Поради щодо проходження осінньо-зимового періоду

За роки великої війни росіяни здійснили численні масовані атаки, які призвели до серйозних пошкоджень основного й допоміжного обладнання електроенергетичного та нафтогазового комплексів, а також систем централізованого теплопостачання України.

Завдяки героїчним зусиллям енергетиків та підтримці європейських партнерів Україна все ж була підготовлена до зими. Однак – практично без запасу міцності: без достатніх резервів електро- і теплогенерації, із мінімальними запасами газу, розрахованими лише за умови стабільного власного видобутку.

Масовані удари по генерації, магістральних і розподільних мережах, а також по вугільних і газовидобувних об'єктах тривають. Мета ворога – спричинити в Україні повний блекаут. Цього не станеться. Чому?

По-перше, ми маємо потужний енергетичний комплекс.

По-друге, українські енергетики зроблять усе можливе і навіть неможливе, щоб країна мала світло й тепло.

Ймовірність нових атак на енергетичну інфраструктуру залишається дуже високою. Тому всі споживачі електро-, тепло- та газопостачання мають бути готовими до можливих короткочасних або триваліших відключень – планових, стабілізаційних чи аварійних.

Особливо варто пам'ятати, що під час аварійних відключень часто виникають перепади напруги, які можуть бути небезпечними для обладнання.

Щоб мінімізувати ризики, пропоную кілька практичних рекомендацій.

Споживання електроенергії

1. Перевірте всі запобіжники. Вони є невіддільною частиною будь-якої електросистеми та забезпечують захист від перевантажень і коротких замикань.

Використовуйте лише справні, оригінальні, проєктні запобіжники.

2. Не перевищуйте дозволену потужність.

Орієнтуйтеся на показники, визначені у проєктній документації та технічних умовах.

3. Додаткове обладнання (генератори, акумулятори, павербанки тощо) повинно підключатися виключно відповідно до правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та інструкцій виробника.

Варто мати такі пристрої у достатній кількості.

4. Вимикайте з розеток усі прилади, коли вони не використовуються.

Особливо зарядні пристрої – вони дуже чутливі до перепадів напруги.

У кращому випадку можуть згоріти, у гіршому – стати причиною займання.

5. Економте електроенергію. Особливо у години ранкових та вечірніх піків.

Це допоможе енергетикам збалансувати систему, уникнути регіональних блекаутів і скоротити тривалість можливих відключень.

Споживання теплової енергії

1. Утепліть приміщення та будівлі.

Якісне утеплення зменшує втрати тепла й витрати на опалення – іноді вдвічі або й більше.

2. Перевірте системи опалення.

Усі елементи – засувки, крани, вентилі – мають бути справними, промаркованими та придатними до роботи.

Це стосується як централізованого теплопостачання, так і систем у багатоквартирних або приватних будинках.

3. Забезпечте резервне живлення котлів.

Районні та квартальні котельні мають бути обладнані генераторами або потужними акумуляторами для безперебійної роботи насосів і автоматики.

Індивідуальні котли – газові чи твердопаливні – також потребують резервного джерела живлення.

4. Призначте відповідального за систему опалення.

У кожному будинку має бути людина, яка зможе оперативно відключити систему у разі аварії, злити теплоносій і запобігти замерзанню труб. Особливо це важливо при зниженні температури нижче мінус п'яти градусів Цельсія.

На загальнодержавному рівні необхідно запровадити посаду першого віцепрем'єр-міністра – кадрового, кар'єрного, професійного енергетика, який координуватиме не лише підприємства паливно-енергетичного комплексу з іншими центральними органами державної влади, пов'язаними з енергетикою, але й взаємодію з місцевими органами влади на рівні громад, міст і областей.

Потрібно організувати на державному рівні закупівлю великогабаритного обладнання (трансформаторів, вимикачів, кабельної продукції тощо) для оперативного забезпечення енергетичних підприємств вартісним, штучно виготовленим обладнанням із відтермінуванням оплати.

Ці функції може виконувати Державне агентство з управління резервами.

На мій погляд, вищезазначені заходи можуть прискорити роботи з відновлення та збереження української енергетичної інфраструктури й значно зменшити негативні наслідки для споживачів усіх категорій навіть у разі планових чи аварійних відключень після ракетних або дронових атак.

Вони дадуть енергетикам час на ремонт і відновлення обладнання.