На лінії вогню: як війна руйнує економіку прифронтових регіонів
Війна завдала безпрецедентних збитків національній економіці. У 2022 році ВВП впав майже на 30%, понад 7 млн українців опинилися за межею бідності.
Знищені 80% теплової генерації і третина гідрогенерації. Через окупацію ЗАЕС на 45% зменшилася атомна генерація. За прогнозами Світового банку, відновлення коштуватиме 486 млрд дол і з кожним обстрілом ця сума зростає.
Попри масштабні руйнування, втрату ринків збуту та бюджетний дефіцит, Україні вдається утримувати макрофінансову стабільність. Проте дедалі важче зберігати економічний потенціал у регіонах, наближених до фронту.
Знищення об’єктів транспортної, енергетичної, виробничої інфраструктури, ускладнена логістика, втрата людського капіталу суттєво підірвали фінансову стійкість деокупованих, тимчасово окупованих та прифронтових громад.
У 2023 році 75% громад Запорізької області мали критичний або низький рівень фінансової спроможності, у Херсонській області – майже 90%, у Харківській – 30%. Під окупацією росії досі перебувають близько 70% території Запорізької та Херсонської областей. Через це Україна втратила значну частину посівних площ, підприємств, портів, альтернативних електростанцій, рекреаційних зон.
Окупованими залишаються промислово розвинені громади: Енергодарська, Бердянська, Мелітопольська, Токмацька, Дніпрорудненська.
За даними Держстату, прибутки підприємств Миколаївської області зменшилися в два з половиною разу порівняно з довоєнними показниками, підприємств Харківщини – утричі. На понад 50% скоротився рівень промислового виробництва Запорізької області. Залишаються заблокованими порти Миколаївщини, які до початку великої війни генерували 30-40% економіки регіону.
Інша проблема – заміновані окупантами території прифронтових та деокупованих громад. Лише на Миколаївщині першочергового обстеження потребують близько 288 тис га земель. Це більше, ніж сумарна площа Люксембургу та Мальти.
Незважаючи на високий рівень невизначеності та безпекові ризики, 2023 рік став роком соціально-економічного відновлення деокупованих областей. Частково або повністю відновили роботу понад 95% промислових підприємств Чернігівщини.
У громади Сумщини повернулися 193 релоковані компанії. Крім того, вдалося засіяти понад 90% прогнозованих площ сільськогосподарських культур, що повністю забезпечило продовольчі потреби регіону. На Харківщині та Херсонщині запустили кілька грантових програм для підтримки бізнесу.
У 2023 році чимало громад мали профіцитні бюджети. Причинами стали збільшення надходжень від ПДФО та додатковий ресурс завдяки військовим частинам, закріпленим за окремими громадами. Ці громади отримали ресурси на розвиток інфраструктури, капітальні вкладення чи ліквідацію руйнувань.
У 2024 році безпекова ситуація погіршилася. Росія активізувала бої на Харківщині, Херсонщині, Донеччині та запорізькому напрямку. ГУР очікує повторний наступ на Чернігівщині та Сумщині. Через посилення обстрілів і збільшення кількості ворожих ДРГ в прифронтових громадах евакуюється населення. Розширення зони боїв унеможливить функціонування бізнесу.
Поточний рік складний і з огляду на порушення ритмічності зовнішнього фінансування та збільшення дефіциту трудових ресурсів. Війна посилила структурні дисбаланси економічного розвитку регіонів. Надскладна ситуація вимагає консолідації зусиль центральної влади і територіальних громад.
Україна має трансформувати регіональну економіку, посилити партнерство державного і приватного секторів, удосконалити механізми податково-бюджетної політики, зокрема інструмент горизонтального вирівнювання бюджетів. Міжбюджетні трансферти мають підтримувати прифронтові громади, а тилові громади – стимулювати збільшувати частку власних доходів у бюджеті.
