Як громади та бізнес інвестують в енергонезалежність

Після трьох років великої війни енергосистема залишається під щоденною загрозою. У цих умовах енергонезалежність перестала бути модним словом, вона стала гарантією безперебійної роботи для громад та підприємств.

Ще кілька років тому автономні джерела розглядали як доповнення до централізованої мережі, а зараз вони стають базовим елементом енергетичної стратегії. Ба більше, власна генерація може бути прибутковою без дотацій.

Ключ до успіху – правильна технічна модель і підключення до об’єднаної енергосистеми (ОЕС). Наприклад, когенераційні установки не лише забезпечують автономність, а й працюють синхронно з ОЕС, що дозволяє продавати енергію.

Ще один елемент – комерційна диспетчеризація: керування навантаженням на основі погодинних цін РДН (ринок на добу наперед) може приносити додаткові 5-8 млн грн на кожен мегават потужності на рік.

Для підприємств з меншою потужністю підходить модель "активний споживач": укладення договору з постачальником та участь у Net Billing (самовиробництво електроенергії). Більш передовим інструментом є участь в агрегованих групах. Це дозволяє згладжувати небаланси, уникати штрафів і заробляти більше.

Каменем спотикання в багатьох випадках залишається отримання фінансування для будівництва енергооб’єкта, але цю проблему можна розв'язати.

Наприклад, у Чернівецькій області в межах програми відновлення України реалізують чотири проєкти на понад 160 млн грн. Серед них – будівництво когенераційної установки на 1 МВт у Чернівцях та нової модульної твердопаливної котельні в ліцеї села Ванчиківці. Фінансування було отримане за сприяння Європейського інвестиційного банку. Це приклад того, як міжнародна допомога трансформується в довготривалі рішення для енергетичної безпеки.

На Харківщині теж шукають автономні рішення. У селах Балаклійської громади встановили сонячні панелі для живлення водонапірного обладнання. Завдяки акумуляторам сільська інфраструктура отримує воду навіть у похмурі дні. У Харкові СЕС з’явилися в кількох лікарнях, кошти надали благодійники.

Тренд на СЕС

Сонячна енергетика – ключовий елемент стратегії енергонезалежності для громад та підприємств. Встановлення комерційних СЕС стає дедалі привабливішим варіантом, особливо за наявності компенсаційних програм або пільгового фінансування, що скорочує термін повернення інвестицій. Станція може окупитися за два-три роки і швидше, якщо є компенсаційні програми або пільгові кредити.

Наразі СЕС у середньому коштує 1 тис. дол. за кВт встановленої потужності і має тенденцію до здешевлення. Ціни на обладнання також постійно знижуються. Наприклад, фотомодулі та інвертори в останні роки подешевшали на 30%, акумулятори – в 1,5 разу. Водночас вартість монтажу росте: галузь рухається до ліцензування, а це означає стандартизацію і вищу ціну за якісну інсталяцію.

СЕС приваблюють не лише економікою. Це відповідь і на сучасні ESG-виклики: зменшення викидів, репутація на ринку, доступ до міжнародного партнерства.

Один з найбільш активних кейсів зараз – Вінниця. Тут уже встановлено понад 33 тис. сонячних панелей загальною потужністю понад 17 МВт. Переважна частина об'єктів належить бізнесу. Підприємства, зареєстровані у Вінницькій громаді, які не мають податкової заборгованості, можуть отримати компенсацію з міського бюджету (до 30% витрат на встановлення СЕС, але не більше 1 млн грн). Компенсацію надають лише після введення станції в експлуатацію.

Інновації на землі

Цікавий приклад – встановлення Ганської СЕС на 30 га біля Бердичева. Там сонячну електроенергію поєднали з вирощуванням ягід і розведенням овець.

Традиційна проблема наземних СЕС – трава між панелями. Якщо рослини торкатимуться панелей, це створить ризик пожежі. Можна робити конструкцію вищою, але це збільшує витрати. Власники станції запозичили данський досвід: "скошуванням" трави займаються вівці. Це не тільки приносить додатковий дохід від вівчарства, а й дозволяє економити на роботах з утримання станції.

Ба більше, 1,5 га площі, де встановити панелі завадив рельєф, засадили полуницею та лохиною. Автоматичний полив працює від енергії панелей.

Автономія – інвестиція в стабільність

Українці не чекають на централізовані рішення і самі будують власну енергетичну незалежність. Інвестиції в автономні установки, сонячні електростанції та накопичувачі – це не лише захист від блекаутів, це довгострокова стратегія, яка окупається гривнею, довірою, безпекою і сталим розвитком.

Інвестиції в автономну генерацію – це не лише про електроенергію. Це про нові стандарти управління громадськими ресурсами, стратегічну стабільність для бізнесу і конкретну відповідь на виклики війни. Сонячні електростанції, когенерація та сучасні системи управління можуть бути джерелом додаткового доходу.

Громади та підприємства довели: локальні рішення працюють. Завдання держави – не заважати, а створювати сприятливі умови. Тоді кожен мегават власної генерації стане внеском у безпечне та самодостатнє енергетичне майбутнє.