Сила трьох: що робити з російським софтом?

Український бізнес продовжує використовувати російське програмне забезпечення. Звісно, кількість таких компаній зменшилася, проте кожен другий бізнес не поспішає відмовлятися від звичного софту.

Рано чи пізно нам доведеться це зробити. Питання лише в тому, як ми відмовимося: організовано і планово чи в короткі терміни та поспіхом.

Підтримка користувачів

На розгляді у Верховній Раді перебуває законопроєкт про заборону продажу в Україні російського ПЗ. Він передбачає штрафи від 1 тис мінімальних зарплат за порушення. Якщо законопроєкт ухвалять, то зʼявляться фінансово зрозумілі наслідки для компаній, які продовжуватимуть торгувати ворожим софтом.

Проте чим дужче затиснути людину в лещата, тим сильніше вона хотітиме з них вибратися. Тобто є відчуття, що лише суворими санкціями змусити всіх підприємців відправити російський софт услід за російським кораблем не вийде.

Бізнес та державний сектор розуміють, що впровадити нову програму буде нелегко. Для цього потрібні гроші, час та фахівці. Тому важливо, щоб держава підтримала компанії, наприклад, залучивши грантові ресурси та кошти.

Перехід на вітчизняне ПЗ знижує ризики, відкриває нові можливості, забезпечує конкурентну перевагу та стійкість до форс-мажорів у майбутньому. Упевнений, що такий комплексний підхід матиме позитивний результат.

Підтримка розробників

За роки великої війни український IT-сектор довів свою професійність. Галузь має великий потенціал, але для повноцінного розвитку їй необхідна підтримка.

Ще до війни держава зробила вагомий крок у цьому напрямку: запровадила спеціальний правовий та податковий режим "Дія.City", мета якого полягає в створенні сприятливих умов для розвитку нашої IT-індустрії. Проте зробити українські IT конкурентоспроможними та розкрити весь їх потенціал глобально досить непросто, тим паче під час повномасштабної війни.

Асоціація IT Ukraine ще у 2023 році виступила за повну заборону рішень країни-агресора та почала проєкт "Ворожий софт" для їх вилучення з обігу.

Недавно резиденти "Дії.City" створили громадську спілку "Дія.City United", щоб лобіювати інтереси IT-бізнесу. Українським розробникам корисно долучатися до бізнес-асоціацій. Вони представляють інтереси IT-компаній перед урядом та парламентом, створюють сприятливі умови для розвитку, популяризують їх.

Асоціації допомагають просувати українські IT-компанії на світовому ринку, організовуючи міжнародні виставки, конференції та маркетингові кампанії. Це сприяє зміцненню репутації України як потужного IT-осередку.

Вони надають юридичну підтримку своїм членам, створюють сприятливе середовище для розвитку інноваційних проєктів та стартапів, надають платформи для обміну ідеями, доступ до фінансування та експертну підтримку.

Активна співпраця з асоціаціями допоможе українським розробникам ефективно реалізовувати спільні цілі, сприяти розвитку галузі та популяризувати вітчизняні рішення на національному та міжнародному рівнях.

Не слід недооцінювати український софт

Я нарахував чотири найпоширеніші міфи про українське ПЗ. Перший – в Україні немає аналогів російського софту. Другий – українські програми недостатньо якісні. Третій – навчитися працювати в новій програмі важко. Четвертий – український софт неможливо налаштувати для потреб бізнесу. Це не так.

Український софт успішно конкурує не лише з російськими продуктами на вітчизняному ринку, а й на світовій арені. Висококваліфіковані фахівці, чудовий рівень знання англійської мови та конкурентоспроможні ціни роблять українські рішення привабливими для користувачів з усього світу.

При цьому за технологічністю українське програмне забезпечення не поступається закордонним аналогам. У нас є і власні технологічні розробки, яких не має жодна країна. Єдиний портал державних послуг "Дія" став зразком інноваційних рішень у державному секторі. Наразі "Дія" відкрила код, щоб інші країни могли імпортувати його та запустити власні державні сервіси.

Маємо й десяток гідних замін російським 1С та "Бітріксу". Так, нашим розробникам ще є над чим працювати, щоб запропонувати користувачам повну автоматизацію всіх бізнес-процесів в одній програмі. На це потрібен час, адже до 2022 року потреба заміни не стояла так гостро, як зараз, а в російського софту було достатньо часу, щоб глибоко прорости в українських офісах.

Я вболіваю за український продукт і вірю в його потенціал. Саме тому у 2023 році ми в GigaCloud провели івент "Своє.IT". Уперше в Україні близько 1 700 гостей тестували понад 30 програм українських компаній-розробників.

Формат шоуруму обрали не просто так. Ми хотіли, щоб відвідувачі змогли долучитися до тест-драйву ПЗ: "приміряли" софт на свій бізнес, скористалися ним прямо на заході та зрозуміли, чи задовольняє він їхні потреби. Кожен міг поспілкуватися з розробниками та уточнити всі можливості продукту. Це значно спрощує вибір та економить час на пошук потрібного софту.

Гості могли тестувати програми для документообігу, бухобліку, CRM, ERP-системи та сервіси з їх впровадження, програми для колцентрів та служб технічної підтримки, ED Tech-рішення. Була можливість послухати виступи про автоматизацію, тренди в розробці програм і небезпеку від російських продуктів.

14 червня ми знову проведемо цей захід. Він буде масштабнішим і щорічним. Проєкт отримав підтримку Мінцифри та "Дії". Головне – ми порушили важливу проблему: від російського софту потрібно відмовитися раз і назавжди.