Як європейські кошти змінюють систему фінконтролю в Україні

Після отримання безпрецедентної фінансової допомоги — 50 млрд євро від Євросоюзу на Україну чекає наступне "домашнє завдання" – як зробити так, щоб ці гроші витрачалися максимально ефективно, зокрема чиновниками на місцях.

Варто одразу наголосити: для цього доведеться змінювати систему фінансового контролю. У результаті країна отримає ощадливе використання ресурсів, чітке планування фінансових витрат і відповідальність з боку всіх учасників.

Державна аудиторська служба України, яка визначена одним із ключових органів за контролем коштів у рамках Ukraine Facility, вже активно бере участь у цих змінах.

"Декомунізація" в економіці та фінансах

Попри декомунізацію багатьох галузей, українське суспільство подекуди досі живе радянськими стереотипами. Один із таких – ставлення до державних коштів. Нібито всі розуміють, що під час війни кожна гривня на рахунку, але досі не кожен управлінець вміє чітко планувати фінансові витрати та ефективно розпоряджатися коштами.

Так, у 2023 році Держаудитслужба виявила втрат ресурсів на майже 211 млрд грн практично в усіх галузях. 

Втім, така значна цифра не є свідченням розкрадань чи привласнення коштів. Переважно це недоотримані доходи, нецільові витрати та недостачі.

Суттєвими залишаються порушення у сфері закупівель, зокрема пов’язані з укладанням "прямих" договорів. Невміння ефективно планувати витрати на виконання проєктів є також однією з головних проблем, яка у подальшому призводить до незаконних витрат ресурсів.

Звісно, така ситуація тривалий час викликала занепокоєння міжнародних інвесторів і донорів. Але не тепер, коли у рамках Ukraine Facility прописано чіткий регламент усіх процедур: графіки, дедлайни, пріоритети.

Гроші в обмін на реформи

Насамперед важливо підкреслити: ці 50 млрд євро, розподілені на 4 роки, йдуть окремо від воєнних витрат. Вони спрямовані за трьома компонентами:

• основний – на фінансування реформ, що викладені в "Плані України";
• інвестиційний – виділення коштів на інвестування в український бізнес, зосереджуючись на просуванні зелених технологій, цифрових інновацій та інклюзивного зростання;
• евроінтеграційний – спрямований на сприяння на шляху до членства в ЄС, надання технічної підтримки та посилення інституційної спроможності.

Виплати з фонду Ukraine Facility будуть здійснюватися щоквартально. Але залежатимуть від того, чи подаватиме Україна заявку і як оцінить Єврокомісія дотримання нами умов. 

Якщо позитивно – кошти виділяються, якщо ні – ЄС може зменшити або й призупинити виплати. Але їх можна буде отримати пізніше, якщо заплановані реформи будуть реалізовані ще протягом 12 місяців після дедлайну.

Водночас, підписавши угоду, ми зобов’язалися забезпечити оперативне повернення помилково виплачених або неправильно використаних сум.

До січня 2025 року планується створити публічний дашборд, який відображатиме прогрес. Єврокомісія оновлюватиме його двічі на рік.

Таким чином, урядовий механізм фінансового контролю є запобіжником того, що європейські гроші будуть спрямовані тільки на визначені реформи та пріоритети.

Прозорість і координація

Таку ж прозорість Україна має забезпечувати у проведенні тендерів і присудженні грантів. Це означає прозорий доступ до публічної інформації, відкриту конкуренцію та справедливість.

При цьому держави-члени ЄС та Єврокомісія зможуть напряму комунікувати з учасниками програми на місцевому та регіональному рівнях. Також майданчиком для обміну інформацією та обговорень слугуватиме багатовідомча координаційна платформа донорів.

Крім того, Єврокомісія планує надати Україні спеціальну інформаційну та моніторингову систему, яка включатиме централізований збір даних та інструмент оцінки ризиків. Це дасть можливість відстежувати прогрес досягнення цілей Ukraine Facility та виявляти потенційні проблеми.

Роль Держаудитслужби та реформа системи фінконтролю

Як саме відбуватиметься контроль за використанням коштів Ukraine Facility?

По-перше, буде створено Аудиторську раду, яка повідомлятиме Єврокомісію про проблеми, пов’язані з потенційними недоліками систем управління та контролю. Вона має відслідковувати порушення щодо будь-якої суми, витраченої на досягнення цілей Ukraine Facility.

Інформація про виявлені порушення передаватиметься Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), Європейському суду аудиторів (ЄСА) та Європейській прокуратурі (EPPO), а також українським органам влади.

По-друге, передбачається посилення функцій Держаудитслужби. Саме вона визначена як Національний контактний пункт (НКП) у взаємодії з OLAF і вже приєдналася до програми у боротьбі з шахрайством (EU AntiFraud Programme). До речі, вперше серед країн поза межами ЄС.

Водночас Україна повинна призначити незалежну службу координації боротьби з шахрайством (AFCOS), відповідно до аналогічних служб Євросоюзу. І що прописано в рамковій угоді Ukraine Facility.

Фактично ця структура буде формувати національну стратегію боротьби з шахрайством, виявляти вразливі місця в управлінні коштами ЄС та завчасно їх виправляти.

Тож Ukraine Facility – це не лише про гроші і про шлях до членства в ЄС. Це про спільну роботу державних установ, бізнесу і громадянського суспільства. Про трансформації і розширену відповідальність. Тому що відновлення та розвиток України після війни залежать не тільки від наших партнерів, а насамперед від нас самих.