Ринкова енергетична євроінтеграція: куди рухаємось після синхронізації з ENTSO-E
Екстрена синхронізація з ENTSO-E у 2022 році, яка відбулась на рік раніше запланованого терміну, підвищила стійкість об’єднаної енергосистеми України у жорстких воєнних умовах. Сьогодні для України відкриті можливості імпорту на рівні 1,7 ГВт та залучення аварійної допомоги від країн-сусідів.
Утім, інтеграція українського ринку електроенергії з європейським ще не завершена. Наступні рішення мають створити умови для об’єднання спотових ринків, організацію скоординованих довгострокових аукціонів з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, приєднання до платформ розподілу балансуючої енергії та допоміжних послуг, спільного планування з європейськими партнерами ризиків для енергосистеми.
Які наступні кроки має зробити Україна?
Наприкінці 2022 року Енергетичне Співтовариство схвалило Інтеграційний пакет у сфері електроенергії. Це 9 актів права Європейського Союзу, які мають забезпечити повну інтеграцію до європейського енергоринку, а також надати більше гнучкості для інтеграції відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в енергосистему.
Пакет охоплює акти ЄС щодо правил на внутрішньому ринку електроенергії, співпраці між країнами для врегулювання криз на ринку електроенергетики, а також ряду мережевих кодексів та настанов, які встановлюють детальні правила, пов'язані з різними сегментами ринку електроенергії.
Серед цих acquis communautaire зокрема й ті, що входять до 4-го енергопакету ЄС, який був схвалений Євросоюзом для досягнення цілей Зеленого курсу.
Імплементація Інтеграційного пакету важлива для України. Вже зараз це один з індикаторів Плану Ukraine Facility, у межах якого ЄС планує виділити Україні 50 мільярдів євро до 2027 року. І це одна з рекомендацій Єврокомісії Україні, як країні-кандидату на членство в ЄС, в останньому пакеті розширення. Зрештою, імплементація цієї частини європейського законодавства є невід'ємною складовою для успішного проведення перемовин з ЄС про членство в Союзі.
Окремі положення актів з 4-го енергопакету ЄС Україна розпочала рік тому з ухваленням закону №3220-IX щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України.
Закон унормував на ринку статус активних споживачів, визначив умови функціонування механізму самовиробництва, діяльність з агрегації. Фактично було створено додаткові умови для збалансованого розвитку розподіленої генерації з ВДЕ.
Проз’юмери отримали можливість за рахунок проданого надлишку електроенергії в мережу отримувати кошти для купівлі електроенергії у період недостатності власного виробництва.
Водночас відпущена ними в розподільчу мережу електрична енергія використовується для покриття попиту інших споживачів, зменшуючи таким чином загальний дефіцит генеруючої потужності в Україні.
У подальшому додатковим імпульсом у розвитку розподіленої генерації з ВДЕ на рівні домогосподарств або об’єктах критичної інфраструктури має стати державна програма, яка б гарантувала фінансову підтримку через надання безвідсоткових кредитів, погашення частини тіла кредиту або постачання обладнання за рахунок донорів.
Така державна цільова економічна програма має бути розроблена відповідно закону №3220-IX.
Як далі відбуватиметься інтеграція?
Проте ці положення лише частково імплементували 4-ий енергетичний пакет ЄС. Наступним кроком має стати транспозиція Інтеграційного пакету у сфері електроенергії. Відповідний законопроєкт було підготовлено і він сьогодні знаходиться на розгляді Міністерства енергетики.
Законодавча ініціатива була підготовлена з урахуванням усіх попередніх напрацювань, зокрема НКРЕКП, коментарів учасників ринку та міжнародних партнерів, включно з Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та Проєктом енергетичної безпеки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID). Цей законопроєкт створює умови для повного об’єднання електроенергетичних ринків України та ЄС.
За останній рік Україна перейшла на європейські правила з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, що необхідно для експорту та імпорту електричної енергії.
Відтепер спільні аукціони з продажу прав на транскордонну пропускну спроможність з Польщею, Словаччиною та Угорщиною працюють на єдиній європейській платформі Спільного розподільчого офісу (Joint Allocation Office, JAO).
Наступним кроком має стати запровадження неявних аукціонів для об’єднання спотових ринків України – ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Вищезгаданий законопроєкт створює механізми, необхідні для market coupling. Основна ідея полягає в тому, щоб використовувати наявні міжрегіональні лінії електропередач для оптимізації розподілу електроенергії, що дозволяє знизити загальні витрати на виробництво та підвищити надійність постачання.
Законопроєкт визначає механізм призначення Номінованого оператора ринку (NEMO) та його повноваження. На NEMO покладаються обов’язки спільно з оператором системи передачі забезпечити функціонування єдиного сполучення ринків у співпраці з відповідними органами країн Євросоюзу або держав-сторін Енергетичного Співтовариства.
Проте необхідним у цьому питанні буде й визначення із зацікавленими сторонами шляхів подальшого реформування оподаткування транскордонної торгівлі електроенергією.
Market coupling є й однією з передумов, яку мала би виконати Україна у разі наміру отримати виключення з CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism, Механізм вуглецевого коригування на кордоні) для експорту власної електроенергії в ЄС.
Водночас важливо відзначити, що розвиток інтегрованих ринків в ЄС, покликаний гарантувати безпеку постачання, досягнення кліматичних цілей та інтеграцію ВДЕ, має супроводжуватись розвитком та розбудовою міждержавних енергетичних сполучень.
Наразі в Євросоюзі встановили ціль - створення до 2030 року умов, за яких країни зможуть транспортувати 15% власно виробленої електроенергії до країни-сусіда.
У цьому контексті новий законопроєкт на транспозицію Інтеграційного пакету у сфері електроенергії передбачає, що в майбутньому розвиток міждержавних ліній електропередач в Україні має враховувати цільові показники інтеграції енергосистем, які визначено в Національному плані з енергетики та клімату до 2030 року (NECP, National Energy and Climate Plan) – одному з ключових документів ЄС, який готується державами-членами для досягнення цілей Енергетичного Союзу.
Водночас Регулятор повинен буде здійснювати перевірку відповідності заходів з плану розвитку системи передачі на наступні 10 років на їхню узгодженість з NECP та десятирічним планом розвитку мережі Європейського Союзу.
Нагадаю, що оновлена Енергетична стратегія передбачає розширення інтерконекторів з ENTSO-E до 6 ГВт до 2032 року та до 10 ГВт до 2050 року.
Окрема частина законопроєкту стосується об’єднання балансуючих ринків, що передбачає співпрацю "Укренерго" з операторами систем передачі країн Європейського Союзу та держав-сторін Енергетичного Співтовариства.
Дорожня карта з приєднання "Укренерго" до платформ розподілу балансуючої енергії та допоміжних послуг (IGCC, MARI, TERRE, PICASSO) ще має бути розроблена. Виконання цього заходу дозволить підвищити гнучкість енергосистеми та ефективніше використовувати ресурси балансування.
Важливим аспектом подальшої інтеграції ринків електроенергії України та ЄС має стати уніфікація підходів та спільне планування у подоланні ризиків. Очевидно, що при взаємопов’язаності енергетичних систем та ринків, кризи не можуть вважатися виключно національним викликом.
У зв’язку із цим законопроєкт включає положення Регламенту 2019/941, який встановлює правила співпраці європейських країн для запобігання кризовим ситуаціям в секторі електроенергетики, підготовки до них та управління ними в дусі солідарності та прозорості, з повним урахуванням вимог щодо конкурентного внутрішнього ринку електроенергії.
Для виконання цих задач в Україні буде призначений відповідний компетентний орган, який співпрацюватиме з іншими компетентними органами держав-членів Європейського Союзу та держав-сторін Енергетичного Співтовариства.
Отже, повна імплементація Інтеграційного пакету у сфері електроенергії має залишатись одним з першочергових пріоритетів для Уряду, Верховної Ради та усіх інших причетних органів та компаній. Повна інтеграція ринків електроенергії України та ЄС посилить ліквідність нашого ринку, його гнучкість, безпеку та дозволить реалізувати плани з розвитку розподіленої генерації, в тому числі з ВДЕ.
