Завод без дозволу на роботу. Як суди та правоохоронці заважають державі управляти арештованими активами рф

Процес конфіскації активів рф фактично починається задовго до пред'явлення позову Міністерства юстиції до Вищого антикорупційного суду.

Після початку повномасштабного вторгнення слідчі БЕБ, ДБР, СБУ та Нацполіції визнавали активи компаній з російським слідом речовими доказами у кримінальних провадженнях. 

Після цього слідчі судді арештовували корпоративні права, кошти на рахунках, нерухомість, транспортні засоби та спеціальну техніку. 

Іноді арешт супроводжується додатковою забороною використання основних засобів, а корпоративні права передаються в управління АРМА. В результаті підприємства резидентів України, яких прокурори визначили пов'язаним з рф, можуть зупинити свою комерційну діяльність. 

Чи завжди такі дії правоохоронців є виправданими? 

Варто звернути увагу, що можливість розпорядження активами суб'єктів з істотною (від 10%) участю резидентів рф вже обмежена. 

Зокрема, Національний банк встановив обмеження на видаткові операції. Кабінет Міністрів запровадив мораторій на виконання зобов’язань перед такими юридичними особами. Обов’язковою умовою пред'явлення позову Мін’юстом є попереднє застосування санкції у вигляді блокування активів.

Але від фактичного зупинення діяльності підприємства до набрання законної сили рішення ВАКС про націоналізацію минає значний проміжок часу, який може обчислюватися роками. 

За цей час інші контролюючі органи теж проявляють свою активність. Зокрема, Держгеонадра можуть зупинити дію спеціальних дозволів з підстав встановлення контролю резидентами рф та/або відсутністю інформації про бенефіціарного власника у Єдиному державному реєстрі. 

Ліцензійні органи можуть скласти акт про встановлення контролю резидентами держави-агресорки та анулювати ліцензій. 

Спроби передачі АРМА в управління таких активів та корпоративних прав не були ефективними. Визначення управителя передбачає оголошення конкурсу та визначення переможця, оцінку активів, укладення договору та отримання у необхідних випадках дозволу Антимонопольного комітету. Тобто процес є тривалим. 

Однак майбутнє припинення арешту призводить до швидкого повернення активу з управління. Саме тому на деякі оголошені АРМА конкурси не було подано жодної заявки. 

Тобто виникає реальний ризик, що ще до рішення ВАКС на користь держави складне виробниче або видобувне підприємство має реальний шанс дійти без кваліфікованого персоналу, дозволів, ліцензій, оборотних коштів та у стані стійкої неплатоспроможності. 

Тобто цілісний майновий комплекс як актив може втратити свою реальну цінність та перетворитися на купу матеріальних та нематеріальних цінностей, облікованих на балансі. 

Більш того, від набрання законної сили судовим рішенням ВАКС до фактичного прийняття справ уповноваженим державним суб’єктом минають місяці. Адже мова йде не про тільки про формальну перереєстрацію корпоративних прав та активів за державою. 

Тут більше про виклики іншого рівня – призначити компетентного керівника, провести інвентаризацію, уникнути банкрутства та загалом відновити виробничу діяльність.

З вересня минулого року законодавчі зміни усунули необхідність прийняття Кабінетом Міністрів розпоряджень про уповноваженого державного органу за кожним рішенням. Фонд державного майна було визначено єдиним уповноваженим суб'єктом з управління та продажу стягнутих активів. 

Наразі Фонд активно знімає арешти у кримінальних провадженнях та реєструє право власності за державою. Самі кримінальні арешти залишаються суттєвою перешкодою для переоформлення активів, не зважаючи на те, що за законом "Про санкції" будь-які обтяження та арешти не є перепоною для стягнення активів та вчинення реєстраційних дій. Усунути проблему могли б зміни підзаконних актів. 

Сподіваємося, що Фонду вдасться впоратися з іншими викликами, забезпечити ефективне управління та подальший продаж конфіскованих активів. У 2022 році різні органи досудового розслідування звітували про арешт майна на десятки мільярдів гривень. 

Тепер кошти від управління та продажу таких активів мають реально наповнити Фонд ліквідації наслідків збройної агресії.