Українська правда
другий щорічний захід про інвестиції

Власне "сонце": як бізнес облаштовує генерацію

Економіка потерпає від наслідків ворожих обстрілів енергоінфраструктури: у жовтні-грудні 2024-го через перебої з енергопостачанням країна втратила майже 30% виробничої активності. Це змушує бізнес переосмислювати власну енергетичну модель і шукати в прямому і переносному сенсі власне “сонце”.

2025 рік став реперною точкою, коли компанії не просто реагують на виклики, а переходять до системного розвитку власної генерації.

Цьогоріч український бізнес робить черговий суттєвий крок до енергетичної автономії. За нашими оцінками і на основі ринкових даних, понад 75% контрактів на встановлення сонячних електростанцій (СЕС) та систем накопичення енергії (ESS) – це до 400-450 угод загальною вартістю 2-3 млрд грн, і вони припадають на комерційні об'єкти.

Для малого і середнього бізнесу (МСБ) це зазвичай проєкти потужністю 50-300 кВт, розміщені на дахах, фасадах, навісах чи Solar Carports. Для промисловості – 0,8-2 МВт на дахах або 1-10 МВт на відкритих ділянках.

У більшості випадків розміщення СЕС заплановане на дахах і зрідка на фасадах будівель. Один кіловат встановлених модулів дає 1000-1200 кВт генерації на рік, а економія становить близько 8 тис. грн. Через це МСБ поступово змінює парадигму: якщо є технічна можливість перейти на СЕС – компанії принаймні починають серйозно розглядати цей шлях.

Які компанії розглядають шлях СЕС

У 2025 році близько 37% запиту припадає на промислові СЕС з очікуваною річною генерацією від 1 МВт. Такі проєкти реалізуються для великих підприємств – агрохолдингів, логістичних і складських хабів, середніх та великих виробничих компаній.

Паралельно зростає інтерес і до рішень, які можуть забезпечити стійкість там, де генерації недостатньо або вона нестабільна. Ще 25% ринку – це встановлення чи сервіс систем накопичення енергії (ESS). Говорячи простіше, ESS – це великі акумулятори-накопичувачі, які дозволяють виробничим циклам працювати без збоїв навіть тоді, коли напруга "плаває".

Ще близько 5% ринку сьогодні – це проєкти microgrid: мікромережі з кількох джерел генерації, резерву, накопичувачів та інтелектуальних систем керування.

Решта орієнтовно 33% запиту припадає на класичні рішення для малого та середнього бізнесу – СЕС потужністю 50-300 кВт без складних конфігурацій з ESS чи microgrid, переважно на дахах, фасадах та навісах.

На основі цих трендів формується типовий портрет компанії, яка готова до переходу на відновлювану енергетику. Профіль таких підприємств: оборот від 50 млн грн на рік, площа від 200-250 квадратних метрів та команда 20-50 людей. Для них встановлення СЕС – це економія, захист від відключень, а також незалежність, стійкість і здатність планувати майбутнє в умовах невизначеності.

Коли планування витрат і доходів стає неможливим, альтернативна енергетика перестає бути трендом – вона стає інструментом виживання.

Альтернативна енергетика – інструмент виживання

За нашими даними, сьогодні понад 70% підприємців прагнуть позбутися залежності від центральних мереж. Але між бажанням і реальним переходом на ВДЕ все ще існує велика прогалина: із кожних 10-15 заявок реалізуються переважно 1-2.

Головна причина – фінансування: у 80–90% випадків без доступного кредитування бізнес не може стартувати. Друга причина – обізнаність. Багато компаній хочуть встановити лише панелі, не розуміючи, що без ESS вони не отримають стабільної роботи.

Проте попри всі бар'єри, за останні три роки ми бачимо потужну позитивну динаміку. Починаючи з жовтня 2022 року, коли атаки на енергетичну систему стали масовими, частка малого та середнього бізнесу, який реально перейшов на відновлювану енергію, зросла утричі – до 5-7%. Це не випадковість, а закономірний результат "спротиву обставинам".

Малий і середній бізнес буде активніше рухатися в напрямку власної генерації. Якщо у 2026 році нам вдасться досягнути рівня 10-12% енергонезалежних МСБ – це буде серйозний ривок уперед.

Процес переходу бізнесу на відновлювану енергетику незворотний. Українські компанії дедалі більше прагнуть мінімізувати вразливість, а у воєнних умовах енергетична автономія стає не просто економічною, а й безпековою категорією. Саме тому 2025-2026 роки можуть стати періодом найбільшого стрибка в розвитку приватної генерації в Україні.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
електроенергія