дії користувачів з конкретних сегментів аудиторії достатньо просунутого конструктора. Сучасні версії цього інструменту також використовують AI, що на основі бази шаблонів і текстового запиту клієнта здатні створити та розгорнути веб-сайт протягом кількох годин.

Незважаючи на війну та економічну нестабільність не тільки в країні, а всьому світі, стартапи в Україні продовжують запускатися і розвиватися. Це нелегко, але можливо – будучи гнучкими (підключення до зовнішніх ринків, створення віддаленої команди) і готовими використовувати сучасні рішення (онлайн-інструменти, AI-нейромережі).

Економічні кризи і війни неминуче вносять хаос у звичний уклад життя, але для стартапів це також час пошуку можливостей. Ті компанії, що здатні адаптуватися, оптимізувати процеси і запропонувати затребувані рішення, не тільки виживуть, а й розвиватимуться і, ймовірно, стануть новими лідерами ринку.

І хоча ризики неминучі, нагорода за рішучість може перевершити всі очікування.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
криза бізнес менеджмент