Енергетична євроінтеграція незворотна?

Останні обстріли критичної інфраструктури та проблеми з електропостачанням, теплом і водою показали: об'єднання ринків до 1 січня 2027 року – критично важливе завдання, особливо для максимально ефективного використання та збільшення наявної міждержавної пропускної спроможності в умовах війни.

22 липня 2025 року Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт, що декларує створення правових засад для market coupling. Ідеться про проєкт закону №12087-д, спрямований на імплементацію норм Європейського Союзу у сфері інтеграції енергетичних ринків, зокрема спотової торгівлі електроенергією.

У лютому 2025 року Єврокомісія оприлюднила заяву про пакет заходів, який, за її оцінкою, дозволить забезпечити повне сполучення ринку електроенергії України з ринком ЄС на початку 2027 року разом з Молдовою, а також подальшу інтеграцію газових секторів ЄС та України. Ключова умова – прискорення ринкових реформ.

Утім, перебіг підготовки законопроєкту до другого читання і характер поданих правок ставлять ці терміни під серйозний сумнів. Проблема не в окремих технічних деталях, а в інституційному зсуві, який відбувається внаслідок цих змін.

"Market coupling має стати одним з ключових пріоритетів нового міністра енергетики як проєкт, що об'єднує Оператора ринку, "Укренерго", парламент, НКРЕКП та євросоюзівських партнерів навколо спільної мети", – каже ексголова "Укренерго" (2020-2024 роки) Володимир Кудрицький.

Європейська інтеграція в енергетиці давно не зводиться до копіювання термінів чи формального посилання на директиви. Ключове питання – закон створює такі жорсткі обов'язки, обмеження і стимули, які діють у Євросоюзі, чи залишає простір для ручного управління, відкладень і вибіркового застосування правил.

Ми вирішили провести комплексний аналіз усіх правок до законопроєкту, викладених на понад 550 сторінках документа, щоб з'ясувати, як у результаті цих змін трансформується правова природа відповідних інструментів: чи зберігають вони rule-based характер, чи стають залежними від дискреційних рішень, а також чи забезпечується для них гарантоване фінансове й процедурне підґрунтя.

Сукупність правок, поданих народними депутатами до другого читання, демонструє системний зсув: від обов'язкових євросоюзівських механізмів до умовних, факультативних і поставлених під національний регуляторний контроль. Формально інтеграція не заборонена, інституційно ж вона перестає бути незворотною: перетворюється на адміністративно керований процес, який можна зупиняти або відкладати без прямого порушення закону.

NEMO без Європи

Одним з вузлів market coupling є NEMO – номінований оператор ринку. Це організація, яка проводить біржові торги електрикою (передусім на ринку "на добу наперед") і є технічною ланкою між нашим ринком та алгоритмом сполучення ЄС.

Правка 28 Олександра Кучеренка пропонує вилучити NEMO з переліку учасників ринку електроенергії. Формально це виглядає технічно, але в моделі ЄС має принципове значення. У межах SDAC (єдиного європейського сполучення ринку "на добу наперед") та SIDC (внутрішньодобового сполучення) NEMO – повноцінний учасник ринку з чітко визначеними правами, обов'язками та відповідальністю. Його вилучення з категорії учасників знецінює інституційну роль оператора і переводить market coupling у площину адміністративного делегування.

Цю логіку посилює пакет правок 221-232, поданих депутатами на чолі з Юлією Тимошенко. Вони замінюють жорсткі вимоги до NEMO (ресурси, прозорість, ефективність, недискримінаційність, координація) абстрактними "критеріями відповідності", що визначаються підзаконними актами регулятора. У євросоюзівській моделі такі вимоги закріплюються на рівні первинного права, щоб унеможливити політичний або адміністративний вибір "потрібного" оператора.

Додатково правка 239 змінює логіку делегування функцій центрального контрагента в сполученні ринків: техніко-економічний тест замінюється адміністративною процедурою допуску, що переводить ключовий фінансовий вузол market coupling у режим національної дискреції.

"Ключові кроки до об'єднання ринків: ухвалення законодавства й завершення дискусій про єдиного чи множинного NEMO, формування чіткого каталогу заходів, налагодження регулярної робочої комунікації з європейськими операторами ринків для узгодження правил і процедур РДН – від обміну даними та часу закриття воріт до фінансових гарантій та операційних параметрів", – додає Кудрицький.

Як право ЄС перетворюють на опцію

Пакет правок 32-48 небезпечний з інституційної точки зору. З тексту проєкту вилучаються прямі посилання на ключові акти права ЄС та Енергетичного співтовариства: директиву (ЄС) 2019/944, регламент (ЄС) 2019/943, мережеві кодекси щодо розподілу пропускної спроможності та управління перевантаженнями (CACM), балансування (EB), експлуатації енергосистем (SO) та регламент про прозорість оптових енергетичних ринків (REMIT).

Натомість запроваджується модель "застосування через переліки", які затверджує національний регулятор. Вилучаються формулювання "з усіма подальшими змінами", що ліквідує автоматичне оновлення норм регулювання ЄС.

У результаті обов'язкове право Євросоюзу перестає бути джерелом прав і зобов'язань і перетворюється на правила, які залежать від політико-регуляторних рішень на національному рівні. Для market coupling це критично: спільний алгоритм працює лише за умови дії правил у всіх цінових зонах.

Price caps як ручний інструмент

Правка 27 Вікторії Гриб вводить поняття "технічні цінові обмеження" – верхні і нижні межі ціни на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку. Виглядає нейтрально, але в моделі price caps це не довільний національний інструмент.

У ЄС такі межі встановлюються як частина спільних ринкових параметрів у межах мережевих кодексів та регіональних методологій, погоджених між усіма ціновими зонами і за участю Agency for the Cooperation of Energy Regulators. Запропонована ж редакція відкриває простір для довільного трактування будь-якого цінового піку як "надмірного", що несумісно з алгоритмічним market coupling.

"Одна з найбільших проблем – price caps, які потрібно гармонізувати з рівнем Євросоюзу. Вони вплинуть на оптові ціни, але не вплинуть на тарифи для населення, які залишаються регульованими", – каже Кудрицький.

ACER: від арбітра до консультанта

Окремий блок правок демонтує роль ACER як наднаціонального арбітра. Замість обов'язковості рішень агентства запроваджується формула їх виконання "в межах повноважень" і "відповідно до міжнародних договорів України".

Це означає, що рішення ACER, навіть якщо вони є невід'ємною частиною спільного алгоритму або гармонізованої методології, може зупинити національний регулятор. У моделі ЄС саме ACER є запобіжником від односторонніх національних рішень. Його знецінення робить market coupling юридично нестійким.

"Логічна послідовність: старт з ринку "на добу наперед", далі – внутрішньодобовий та балансуючий ринки. Повноцінний market coupling на РДН реально запустити до 1 січня 2027 року. Двосесійний market coupling – неоптимальне рішення. Україні потрібен безшовний market coupling за моделлю ЄС", – наголошує Кудрицький.

Коли acquis стає консультацією

Кульмінацією цього зсуву є правка 50, подана народним депутатом Олександром Юрченком. Вона вилучає норму про пріоритет застосування права Енергетичного співтовариства в разі конфлікту з національним законодавством. Аргумент про "захист національного суверенітету" юридично хибний: Україна добровільно взяла на себе ці зобов'язання і саме вони є правовою основою інтеграції.

У разі ухвалення цієї правки право ЄС та правила Енергетичного співтовариства зводяться до консультаційного рівня, а market coupling стає неможливим, бо спільний ринок працює лише там, де наднаціональні правила мають пряму дію.

Воєнний режим для ВДЕ-об'єктів

Правка 290 Вікторії Гриб спрямована на врегулювання обліку та розрахунків за електроенергію, вироблену з альтернативних джерел, у період дії воєнного стану. Вона запроваджує спеціальний режим для ВДЕ-об'єктів, розташованих на тимчасово окупованих або прифронтових територіях та/або таких, що не здійснюють відпуск електроенергії в об'єднану енергосистему України.

Правка передбачає ведення окремого реєстру таких об'єктів, встановлення нульових показників комерційного обліку за відповідні періоди та припинення виплат за "зеленим" тарифом у разі відсутності фізичного виробництва, одночасно покладаючи відповідальність за завдані збитки на державу-агресора.

Позитивні кроки в законопроєкті

Односесійний day-ahead coupling. Правка 279 Інни Совсун фіксує, що торги на ринку "на добу наперед" у разі обʼєднання ринків відбуваються протягом однієї сесії. Це відповідає природі SDAC: забезпечує синхронність закриття торгів, порівнянність результатів і прогнозованість для суміжних зон. Односесійна логіка – сигнал, що "єдине сполучення" не перетвориться на множинні локальні процедури.

Гнучкість і накопичення. Правка 174 Андрія Геруса вводить "10-відсоткове правило" для двонаправленої потужності приєднання об'єктів понад 50 кВт. Це дозволяє поєднувати генерацію та споживання з обмеженим відбором/відпуском, створюючи базу для розвитку гібридних активів, prosumers і накопичувачів енергії без окремої ліцензії за умови дотримання обмежень. Хоча 10-відсотковий ліміт консервативний, він уже підтримує балансування та системну гнучкість.

Інтелектуальні лічильники. Правка 286 Андрія Жупанина формує правову рамку для розвитку активного споживача, гнучкості попиту та цифровізації ринку. Погодинний інтелектуальний облік дозволяє великим споживачам впливати на своє споживання і брати участь у ринку. Відсутність лічильників десятиліттями показує системну інерцію, а ця норма частково виправляє ситуацію.

Висновки

Аби закон відкрив шлях до market coupling, його слід повернути в євросоюзівську логіку "правила → обов'язок → виконання": відновити пряму дію та юридичну видимість ключових актів acquis, прибрати конструкції, які підміняють спільні правила вимогою "міжнародних договорів" та режимом умовної взаємності, і зафіксувати в законі мінімальні перевірювані критерії до NEMO.

Паралельно треба гарантувати фінансування інтеграційних функцій ОСП (RCC, SDAC/SIDC, балансуючі платформи) як частину базових витрат у тарифі, встановити чіткі дедлайни переходу на 15-хвилинні розрахункові періоди та закріпити реальний план масового впровадження інтелектуального/погодинного обліку. Інакше market coupling залишиться декларацією, а український ринок – у manual mode, несумісному з єдиним євросоюзівським алгоритмом.

У такій редакції закон про ринок електроенергії закладає роботу України в ізольованому або напівізольованому режимі як довгострокову норму, а не як вимушений воєнний виняток. Відсутність прямої дії acquis, розмивання ролі ACER і RCC, дискреційне фінансування інтеграційних функцій, відкладення часової гармонізації та заміна обов'язків процедурами означають одне: market coupling юридично не забороняється, але стає практично недосяжним.

У результаті саме закон, а не війна чи технічні обмеження, створює правову конструкцію, за якої інтеграція з ринком ЄС відкладається на невизначений строк, а ізольований режим роботи енергосистеми стає легітимним статус-кво. Це принципово суперечить європейській логіці, де кризи є підставою для посилення координації, а не для інституційного відкату до національного ручного управління.