Українська правда

Найпоширеніші міти про митницю та їх спростування

Які упередження щодо взаємодії бізнесу та митниці інснують в Україні та що з цього є правдою?

Практика у сфері міжнародної торгівлі є дуже специфічною. Зокрема, через складність, постійні зміни, важливість практичних навичок, а також звички застосування норм митницею, декларантами, компаніями.

Багато практиків набувають досвіду безпосередньо в процесі роботи і просто не встигають адаптуватися до нововведень. Через це, історично, виникло багато мітів та упереджень, які часто не мають правових підстав.

І якщо у повсякденному житті та бізнесі є багато книг щодо упереджень, то митні міти, здається, є напрочуд стійкими. У цій статті я спробую розвінчати декілька з них.

1. "Статус уповноваженого експортера отримати - неможливо"

Статус уповноваженого (схваленого) експортера (не плутати з авторизованим економічним оператором – «АЕО») надає підприємству право самостійно підтверджувати преференційне походження товарів без необхідності оформлення сертифіката EUR.1. Безстроково. Це значно спрощує життя.

Однак експортери масово не користуються цією можливістю. Станом на 1 жовтня 2024 року лише 350 підприємств в Україні є уповноваженими експортерами. На практиці, ми часто чуємо хибні уявлення щодо отримання статусу.

Дійсно, у 2014 році процедура отримання статусу була дещо складнішою. Експортер мав здійснювати операції з преференційними товарами не менше одного року та забезпечувати можливість моніторингу митницею виробництва товару та первинної документації.

Але, після 2019 року, процедура спростилась. Зараз, експортер подає заяву, копію договору та довгострокову декларацію постачальника (виробника) (фактично ті ж відомості, що і для отримання EUR.1). Також, скасовано вимогу щодо часу здійснення експортних операцій. На момент подання заяви, експортер не повинен мати порушень правил визначення преференційного походження, а товар, що експортується, має відповідати правилам преференційного походження (як і при отриманні EUR.1).

Ще одним аспектом міту є необхідність постійно оновлювати статус, у випадку зміни постачальників сировини (за незмінного готового продукту). Насправді підприємству необхідно лише зберігати і надавати документацію від постачальників сировини на запит митниці, без постійного оновлення.

У підсумку, процедура отримання статусу уповноваженого експортера не є надскладною, а наявна статистика швидше свідчить про упередження або звичку компаній, ніж про реальні складнощі.

Детальніше про статус схваленого експортера та його отримання ви можете прочитати у посібнику "Набуття товарами преференційного походження в Україні".

2. "Нам ці Альтернативні правила Пан-Євро-Мед не потрібні!"

З 1 грудня 2023 року між Україною та ЄС почали діяти Альтернативні правила Пан-Євро-Мед, які суттєво спростили торгівлю товарами преференційного походження (а також, наразі, із Молдовою та Північною Македонією).

Однак досі існує поширений міт, що ці правила мало відрізняються від основних і не надають значних переваг.

Це не так.

По-перше, у 2025 році ці правила замінять собою основні (поточну редакцію Конвенції Пан-Євро-Мед), а отже, усім компаніям, які експортують або імпортують, варто звернути на них увагу.

По-друге, Альтернативні правила значно послаблюють вимоги до правил достатньої переробки. Наприклад:

  • знижують відсоток вартості сировини у вартості продукції,
  • змінюють вартість на вагу сировини,
  • узагальнюють правила щодо схожих продуктів,
  • полегшують вимоги до рівня обробки сировини тощо.

Крім того, впроваджено низку процедурних спрощень: єдине підтвердження походження (без EUR-MED), збільшення строку чинності сертифікатів (до 10 місяців), зміна правила прямого транспортування на правило незмінності тощо.

І наостанок, згадані правила вже дають значну вигоду компаніям, що займаються переробкою на митній території України. Застосовуючи Альтернативні правила, ви можете не сплачувати мито за непреференційну сировину при реекспорті готової продукції (за основними правилами - це обов'язково, окрім текстильної групи товарів). Це робить переробників значно конкурентноспроможнішими.

3. "Митниця отримає постійний доступ до облікової системи компанії"

Багато компаній, які розглядають можливість отримання митних/транзитних спрощень або статусу Авторизованого економічного оператора (АЕО), часто зупиняються через хибне уявлення про те, що митні органи отримають необмежений доступ до їхніх інформаційних систем, бухгалтерських даних, комерційної документації тощо. Однак це не так.

Під час оцінки відповідності митні органи можуть просити у підприємства доступ до інформації у вигляді витягів, виписок даних з облікової системи, щоб перевірити як підприємство обліковує певні процеси. Проте цей доступ обмежений та вибірковий. Для прикладу, у частині відслідковування операцій (аудиторський слід) – не більше трьох тестових перевірок на операцію.

Такий підхід до отримання інформації, зазвичай, не має на меті пошук порушень у минулому, а швидше встановлення відповідності критеріям на момент оцінки.

4. "Для реалізації митних спрощень треба митного брокера зі статусом АЕО-Б"

Отримавши статус АЕО або спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням", ви можете продовжити користуватись послугами митного посередника, з яким працювали і раніше.

Вимога співпраці із митним посередником, що має статус АЕО-Б (або здійснення митного оформлення силами працівників трейдера), стосується лише "процедури спрощеного декларування" (дає право подавати спрощену митну декларацію та сплачувати митні платежі до 30 днів після декларування).

Однак і ця вимога невдовзі стане нечинною (після набрання чинності змін до Митного кодексу (закон № 3926-IX)).

5. "Коригувати митні декларації не можна"

Існує поширена думка, що коригування митної декларації неминуче призведе до накладення санкцій. Часто трейдери вважають, що, допустивши помилку при заповненні митної декларації, краще "не привертати уваги", аби уникнути складання протоколу про порушення митних правил. Однак це хибне бачення, яке може зашкодити в довгостроковій перспективі.

Українське законодавство прямо передбачає, що самостійне звернення декларанта щодо внесення змін до митної декларації (у випадку самостійного виявлення помилки) - це, фактично, єдиний випадок, коли провадження у справах про порушення митних правил не порушується.

Це дає бізнесу можливість самостійно виправляти помилки, що виникли під час декларування, без ризику бути притягнутим до відповідальності.

Особливо враховуючи нещодавні зміни (Закон № 3926-IX), згідно з якими, митні органи отримають більше інструментів для виявлення невідповідностей та порушень.

6. "Краще згодитись із митницею і не оспорювати рішення про коригування митної вартості"

Часто у випадках спору з митними органами, ми чуємо від компаній, що будь-які спори - безперспективні. Звичайно - кожна ситуація індивідуальна, але статистика митних спорів дуже промовиста.

Так, за даними Держмитслужби, за половину 2024 року, з понад 3000 розглянутих справ щодо коригування митної вартості на користь компаній було розглянуто 2 735 справ на противагу 286 справам на користь митниці. Статистика підтверджує тенденцію: до 90% судових справ щодо митної вартості - на користь бізнесу. Схожа статистика й за 11 місяців 2023 року та 11 місяців 2022 року.

Ще гірше уявлення про доцільність адміністративного оскарження (безпосередньо до Держмитслужби) рішень митних органів. Воно має історичні підстави, бо відсоток успішного розгляду таких спорів був незначним (хоча ми завжди рекомендуємо це робити, хоча б для підготовки до суду).

Справді, за даними Офісу Бізнес-Омбудсмена, у 2021 році за результатами (адміністративного) оскарження скасували всього близько 1% рішень про коригування. Але за період січня-квітня 2023 року цей відсоток зріс аж до 35,6%.

Наведена статистика демонструє значну ефективність судового оскарження та зростаючу ефективність адміністративного оскарження у справах про митну вартість. Детальніше про спори у сфері митної вартості ви можете прочитати у наших, хоч і давніх, та все ж корисних публікаціях.

7. "Попередні рішення митниці не працюють"

Тут маю на увазі певне небажання компаній звертатися до митних органів із запитами щодо попередньої класифікації товарів (перш за все). Власне, цей міф опирався на складнощі процедури отримання таких рішень (тільки до першого імпорту товарів тощо). Єдине, в чому на сьогодні, це упередження правильне, – вже тривалий час в Україні діє новий порядок прийняття та оприлюднення рішень щодо зобов’язуючої інформації про класифікації товарів та країни їх походження. Вони і замінили собою "попередні рішення".

Рішення щодо зобов’язуючої інформації діє протягом трьох років. А його отримання жодним чином не прив'язане до введення в обіг (імпорту) товару. Більше того, навіть наявність рішення щодо класифікації товарів (т.зв. "КТшка") не перешкоджає отриманню зобов'язуючої інформації.

Крім того, з 2023 року, у питаннях класифікації товарів, митні органи враховують акти права ЄС. Митниця публікує переліки таких актів тут. Це дає значно кращий набір інструментів у питаннях класифікації товарів.

8. "Внесення інформації в Митний реєстр інтелектуальної власності заблокує імпорт оригінальних товарів"

Ні і ні. Ще з 2019 року, система захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності при митному оформленні зазнала змін. Поточне регулювання з одного боку унеможливлює т.зв. "патентний тролінг" (реєструю права на промисловий зразок і блокую імпорт майже будь-якого товару), а з іншого – не може бути засобом протидії т.зв. "сірому імпорту" оригінальних товарів.

Функціонал митного реєстру спрямований на боротьбу виключно з контрафактними товарами (іншими словами – "підробка" оригінального товару).

Відповідно, якщо товари, які ви імпортуєте, підробляють і ввозять в Україну – Митний реєстр прав інтелектуальної власності саме для вас. При цьому, така реєстрація не вплине на інших імпортерів оригінальних товарів.

А які митні міти знаєте ви?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
експорт митниця