Чи вистачить Україні деревини для фортифікацій?

В України триває масштабне будівництво фортифікацій, яке потребує величезних обсягів деревини. Але крім військових задач є потреби економіки. Тож, чи вистачить деревини для всіх?

Так, запас є. ДП "Ліси України" виставило на торги третього кварталу понад 370 тис. м3 деревини, яка найчастіше використовується у сфері оборони. На початок липня учасники ринку викупили менше 200 тис. м3. Середні ціни по країні також стабільні. Дефіциту матеріалу для будівництва захисних ліній немає. 

Резерви достатні. Будуть потрібні додаткові – знайдемо можливості забезпечити.

Є питання лише щодо декількох наших філій у прифронтовій зоні, де високий попит із боку підрядників штовхає ціну на матеріал для фортифікацій до 4 тис. грн за м3 (і навіть вище). 

Водночас наші лісові господарства на Черкащині реалізують той самий матеріал по 2,4 тис. грн за м3. Ціна на торгах майже не зростає. Ажіотажу немає. Будь ласка, приїжджайте, забирайте. 

Чому не організувати доставку з сусіднього регіону? Питання точно не до лісівників.

Так, у наших філіях не завжди є об’єктивна можливість забезпечити логістику в інший регіон власними силами. Але на рівні ДП "Ліси України" ми, безумовно, доставку організуємо. Було б лише бажання купувати у підприємства напряму, а не через посередників.

Акцентуюсь на слові "напряму", адже наразі безпосередньо у "Лісів України" купується лише незначна частка деревини для будівництва ліній оборони. 

З початку року по контрактах із військовими частинами відвантажено приблизно 10 тис. м3. Тим часом безоплатно за перше півріччя ми поставили на фронт майже 100 тис. м3 деревини. 

До речі, у сфері закупівель для соціальної сфери схожа проблема. Наприклад, місцева лікарня оголошує тендер на дрова. Подається наша філія і місцевий ФОП, який і отримає замовлення. 

Чому у виробника ціна вища, ніж у посередника? Все дуже просто. "Ліси України" поставляють легальну деревину, з якої сплачені всі податки. Державне підприємство забезпечує обсяг матеріалу відповідно до договору. 

На відміну від держпідприємства посередник може домовитися із замовником і завести законтрактований обсяг лише на папері. Або поставити деревину невідомого походження, більш низької якості. 

Ми не проти конкуренції та розвитку малого підприємництва. Бізнес більш гнучкий, іноді дійсно без нього не обійтися. Але, якщо частка перекупників на ринку переважує частку виробника, до проблеми варто поставитися більш уважно.

Щодо ситуації на ринку загалом. 

Пам’ятаєте турбулентність минулого року? Скільки було суперечок навколо об’єктивності формування середньозваженої ціни, спроби поставити під сумнів адекватність системи біржових торгів. 

Цього року все навпаки. Все відбувається, як кажуть, у штатному режимі. 

Ринок зростає, але повільно, без ривків та стрибків. Обсяг реалізації необробленої деревини, порівняно з першим півріччям 2023 року, зріс із 5,4 м3 до 5,8 млн м3. Середньозважена ціна збільшилася з 1,75 тис. грн до 1,87 тис грн. 

Якщо порівнювати показники на кінець другого кварталу – ціни реалізації фактично ідентичні. 

Поетапно збільшується частка деревини, яка викуповуються на торгах ще до початку наступного кварталу (з 44% у першому кварталі 2024 року до 66% у третьому). Виконання договорів на поставку деревини наразі складає 89%.

Про що це свідчить? Бізнес переконався, що система торгів прозора і працює за об’єктивними алгоритмами. Середньозважені ціни відкриті, регулярно публікуються на сайті "Лісів України". Переробники можуть планувати виробничу діяльність.

Всі заспокоїлися, працюють.

Хоча ще рік тому нам доводили, що за умови вільної конкуренції ринок ніколи не стабілізується, треба обов’язково запроваджувати квоти, комусь надавати пріоритет, когось не допускати до торгів. 

Але виявилося, що відкритий конкурентний ринок із вільним доступом для всіх цілком може бути врівноваженим і прогнозованим. 

До дисбалансу призводить саме ручне управління, а не ринкові інструменти регуляції.

Не менше дискусій точилося і навколо закриття державної переробки деревини. Але, як ми і прогнозували, продавати необроблену деревину за ринковими цінами для держави більш вигідно, ніж займатися пиломатеріалами. 

По суті, той обсяг, який ми переробляли, почав викуповувати ринок. "Ліси України" не втратили дохід, але підвищили рентабельність. Тому прибуток цього року буде вище, ніж минулого, коли переробні цехи ще працювали. 

Робочі місця також збережені, бо вже маємо безліч прикладів, коли наші господарства викуповуються деревообробними підприємствами. Колишні працівники державних господарств залишаються працевлаштованими, але вже в приватному секторі. До реалізації активів ДП "Ліси України" не має відношення, торги організовує ФДМУ через майданчик Prozorro. 

У лісовій галузі, як напевно у всіх інших сферах економіки, цього року загострюється дефіцит кадрів. Відсутність людей – ще більша загроза, ніж дефіцит електроенергії. Але  завдяки реформі ми рухаємося вперед. Ріст ефективності господарювання дозволяє не лише триматися, а навіть поступово зростати.