Відбудова України: наскільки спростився процес будівництва за межами міст?

Україна зробила черговий крок для спрощення ведення бізнесу. Цього разу зміни торкнулися спрощення процедури будівництва об’єктів промисловості, інфраструктури та енергетики за межами населених пунктів.

28 травня набуде чинності закон №3563-IX, який істотно спрощує порядок зміни та встановлення цільового призначення земельних ділянок за межами населених пунктів та процедуру отримання містобудівних умов та обмежень.

Зміни торкнуться будівництва промислових та складських будівель, нежитлових сільськогосподарських будівель, трубопроводів, ліній електронних комунікаційних мереж та електропередач (крім магістральних нафтопроводів та газопроводів), комплексних споруд промислових об’єктів (з певними винятками).

Згідно з недавно схваленим класифікатором будівель та споруд НК 018:2023, до перелічених категорій входять усі необхідні країні об’єкти: НПЗ, електростанції, складські комплекси, газосховища та майже всі типи заводів.

Будівництву за межами населених пунктів передує процедура розроблення містобудівної документації, адже в більшості випадків за межами населених пунктів вона відсутня. Процедура її розробки складна, забюрократизована і триває близько року. Такі перспективи відлякують інвесторів, а додавати до і так нешвидкого процесу будівництва ще рік країна не може собі дозволити.

Для скорочення термінів будівництва до перелічених об’єктів буде застосована процедура, яка діяла для зведення будинків для ВПО та релокованих підприємств. Змінити цільове призначення землі (за винятком деяких видів цінних земель) за відсутності за межами населеного пункту містобудівної документації можна буде на підставі висновку місцевих органів архітектури.

Така зміна відбуватиметься без розроблення проєкту землеустрою, а лише на підставі заяви власника ділянки. Варто також зазначити, що дозволено змінювати цільове призначення в тому числі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, до яких в Україні завжди було особливо дбайливе ставлення.

Висновок від місцевої архітектури буде аналогом містобудівних умов та обмежень. Інвестору необхідно отримати висновок, на підставі заяви власника приватної ділянки змінити її цільове призначення і можна починати проєктування.

Зважаючи на такі спрощення, строки будівництва промислових об’єктів скоротяться щонайменше на рік або більше. За сприятливих обставин почати проєктування об’єкта можна буде через місяць після придбання ділянки. Ці зміни будуть діяти протягом воєнного стану та ще п’ять років після його завершення.

Хоча нові норми дуже позитивні та однозначно необхідні щонайменше на період воєнного стану, проте не обійшлося без традиційної краплини "зради".

Зокрема, антикорупційний комітет парламенту не побачив у змінах корупційних ризиків, а вони є. Якщо за стандартних умов зміні цільового призначення передує розроблення містобудівної документації, а отже, стратегічна екологічна оцінка та громадські слухання, то для вказаних об’єктів рішення про можливість зміни цільового призначення ухвалюватиме єдиний орган – місцева архітектура.

Також існує ризик зміни значної кількості приватних сільськогосподарських земель, які мають гарне логістичне розташування, на землі складів або промисловості. Банально через те, що промислові землі в хорошій локації коштують значно дорожче. Це може негативно позначитися на агросекторі.

Проте навіть з урахуванням цих недоліків та ризиків спрощення і пришвидшення розвитку промисловості та енергетики має сприяти роботі бізнесу і залученню на український ринок нових гравців. Більша кількість гравців диверсифікує промисловість і зробить її менш уразливою для ракетного терору.

На жаль, для підтримки економіки доводиться чимось жертвувати. У цьому випадку це сільськогосподарські землі та залучення громадськості, проте підтримка економіки в умовах війни та швидке відновлення промисловості після неї – критично важливі речі для існування країни.