Як знайти додаткові сотні мільярдів на оборону і не нашкодити економіці?

Нещодавно Верховна Рада підтримала в цілому законопроєкт про перезавантаження Бюро економічної безпеки, який більше року чекали аналітичні центри, бізнес, міжнародні партнери. 

У фінальній редакції народні депутати врахували більшість пропозицій громадянського суспільства і тепер країна має значні шанси на повне оновлення Бюро та перетворення його на ефективний орган боротьби з економічними злочинами.

Відповідно до розрахунків економістів, схеми з ухилення від сплати податків, які може мінімізувати оновлене якісне Бюро економічної безпеки, сягають 100 млрд грн на рік втрат бюджету.

Якими були ключові вимоги експертів та бізнесу щодо БЕБ?

Ключовим, на думку аналітиків було швидке та якісне перезавантаження БЕБ комісіями з вирішальним голосом міжнародників - як для обрання директора БЕБ, так і чітка процедура переатестації всіх кадрів, яка б містила ключові запобіжники, зокрема щодо унеможливлення поновлення судами працівників, які не пройшли таку переатестацію. 

Також вкрай важливим є забезпечення публічного і прозорого порядку проведення незалежної оцінки ефективності діяльності БЕБ, встановлення критеріїв ефективності роботи оновленого Бюро економічної безпеки та їх постійного контролю;

Аналітичні центри також зазначали, що необхідним є встановлення запобіжників щодо вчинення незаконного тиску на бізнес з боку Бюро економічної безпеки та правоохоронних органів шляхом внесення відповідних змін до Кримінального процесуального Кодексу України. 

У своїх дослідженнях аналітичні центри відзначали, що поточна робота Бюро не є ефективною, надто малий відсоток справ доходять до суду, ще менший - держава виграє у суді по справах завелених БЕБ. 

Найбільші "сірі" виробники та рітейлери безперешкодно працюють, зокрема у підакцизних галузях, тінь у цих галузях сягнула 38% на ринку алкоголю, 14% на ринку пального, 20% на ринку тютюнових виробів. 

Що передбачає прийнятий закон про БЕБ?

Фінальна редакція проєкту забезпечує оптимальні процедури для повного перезавантаження органу, а саме:

• нового директора має обирати комісія з 6 членів, з яких половина - міжнародні експерти з правом вирішального голосу. Комісія обирає 1 або 2 кандидати, фінальне рішення приймає Кабінет міністрів
• переатестація кадрів бюро проводиться комісією, в якій 6 членів - від новообраного директора БЕБ і 6 - від міжнародних партнерів, але за пропозицією українського бізнес-середовища
• - три наступні роки будуть працювати кадрові комісії: 6 від БЕБ, 6 від партнерів за пропозицією українського бізнесу.
• гарантовано незалежність директора БЕБ на рівні НАБУ та НАЗК

Якісно прописані законодавчі процедури дають можливість обрання професіонала на посаду директора і очищення Бюро від сумнівних кадрів.

В той же час для ефективної роботи БЕБ необхідні також зміни до КПК, які на цей час гальмуються профільним Комітетом ВРУ. Важливим є передбачити, що будь-які дії чи бездіяльність, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора, прийняті за будь-якої процесуальної дії - можуть бути оскаржені слідчому судді. 

Також передбачити, що у прокурора після отримання судового рішення, відповідно до якого необхідно повернути тимчасово вилучене майно, з’являється обов’язок протягом 24 години надати вказівку слідчому щодо негайного повернення такого майна та 72 години на повернення такого майна, органом що його вилучив. Заборонити вилучення речей та документів, які не зазначені в ухвалі слідчого судді.

Ввести строк дії ухвали слідчого судді про арешт майна. Зі спливом 60 днів, якщо арешт накладено на майно третьої особи (фізичної або юридичної особи), при цьому якщо така особа, засновник чи працівник такої юридичної особи не набув статусу підозрюваного - суд повинен скасувати арешт за заявою такої особи, якщо прокурор не доведе необхідність подальшого арешту такого майна. 

Надати право також і слідчому скасовувати арешти - шляхом закриття кримінального провадження, за погодженням з прокурором, покласти на слідчих суддів обов’язок перевірки дотримання органом досудового розслідування вимог підслідності, при розгляді поданих клопотань

Необхідно встановити, що максимальний розмір застави не може перевищувати мінімального обсягу інкримінованих збитків, підтверджених висновком експерта, також прибрати виключні випадки для призначення застави, що перевищує встановлені кодексом розміри.

Чого ще не вистачає для перекриття "сірих схем"?

Згідно з опитуваннями бізнесу у 2024 році, серед найбільш корумпованих органів країни - Податкова та Митна служби. Втрати держбюджету через їх неефективну роботу сягають 250 млрд гривень (сірий імпорт, чорні зарплати у конвертах, контрафакт тощо).

Тож Податкова та Митна служба також потребують повного перезавантаження, за прикладом БЕБ.

Проте у планах Уряду, на жаль, немає таких задач. 

Національна стратегія доходів 2030 у цьому напрямку передбачає лише "забезпечити удосконалення системи запобігання і протидії корупції у Держмитслужбі, впровадження механізмів прозорості, доброчесності, зниження корупційних ризиків у діяльності митних органів шляхом виконання Антикорупційної програми Держмитслужби. 

Забезпечити підвищення заробітної плати посадових осіб митних органів до ринкового рівня з метою підвищення ефективності роботи митних органів та доброчесності їх посадових осіб."

Цих заходів далеко не достатньо для створення якісно нових служб, здатних, з одного боку, забезпечити закриття основних схем ухилення від податків, а, з іншого - заслужити довіру платників податків. 

Фахівці аналітичних центрів спільно з CASE-Україна за підтримки ІСАР Єднання провели детальний аналіз Нацстратегії і зазначають, що Міністерство фінансів намагається передбачити сучасні європейські інструменти та практики, на маючи головного - європейського верховенства права, європейської якості держуправління, європейського низького рівня корупції у держорганах. 

Україна потребує створення якісних інклюзивних інституцій, викорінення практики презумпції вини у податковому та митному адмініструванні, що створить комфортне середовище для швидкого відновлення економіки без перевірок, корупції та втручання.

Згідно з нещодавнім опитуванням МСБ від Інституту економічних досліджень, податкова отримала 2.87 бали з 5 за якість роботи, від тих хто з нею стикався. Лише 26% МСБ погоджуються з думкою, що ДПС працює ефективно та не потребує змін, водночас, 49% не погоджуються, а 25% не змогли дати відповіді.

Вкрай важливим є повне перезавантаження ДПС та ДМС, з обранням керівників на прозорих конкурсах з вирішальним голосом міжнародних експертів, переатестацією всіх кадрів комісіями з міжнародників, встановлення якісних КРІ для цих служб та гідних заробітних плат співробітникам.

Зволікання із реалізацією цих реформ неприпустиме, ажде щороку втрачаються сотні мільярдів, вкрай необхідних для посилення оборони України від країни-агресора.

Сподіваємось народні депутати дослухаються до пропозицій експертного середовища і ближчими місяцями підтримають в цілому важливі законопроєкти №6490д та №9243, розпочавши реформування Податкової та Митної служб.