Підводні камені підвищення тютюнового акцизу

В умовах зростання потреб на фінансування ЗСУ активізувалася дискусія навколо законопроєкту про перегляд ставок акцизного податку на тютюнові вироби (законопроєкт №11090), який визначає новий план підвищення відповідного акцизу до 2028 року. 

Звісно, усім нам хочеться, щоб до бюджету надійшло більше податків. Тим не менш, реальні фіскальні результати підвищення акцизу залежатимуть не лише від розміру його ставок, а й від загроз тінізації споживання підакцизних товарів. Не врахувавши їх, можна отримати замість додаткових надходжень податкові втрати.

Розглянемо зазначені загрози предметно.

Ринок сигарет: менше сірого?

У вересні 2024 року опубліковано нові результати дослідження Kantar, які засвідчили зменшення рівня нелегальної торгівлі сигаретами від рекордних за всю історію спостережень 25,7% у жовтні 2023 року до 19,1% у березні та 14,6% у липні 2024 року. 

Як бачимо, за дев’ять місяців цей показник знизився на 11,1 відсоткового пункту до діапазону значень, які востаннє фіксувалися за рік до початку повномасштабної війни. 

Це є ілюстрацією ефективної боротьби з нелегальним ринком тютюнових виробів, що була ініційована податковим комітетом парламенту та реалізована контролюючими і правоохоронними органами, насамперед Бюро економічної безпеки (далі – БЕБ).

Серед позитивних трендів також важливо згадати про зменшення частки нелегальної продукції з маркуванням "Duty Free" або призначеної для експорту в загальному обсязі споживання сигарет із 12,9 до 9,2 і 5,1% відповідно. 

Дещо скромнішим було падіння рівня нелегальної торгівлі підробленими сигаретами – від 11,3% у грудні 2023 року до 8,1% у липні 2024 року, що (як і факти, які наведено нижче) вказує на складність боротьби з відповідним сегментом нелегального ринку. Частка контрабандних сигарет була відносно стабільною та влітку склала 1,4%. 

Але, незважаючи на успіхи, загрози нелегальної торгівлі сигаретами в Україні залишаються високими. Це добре помітно "у системі європейських координат". У звіті компанії KPMG щодо споживання нелегальних сигарет у 38 країнах Європи в 2023 році йдеться не лише про погіршення ситуації порівняно з 2022-им (реалізація нелегалу в цілому зросла на 3%), а й про "вагомий внесок" України у такий стан справ.

По-перше, крім нас, рівень нелегальної торгівлі сигаретами перевищував 14% лише у Франції, Ірландії, Великій Британії, Норвегії та Фінляндії, де одні з найвищих у світі акцизи на таку продукцію, Греції та Литві. Натомість наші сусіди з ЄС демонстрували набагато кращі результати: Угорщина – 8%, Румунія – 6%, Словаччина – 5% та Польща – 4%. Це має налаштовувати на подальшу боротьбу.

По-друге, в Україні було спожито 3,4 млрд шт. підробок брендів міжнародних компаній, що складає 16,7% від їх реалізації на території усіх аналізованих країн! Якщо аналізувати частку контрафактних сигарет у загальному обсязі їх споживання, то позиції європейського антирейтингу розподілилися так: Велика Британія (15,2%), Греція (14,6%), Франція (12,4%) та Україна (8,7%).

Крім того, ситуація із сигаретним нелегалом в Україні розвивається динамічно і досягнення липня вже не відображають поточний стан справ. Тютюнові злочинці чинять потужний опір, щоб свою частку ринку повернути.

Я вже писала про те, що у травні 2024 року розпочалися масштабні обшуки на п’яти найбільших виробниках сигарет, щодо яких були підтверджені відомості про їх нелегальну діяльність. Слідчі дії тривали кілька місяців, нелегальне виробництво було зупинено, незаконний товар реалізувався зі складів, поки такі запаси не почали вичерпуватися і Kantar не зафіксував зменшення споживання нелегальних сигарет.

За підсумками обшуків БЕБ прозвітувало про вилучення виробничих ліній, великих обсягів тютюнової сировини, виявлені неліцензовані склади, призначені порівняльні експертизи сигарет та позбавлення окремих компаній-фігурантів ліцензій на виробництво тютюнових виробів. Результати – вагомі!

Але такі оперативні заходи завжди обмежені в часі. І як тільки правоохоронці пішли, ми побачили тривожні повідомлення про відновлення нелегального виробництва сигарет. Навіть публікувалося рішення суду, яке зобов’язує повернути ліцензію одному з виробників. Телеграм-канали знову рясніють пропозиціями нелегальних сигарет. Голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев, даючи оцінку цьому, констатував: "Так трапляється, хвороба, яку майже виліковували, дає рецедив, який треба лікувати заново, але обовʼязково лікувати, не здаватися. Бо інакше – смерть".

Ми маємо посилити громадський контроль за процесом детінізації ринку. Крім того, важливо усвідомити усю складність проблеми. Підвищення акцизу, які збільшуватимуть вигоди тіньових гравців, ускладнюватимуть боротьбу. Слід на це зважати.

Згідно із законопроєктом №11090, у 2025 році мінімальний акциз на сигарети зросте до 78 євро за тис шт. і буде майже на 40% вищим від його поточного рівня (2516,54 грн або близько 56 євро за тис шт.), а далі до 2028 року поступово підвищиться до 90 євро. Це збільшить розрив між цінами легальних та нелегальних сигарет. 

Дешевша нелегальна продукція приваблюватиме нових курців із низькими доходами (в умовах війни купівельна спроможність населення падає), що збільшуватиме попит на неї. На попит намагатиметься відреагувати пропозиція, живлячи корупцію…

Як це вплине на доходи бюджету? Kantar оцінив втрати акцизного податку, ПДВ і роздрібного акцизу від нелегальної торгівлі сигаретами в 2024 році на рівні 23 млрд грн. Але такий податковий розрив може бути й більшим, якщо відновлене нелегальне виробництво продовжить працювати.

В 2025 році, у разі відсутності нового значного зменшення рівня нелегальної торгівлі сигаретами, втрати податкових надходжень зростуть (за рахунок підвищення акцизу). Водночас, якщо показник частки нелегального ринку сигарет сягне 20%, втрати бюджету складуть уже близько 32 млрд грн і т. д.

І лише стабільно зменшивши споживання нелегалу до рівня менш ніж 10%, ми справді здолаємо "сигаретну тінь". Утім, навіть тоді ми будемо змушені продовжити боротьбу за податкові надходження, "подивившись у вічі іншому небезпечному ворогові" – нелегальному ринку електронних сигарет.

Зміни споживчих переваг визначають загрози майбутнього

Ринок сигарет поступово скорочується. Не лише тому, що зменшується поширеність куріння. Це було би ідеальним, але важко досяжним на практиці варіантом розвитку подій. Найкраще – якщо молоді люди не починатимуть, а курці – припинять палити. 

Утім, не легко утримати всіх від цієї шкідливої звички, яка, в свою чергу, має модні тренди. Ми живемо у час, коли багато споживачів роблять вибір на користь новітньої продукції для споживання нікотину – тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (далі – ТВЕН) та електронних сигарет (їх ще називають вейпами). 

Це зовсім різні види продукції. При вживанні ТВЕН спеціальні пристрої нагрівають тютюн у стіках, в результаті чого утворюється аерозоль із нікотином. Натомість вейпи нагрівають рідину, що містить нікотин. Але є також рідини для електронних сигарет без нікотину.

Згідно з результатами опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології у грудні 2023 року, близько 30% українців (у віці понад 18 років) вживали тютюнові та нікотиновмісні вироби. При цьому 75% із них віддавали перевагу сигаретам, 18% – ТВЕН, 16% – електронним сигаретам.

Незважаючи на те, що ринки ТВЕН та вейпів є майже однаковими за розміром, вони мають діаметрально протилежні тенденції розвитку. За нашими оцінками, а також висновками дослідження агенції NielsenQ, нелегальний ринок ТВЕН в Україні відсутній. 

Це означає, що податки сплачуються з кожної їх пачки. На основі даних Державної податкової служби України щодо реалізованих марок акцизного податку (301,1 млн шт.) та суми акцизу у ціні пачки (41,95 грн) можна розрахувати, що в 2023 році ТВЕН забезпечили надходження до бюджету 12,63 млрд грн акцизу.

Натомість наш нелегальний ринок рідин для електронних сигарет, після заборони влітку 2023 року рідин із ароматизаторами, сягнув астрономічних 99%. Споживання вейпів призводить до втрат державної скарбниці, внаслідок чого за рік ми недоотримуємо щонайменше 3 млрд грн акцизного податку!

При цьому після заборони поширеність електронних сигарет не зменшується, а зростає. Це підтверджує інформація правоохоронних органів. Зокрема, в липні 2024 року співробітниками БЕБ було вилучено з незаконного обігу на одному об’єкті підпільного виробництва продукції вейпінгу на загальну суму 365 млн грн, у жовтні – припинено діяльність ще одного нелегального виробника рідин для електронних сигарет з ароматизаторами (вартість вилученої готової продукції склала 45 млн грн). Державна митна служба України звертає увагу на більш ніж десятиразове збільшення імпорту пустих корпусів електронних сигарет порівняно з 2023 роком.

Отже, ринки ТВЕН і вейпів в Україні можна назвати "білим та чорним без відтінків сірого", дуже влучна метафора. І зміна споживчих переваг від стіків для нагрівання (акциз і ціна на які підвищуватиметься) до нелегальних рідин для електронних сигарет (в ціні яких немає акцизу) може обернутися фіскальною дірою.

Тепер подивимося на майбутню конфігурацію ринків ширше. В умовах зміни поколінь популярність сигарет далі зменшуватиметься, новітньої продукції для споживання нікотину – зростатиме. Постає питання: куди перетікатиме попит? З позиції доходів бюджету краще, якщо це буде "менше зло" – повністю легальні ТВЕН.

Згідно із Законопроєктом №11090, у 2025 році акцизний податок на ТВЕН зросте до 70,4 євро за тис шт. і стане на 9,7% нижчим порівняно з сигаретним. Далі він також поступово підвищуватиметься, зупинившись у 2028 році на позначці 72 євро за тис шт. (буде уже на 20% меншим, ніж акциз на сигарети).

Що це дасть? Менший темп зростання акцизу на ТВЕН порівняно із сигаретами створить передумови для відповідного встановлення цін. Тоді ТВЕН можуть відіграти роль "фільтра", який "вловлюватиме" попит споживачів дедалі дорожчих легальних сигарет і нових нікотинозалежних (не треба піддаватися на ілюзію, що їх не буде), які можуть переходити на (обирати) нелегальні вейпи і сигарети. Такий "вибір між білим, чорним та сірим" забезпечуватиме стабільність податкових надходжень.

Звісно, ми повинні активізувати боротьбу з нелегальним ринком вейпів, не дати йому вкоренитися, так як це сталося з нелегальним ринком сигарет. Але хто може гарантувати, з огляду на усе зазначене вище, що ця боротьба точно забезпечить швидкий успіх? Має бути беземоційна поміркованість у прийнятті рішень.

Така поміркованість присутня у податковій політиці країн ЄС, де акциз підвищується поступово, а акцизне навантаження на ТВЕН є значно нижчим, як на сигарети. І це не забаганка, а практика, яка була напрацьована на основі негативних і позитивних кейсів. Докладнійше про це, а також про фіскальні ефекти ухвалення законопроєкту №11090 й альтернативних йому рішень йдеться в аналітичній записці.