Як заохотити громади та бізнес до повторного використання відходів?

У 2015 році німців на законодавчому рівні зобовʼязали сортувати відходи. Відтоді культура раціонального використання ресурсів (а з нею і поводження з відходами) шириться тамтешніми громадами. 

Однак у Німеччині, як і в інших країнах ЄС, досі складно запобігти утворенню відходів. Це стає приводом вигадувати все нові рішення — як по максимуму повторно використовувати те, що є?

Нещодавно я побувала в Берліні на події від Zero Waste Europe та Mission Zero Academy. Активістів та представників самоврядування з 20-ти країн ЄС німці знайомили зі своїми кампаніями щодо реюзу та запобіганню використання пластику. Заходи, які успішно працюють у Німеччині, цілком підійдуть й українським бізнесам.

Усе починається із законодавства

Згідно з німецьким законодавством, заклади харчування з січня 2023 року зобов’язані мати опцію багаторазового паковання для їжі на винос або приймати тару клієнтів. 

Багаторазова тара не має перевищувати вартість одноразової пропозиції. Що цікаво: заклади можуть пропонувати багаторазову тару під заставу (депозит), яка повертається споживачам разом із посудом. 

Цей закон став поштовхом до створення пілотних ініціатив та швидкого розвитку бізнесів, які пропонують багаторазові рішення для кафе та ресторанів.

Багаторазові контейнери для страв і напоїв

Одним з яскравих прикладів системи багаторазової тари є сервіс VYTAL, що має понад 6 500 компаній-партнерів у Німеччині та за кордоном. VYTAL надає закладам харчування безкоштовну багаторазову тари для напоїв та страв, включаючи суші та піцу навиніс. 

Через застосунок споживачі можуть замовити доставку їжі у багаторазовому контейнері і мають повернути його у спеціальні точки протягом 14 днів. У випадку несвоєчасного повернення нараховується штраф.

Контейнери виготовлені з харчового пластику — поліпропілену (РР), а тому мають обмежений життєвий цикл. Тара може використовуватись не більше 25 разів. Надалі її виключають з обігу та відправляють на переробку. 

І хоча контейнери з поліпропілену дозволено використовувати для харчових продуктів, все ж кращим рішенням виглядають багаторазові контейнери з інших матеріалів — керамічні, скляні чи з харчової сталі. Їх можна використовувати набагато довше, вони безпечніші під час нагрівання їжі чи напоїв.

До того ж, будь-які порізи в ємностях із харчового пластику зменшують тривалість їхнього використання. Відпрацьовану тару відправляють на переробку для виготовлення речей, у складі яких є поліпропілен. А от харчові контейнери з цієї сировини вже не можна виготовляти.

Магазин вживаних товарів

NochMall — перший у Берліні муніципальний універмаг вживаних речей. В універмазі є окремий простір для ремонтних кафе. Це майстерні, на які приходять усі охочі полагодити старі або непрацюючі прилади і подовжити термін їхнього використання замість того, аби викинути на смітник чи купувати нове. 

Відвідувачам допомагають професійні мейкери та майстри. Також в NochMall періодично проводять освітні заходи, поширюючи серед мешканців екологічно свідомі практики управління відходами.

Магазин працює суто за рахунок речей, які сюди донатать люди. Містяни приносять непотрібні речі в універмаг або на майданчики BSR recycling yard. За це в якості заохочення можуть отримати знижку на купівлю товарів в цьому ж універмазі. Відсоток знижки залежить від розміру донату.

Приносять сюди що-завгодно: меблі, електричні прилади, одяг, дитячі речі, інвентар та одяг для спорту, книги, диски та платівки, картини, дзеркала, прикраси, декор для оселі, офісні меблі тощо. 

Перш ніж потрапити до торгової зали, речі оглядають працівники універмагу, за потреби ремонтують, миють, замінюють паковання (наприклад, для компакт-дисків), аби вони візуально виглядали привабливими для покупців. 

За словами працівників, зазвичай речі швидко розпродують. Та якщо якийсь товар довго не продається, його забирають із полиці. Частина таких товарів використовується як вторинна сировина. До прикладу, книги можуть здати на макулатуру, а згодом — на переробку. 

Але тут трапляється й те, що не придатне для переробки. Тоді, на жаль, щось піде на полігон або на спалювання. Чому останнє — вкрай небажана практика поводження з відходами та які ризики сміттєспалювання несе для довкілля і здоров'я людей, можете дізнатися в посібнику Zero Waste Alliance Ukraine.

Схожі ініціативи в Україні

Подібні ініціативи є і в україні, однак поки що вони не стали такими масштабними, як за кордоном, і зазвичай мають некомерційний характер. Наприклад, у Харкові працює Zero Waste Yard, куди для повторного використання можна принести речі або навпаки — забрати щось для ремонту чи облаштування житла. 

Це і залишки будівельних матеріалів, деревина (відходи руйнування внаслідок бойових дій), меблі, посуд, розетки, кахлі та лінолеум, взуття та одяг, ліки та косметика (не протерміновані), консервована їжа тривалого зберігання тощо.

У Хмельницькому функціонують Центри управління відходами, куди можна приносити або забирати меблі, побутову техніку, одяг, посуд, іграшки. Часто сюди приносять справну техніку, яку далі передають на потреби військових.

Після початку повномасштабної війни у містах та селах почали масово з’являтися місця, куди можна принести одяг, взуття та інші побутові речі, які можуть знадобитися і нових мешканцям громади, і військовим. 

Це теж приклад реюзу, щоправда, на жаль, викликаний наслідками війни. Найчастіше такими можливостями користуються переселенці, які на новому місці подекуди опинилися ні з чим і потребують базових, побутових речей. Знайти центри повторного використання у своїй громаді ви можете на платформі "Місто нуль відходів".

Щодо національного рівня, то щороку влітку відбувається всеукраїнська кампанія "День без поліетилену". Мета кампанії — привернути увагу суспільства до проблеми надмірного споживання одноразових пластикових виробів та забруднення ними довкілля. 

У межах кампанії серед споживачів популяризують екологічні альтернативи на заміну пластику. До акцій долучаються торговельні мережі, супермаркети, магазини роздрібної торгівлі та незалежні еко-бренди.

До повномасштабної війни практики повторного використання можна було спостерігати на масових заходах — фестивалях, концертах, громадських пікніках. Як це виглядає: організатори пропонують придбати або взяти у депозит багаторазові горнята та користуватися ними протягом усіх днів заходу. 

Такі практики досі діють на фестивалях та ярмарках у Львові, а ще на кількаденному музичному фестивалі "‎Республіка" у Хмельницькій області. До речі, це не тільки про зменшення пластикових відходів. Багаторазове горня залишається відвідувачам на згадку про подію. 

Просвітництво теж важливе

Щоб німецький бізнес краще розумів, як багаторазові рішення заощадять кошти на операційній діяльності, і що для цього робити, в Німеччині регулярно проводять інформаційні кампанії. 

Однак з таких — "‎Frag nach Mehrweg", "‎Попросіть те, що повторно використовується". Організатори, Zero Waste Association in Berlin, націлені на заклади харчування в одному з районів Берліну — Фрідріксгайн-Кройцберг. 

У межах кампанії за попередньої реєстрації вони можуть отримати консультації та фінансову підтримку в розмірі 500 євро для проведення власної інформкампанії. Мета — заохотити своїх клієнтів користуватися багаторазовими контейнерами. Це може бути дисконтна пропозиція чи будь-що інше, доступне покупцями. За результатами кампанії 2023 року, вдалося залучити 141 бізнес. 

Підприємці взяли участь у тренінгах та проконсультувалися з приводу юридичних зобов’язань використання багаторазової тари, отримали поради щодо гігієни та поводження з контейнерами клієнтів, дізналися про правила користування системами багаторазової тари, а також як промотувати реюз серед персоналу. А 26 бізнесів отримали фінансову підтримку для втілення кампаній.

Окрім локальних, у Німеччині діють національні кампанії по заохоченню бізнесу використовувати багаторазове паковання. Наприклад, "‎Einmal ohne, bitte" (орієнтовний переклад — "‎Просто "без", будь ласка"), ініційована неприбутковою Мюнхенською асоціацією Rehab republic eV. 

Допомагає бізнесам стати видимим для клієнтів, які хочуть купувати товари без паковання. Організатори придумали наклейку з написом "‎Einmal ohne, bitte", якою позначаються магазини та ресторани, в яких пропонуються товари без паковання. Наразі ініціатива охопила понад 1 500 закладів.

У нас також є гарні кейси просвітницької роботи з бізнесом у сфері гостинності. Минулоріч членкині Zero Waste Alliance Ukraine реалізовували проєкт "‎Відновлення і модернізація закладів гостинності на принципах ZeroWaste&ClimateFriendly для зеленого розвитку громад України". 

Долучилися заклади гостинності з різних куточків країни. Підприємці пройшли навчання та почали впроваджувати принципи "‎нуль відходів" у власних закладах. Результати проєкту та ідеї для бізнесу зібрані в посібнику.

Громадам бракує експертної підтримки в управлінні відходами

Під час ознайомчого візиту в Німеччину я перетиналася з представницями самоврядування з різних країн, з Іспанії та Естонії зокрема. У них є окремі команди, які напрацьовують стратегії та реалізовують відповідні заходи. 

Чому за кордоном такі ініціативи краще спрацьовують на рівні громад, ніж у нас? Певно, питання в наявності профільних спеціалістів. У нас частіше такі люди займаються "‎поточкою", і в рутині в них немає ні часу, ні сил подумати про інші виклики чи хоча б брейнштормити ідеї. Тому питання в кадрах, в самій системі органів місцевого самоврядування.

В Україні спостерігаю, як нині активізувались місцеві управлінці у питанні управління відходами. Не останню роль тут зіграло нове законодавство у сфері довкілля. Тим не менше, це гарна нагода для профільних громадських організацій партнеритися з громадами та спільно творити якісні зміни для мешканців, серед яких повторне використання. 

Судячи з опитування, яке провели Zero Waste Alliance Ukraine, представникам громад не вистачає експертної допомоги, щоб організувати якісне управління відходами. Питань багато — від збору та сортування до реюзу чи переробки придатних матеріалів. Детальніше про ці та інші перепони можете почитати в повному звіті.

Не менш вагомою тут є сталість громадського сектору. В країнах ЄС участь громадських організацій у законодавчих змінах чи реалізації ініціатив на державному або місцевому рівнях вже давно стала нормою. Але й це потребувало тривалого часу та зусиль громадськості. У нас громадський сектор ще розвивається. 

Проте з кожним роком можна побачити "пом’якшення стосунків" між активістами та державними чи місцевими органами влади. Досвідчені та сталі громадські організації вже розглядаються як партнери та експерти, котрі мають вплив на формування порядку денного в Україні. Так, наприклад, на засіданнях профільних комітетів Міндовкілля зараз обов'язково присутні представники екологічних ГО.

Чим ми можемо допомогти державі?

Нам досі бракує масштабних, зрозумілим людям інформаційних кампаній щодо запобігання утворення відходів та повторного використання речей. Адже саме повторне використання дозволяє зменшити рівень викидів діоксид вуглецю, метану та інших небезпечних речовин — коли ми зменшимо обсяг захоронених та спалених відходів. 

Відповідно тут ми говоримо і про зменшення витрат громад на захоронення, утримання полігонів. Зекономлені бюджетні кошти можна використати для модернізації сфери управління відходами або ж скерувати на інші сфери, скажімо, охорону здоров’я, освіту, або ж на підтримку армії та переселенців, які переїхали до цієї громади.

Ідеальних законів, як й ідеального дотримання законодавства, не існує. Те ж саме німецьке законодавство у сфері повторного використання потребує коригування, доповнень, більшого контролю з боку держави. 

Досі виконання закону в деяких громадах є неповним або непривальним. Або, наприклад, покупці не можуть використовувати власні контейнери у популярних закладах чи продуктових мережах. 

Проте німецькі приватні, громадські та муніципальні ініціативи вражають своїми заохоченнями і тим, як їм вдається розвивати культуру реюзу серед населення. Це точно вартує уваги та наслідування.