Відновлення із акцентом на екологію: які можливості для України відкриває зелене фінансування?

Із 24 лютого 2022 року Україна живе в умовах повномасштабної війни, яка завдає значних втрат економіці, довкіллю та суспільству в цілому. Попри продовження бойових дій, окупацію українських територій та виснажливі ракетні обстріли представники держави, громадськості, експерти та міжнародні партнери працюють над стратегією повоєнної відбудови країни.

Сьогодні Україна перебуває в унікальній ситуації, коли, з одного боку, вона стикається з масштабними руйнуваннями інфраструктури, спричиненими війною, а з іншого – змушена реагувати на глобальні проблеми, такі як зміна клімату.

У таких умовах наша країна а має унікальну можливість – інтегрувати підходи сталого розвитку у процеси реконструкції. Це дозволить не просто відновити зруйноване до попереднього стану, а й впровадити сталі, енергоефективні та не шкідливі для екології рішення, що сприятимуть адаптації до майбутніх викликів та вирішенню проблем клімату.

Джерелом ресурсів для повоєнного відновлення може стати зелене фінансування. Воно передбачає залучення інвестицій у проєкти, що сприяють сталому розвитку, зокрема використанню відновлюваних джерел енергії, декарбонізації промисловості, ЖКГ та транспортних систем, збереженню довкілля тощо. Зелене фінансування може стати рушійною силою економічного зростання України.

Україна та кліматичні зобов’язання

Мобілізація зеленого фінансування необхідна для виконання міжнародних кліматичних зобов’язань. Так, у рамках Паризької угоди 2015 року Україна зобов’язалася скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року, а до 2050 року досягти кліматичної нейтральності.

Схожі цілі встановив і Європейський Союз, який у межах Європейського зеленого курсу прагне зменшити викиди на 55% порівняно з 1990 роком до 2030 року та досягти нульових викидів до середини століття. Україна, яка готується до вступу в ЄС, також муситиме зробити свій внесок для досягнення цих цілей.

Зобов’язання в сфері зміни клімату Україна бере на себе й на національному рівні. У червні цього року уряд затвердив Національний план з енергетики та клімату, що містить понад 140 галузевих політик і заходів.

Значна частина з них спрямована на декарбонізацію, підвищення енергоефективності та розвиток відновлюваної енергетики. Зеленe фінансування сприятимe виконанню цих зобов’язань, водночас задовольняючи масштабні потреби повоєнної відбудови.

Зелених проєктів досить

Україна пропонує інвесторам широкий портфель проєктів, які відповідають зеленим критеріям. Так, із 600 проаналізованих концептів та проєктів, які були представлені у Ukraine Investment Guide, підготовленому Київською школою економіки у співпраці з Міністерством економіки [ДС1] [АК2] України для Міжнародної конференції з питань відновлення України-2024, близько 260 відповідають зеленим критеріям. Найбільше «зелених» проєктів у галузі енергетики – 157.

Нещодавно Міністерство фінансів України затвердило ще один документ, який містить інвестиційні проєкти та потреби реконструкції з потенціалом залучення зеленого фінансування – Єдиний портфель публічних інвестиційних проєктів.

Зі 750[АК3] перелічених у ньому ініціатив, відповідають зеленим критеріям приблизно 140. Також, що важливо, цей перелік містить велику кількість проєктів, які потенційно можуть відповідати зеленим критеріям, не вимагаючи значних додаткових зусиль.

Сумарно на реалізацію таких проєктів необхідно до $80 млрд зеленого фінансування. Ці інвестиції можуть піти на модернізацію енергетичної інфраструктури, промисловості, управління водними ресурсами та відходами й розвиток зеленої енергетики, що дозволить Україні зміцнити енергетичну незалежність та підвищити якість життя громадян.

Де шукати фінансування

Україні вже доступні істотні джерела зеленого фінансування. Так, у межах програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу на 2024-2027 роки Ukraine Facility майже 2 млрд буде спрямовано на фінансування зелених проєктів.

Міжнародні фінансові установи, які вже активно фінансують відновлення України, такі як Європейський Банк Реконструкції та Розвитку, Європейський Інвестиційний Банк планують збільшити частку зеленого фінансування у своїх портфелях до 50% до 2050 року і потенційно можуть стати значним джерелом фінансування відповідних проєктів в Україні. У випадку ж німецького державного банку розвитку KfW, частка фінансування зелених проєктів становила 67% ще в 2023 році.

Крім традиційних кредитів і грантів, Україні слід розглядати й «некласичні» механізми зеленого фінансування. Наприклад, у рамках Статті 6 Паризької угоди вже укладено угоди з урядами Швейцарії та Японії.

Ці домовленості передбачають фінансування та впровадження проєктів поза межами країни, спрямованих на виконання Національно визначеного внеску в рамках Паризької угоди.

Перспективною виглядає й торгівля квотами на викиди парникових газів в Україні. Український уряд задекларував ціль створення в Україні Системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ), яка пізніше має бути об'єднана з аналогічною європейською системою European Union Emission Trading System.

Окрім стимулювання додаткових інвестицій в декарбонізацію, впровадження в Україні СТВ може стати одним з джерел фінансування зелених проєктів, адже доходи можуть спрямовуватись у Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації, який діє з початку цього року.

Також варто взяти до уваги механізми свопів debt-for-climate та debt-for-nature. Ці механізми передбачають пом’якшення боргового навантаження країни в обмін на інвестиції у проєкти декарбонізації чи охорони навколишнього середовища.

На тлі суттєвих обсягів зовнішнього боргу України (на кінець вересня 2024 року 107 млрд доларів США) цей інструмент може стати додатковою опцією керування зовнішніми фінансовими зобов’язаннями країни.

До того ж, більшість організацій та держав-кредиторів України встановили амбітні цілі з декарбонізації та спрямовують значні обсяги фінансування на проєкти у сфері сталого розвитку. Тому цілком реалістичним виглядає сценарій, за якого Україна домовляється з кимось із партнерів про реструктуризацію боргу в обмін на реалізацію визначених зелених проєктів.

Курс на зелене майбутнє

Напрям зеленого фінансування у світі стає все масштабнішим. Для України ці кошти можуть стати не лише значним інструментом відбудови нашої економіки та інфраструктури. Якщо мислити далекоглядно, це можливість закласти основу нової розвиненої держави, яка стоїть на принципах ефективного використання природних та енергетичних ресурсів та дбайливого ставлення до довкілля.

Зелене фінансування не лише сприятиме реалізації проєктів, які задовольнять нагальні потреби повоєнного відновлення, але й забезпечить інтеграцію України в європейський та світовий економічний порядок, де пріоритетом є екологія та сталий розвиток. Після війни Україна може стати прикладом для інших країн, як можна подолати кризу й побудувати економіку майбутнього.

Матеріал підготовлено за даними моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС станом на жовтень 2024, підготовленого консорціумом RRR4U. [ДС4] Консорціум RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) об'єднує чотири українські аналітичні центри:

Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень і політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group. Мета консорціуму — сприяти справедливому, зеленому та орієнтованому на людину відновленню економіки України.