Українська правда

Які часи, такі й інвестиції: гроші на енергетичну автономність, безпеку та Армію

PROMOTED.

В умовах повномасштабної війни український бізнес намагається оперативно адаптуватися до нових реалій.

І шукає варіанти забезпечення безперебійної та відносно безпечної операційної діяльності, що потребує суттєвих інвестицій.

Структура інвестицій Farmak сьогодні суттєво відрізняється від тієї, що була до початку повномасштабної війни в Україні. А також – від тих капіталовкладень у розвиток, які здійснюють іноземні конкуренти по всьому світі прямо у цей момент. З лютого 2022 року ми з командою були змушені змінити підхід до розвитку бізнесу та сконцентруватися на мітігації ризиків та загроз, які спричиняє російська агресія.  Таким чином, очевидно, ворог не тільки вбиває мирне населення, системно знищує інфраструктуру та підприємства, але і щоденно знижує потенціал та загальну конкурентоспроможність української економіки на глобальному ринку у довгому горизонті.

Але, звичайно, нас голими руками не візьмеш!

Тож, які часи, такі й інвестиції! Звучить саркастично, я би навіть сказав – само-саркастично. Але давайте розберемося, у що сьогодні має вкладати фінансовий ресурс український бізнес, щоб як мінімум лишатися на плаву.

1. Енергетична автономність

Одним з ключових викликів для української економіки сьогодні є наслідки обстрілів критичної інфраструктури – відключення світла. Останнім часом ситуація із дефіцитом електроенергії в Україні дещо покращилася, але поки немає чіткого розуміння, наскільки складною буде зима 2024-2025 років, як для населення, так і для бізнесів.

Виготовлення ліків є неперервним технологічним процесом, який має відповідати чисельним нормам фармацевтичної системи якості, включаючи належний температурний режим у приміщеннях.  Наш бізнес є гіперчутливим до відключень, адже навіть невеликі періоди відсутності електроенергії загрожують зупинкою виробництва та втратою цілих партій продукції. Тож ми не можемо дозволити собі покластися на долю і сподіватися, що "якось воно буде". Забезпечення безперебійною електроенергією стало однією з найважливіших, хоча і вимушених інвестицій для Farmak під час війни. В мирний час ці кошти були б спрямовані на зовсім інші потреби.

Інвестувати у енергетичну автономність ми почали ще до початку повномасштабної війни, і на сьогодні відповідні капіталовкладення сягнули  326,6 млн грн.

Закупили 14 генераторів; незабаром встановимо дві  когенераційні установки потужністю 1,5 мВт кожна – для більш сталого енергозабезпечення. Це обладнання чудово підходить для тривалої постійної роботи.

Вказані інвестиції були також спрямовані і на пункт зберігання пального, модернізацію трансформаторних підстанцій, джерела безперебійного живлення, парову модульну котельню тощо.

Сьогодні вже можемо сказати, що взимку наше виробництво забезпечене електроенергією на 100%, в теплу пору року – на 60-70%. І ми працюємо над тим, щоб наблизитися до повної енергонезалежності навіть влітку, коли споживання електроенергії, як ви зрозуміли, суттєво зростає.

2. Безпека персоналу та інформаційна безпека

Перше, на чому ми сконцентрували увагу у момент, коли висока вірогідність початку повномасштабної війни стала очевидною (хоча, звичайно, до кінця ми не могли у це повірити),– це безпечні умови роботи персоналу.

Тож буквально за пару місяців до 24 лютого 2022 року ми вирішили перевірити стан наших сховищ на виробничих майданчиках Farmak у Києві та Шостці Сумської області. Там вже були укриття, проте вони потребували значної модернізації, якою ми, на щастя, зайнялися завчасно.

Крім того, частина наших співробітників працює на складах компанії, де ми мали також забезпечити сховища. Таким чином, ми інвестували у напрямок фізичної безпеки нашої команди понад 24 млн грн та зробили укриття не тільки безпечними, а й комфортними для довгого перебування. У сховищах на виробництвах є медпункт, вбиральні, душові кабіни, автономне освітлення, опалення, фінська потужна фільтраційна установка, яка може очистити повітря від отруйних речовин, хімічної, бактеріологічної та радіаційної небезпеки.

Додатково дбаємо про те, щоб співробітники отримали базові знання та постійно їх "освіжали" стосовного алгоритму дій у разі настання надзвичайних ситуацій. Проводимо навчання з домедичної допомоги, тактичної медицини, плану дій в разі аварії на АЕС та інших видів небезпеки, які може спровокувати росія.

Подбали ми про безпеку не тільки людей та фізичних активів. Ще до початку повномасштабної війни, при ретельній оцінці ризиків в рамках підготовку мультисценарного плану сталості бізнесу (Business Contingency Plan), стало зрозуміло, що ми маємо бути готовими протистояти постійним кібер-загрозамАдже ми – не тільки велика компанія, але і частина фармацевтичної галузі, що є стратегічною для національної безпеки та благополуччя населення. Тож Farmak, як відповідальному бізнесу, довелося спрямувати додаткові кошти у різні рішення, спрямовані на захист даних компанії від кібератак росіян.

3. Інвестиції у Перемогу = Підтримка Армії

Підтримка Армії сьогодні – це не благодійність, а інвестиція у майбутнє всієї країни. І, звичайно ж, обов’язок кожного українського бізнесу. В мирний час ми б інвестували у музеї, збереження історичної спадщини, розвиток культури, підтримку освіти тощо. Але обставини диктують свої умови, і натомість сьогодні ми спрямовуємо кошти на закупівлю дронів чи авто для фронту.

Загалом з початку повномасштабного вторгнення Farmak та Благодійний Фонд Родини Жебрівських* спрямували 258,3 млн грн на допомогу Армії та цивільному населенню. На ці кошти ми закупили (і продовжуємо купувати) необхідне спорядження. З березня 2023 ми реалізуємо програму "Реабілітація пацієнтів з важкими обмеженнями життєдіяльності" для важкопоранених військових в одній з приватних клінік Києва. Участь у ній вже взяло понад 60 захисників.

*Благодійний фонд Родини Жебрівських та компанія Farmak є частинами діяльності родини Жебрівських і відповідають за благодійну та бізнес-діяльність родини.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.