Три основні припущення, на яких грунтуються економічні прогнози під час війни

За підсумками 2024 та 2025 років ми в ІЕД очікуємо зростання реального ВВП в середньому на 3,5%. Звичайно, в реальності цифри можуть бути іншими. ВВП може зрости лише на 3%, або на 4% чи навіть 5% (хоча, за оцінкою ІЕД, 5% це все ж таки надто оптимістично в нинішніх умовах). 

Але ключове питання насправді полягає не в тому, який буде показник зростання реального ВВП у найближчий рік-два. А в тому, якими були припущення при складанні макроекономічних прогнозів на початку цього року, як вони змінились залежно від наявних обставин і яким чином будуть змінюватися надалі. 

Базове припущення в основі програми МВФ на початку цього року було таким: 

активність бойових дій дуже сильно сповільниться вже в середині 2024 року, отже росія збавить темпи наступу, а Україна почне вигравати війну. 

Як бачимо, зменшення темпів військових дій не сталося, відступати росія поки не планує, і ми досі перебуваємо у дуже глибокій фазі активних боїв. 

Як результат — уряд має збільшити видатки на безпеку та оборону приблизно на 500 млрд грн, оскільки війна потребує набагато більше ресурсів, ніж розраховували ще рік тому. Відповідно, аби мати ці кошти, уряду доводиться говорити про підвищення податків. 

Я знаю, що дуже багатьом підвищення податків не подобається і що багато компаній втратили потужності через військові дії та вимушені відновлюватися буквально з попелу. 

Але на сьогодні найкраща підтримка ЗСУ — це сплата податків. Як бізнесом, так і громадянами України. Тому що саме наші податки є основним джерелом фінансування оборони й безпеки на цей та наступний роки. 

Звичайно, в України є міжнародна підтримка. Але допомога міжнародних донорів направляється на пріоритетні невійськові видатки (військову допомогу вони фінансують з інших бюджетів), і дірку в нашому бюджеті у 500 млрд грн нам доведеться закривати самостійно. 

Друге припущення, яке ми, як економісти, враховуємо при прогнозі зростання економіки, стосується міжнародної підтримки. Зараз ми грунтуємося на тому, що міжнародна підтримка буде залишатися на достатньому рівні. Тобто із необхідних Україні 32-35 млрд доларів на наступний рік ми будемо забезпечені всією сумою. 

Але поки що станом на вересень 2024-го це не так. Фактично забезпечено лише 17 млрд доларів від МВФ та Європейського Союзу в рамках програми Ukraine facility. Чи надійде решта коштів і якщо надійде, то коли та від кого — точно невідомо. 

Ба більше, для того, аби отримати 17 млрд доларів від МВФ та ЄС, український уряд повинен регулярно виконувати певні структурні майки та індикатори. Йдеться, наприклад, про реформу митниці, скасування "правок Лозового", інші зміни до КПК тощо. 

Важлива ремарка: ці зміни необхідні для зміцнення нашої макроекономічної стійкості та створення підґрунтя для сталого економічного зростання в майбутньому. Тобто це та наша самостійна робота, яка допоможе нам стати сильнішою економікою і менше залежати від коштів донорів у майбутньому.

Хороша новина в тому, що частина необхідних рішень ухвалюються вчасно або навіть заздалегідь. Наприклад, йдеться про окремі індикатори з Плану України за третій квартал, які вже або виконані, або близькі до виконання. 

Погана ж новина в тому, що в Україні регулярно виникають кейси на кшталт звільнення керівника "Укренерго", коли вся реформа корпоративного управління скасовується в мить. Саме через такі події ризик недоотримання міжнародної допомоги значно підвищується. 

І навіть якщо Україна повертається на рейки реформ, виконує усі зобов’язання, час все одно може бути втрачений, і необхідні кошти можуть надійти з великою затримкою. Це означає, що аби закрити такі тимчасові бюджетні розриви, Україна має забирати ресурси в ЗСУ, тоді як достатнє фінансування сил безпеки та оборони є одним з важливих факторів наших перемог на полі бою. 

Які ще припущення щодо прогнозу ВВП можуть напряму впливати на добробут українців? Одне з них — це можливе підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, яке напряму вплине на інфляцію. Поки що уряд оминає цей крок (влітку були підвищені лише тарифи на електроенергію). Але як Національний банк України, так і Міністерство економіки закладають у свій прогноз припущення, що наступного року тарифи будуть підвищені. 

Тож з одного боку нам усім потрібно врахувати у наших сімейних бюджетах, що комунальні послуги у певний момент подорожчають. А з іншого — якщо більше коштів населення буде йти на комунальні послуги, то менше — на споживання, і це бізнес, який працює для кінцевого споживача всередині країни, має врахувати в своїх прогнозах. 

Але найголовніше припущення у прогнозуванні в часи війни полягає в тому, що з лютого 2022-го Україна існує в умовах надзвичайної невизначеності. Про невизначеність щомісяця свідчить наше опитування підприємств, про це говориться в кожному меморандумі МВФ. 

Але незважаючи на високий рівень невизначеності, український бізнес адаптовується, а Україна вперше за свою історію проходить вже п’ятий перегляд програми МВФ. Тож привід для обережного оптимізму точно є.