Західні технології і Китай у військовому комплексі Росії

На початку січня Київ пережив найбільший ракетний обстріл від початку повномасштабного вторгнення майже два роки тому. У середньому Росія вбиває щодня шістьох українців і завдає поранень ще двадцятьом. 

Продовження незаконної загарбницької війни Москви стало можливим завдяки зростанню її доходів від викопного палива та імпорту критичного західного обладнання і технологій для її війська.

У 2023 році щонайменше одна третина російських іноземних компонентів, які мають критичне значення для її воєнних зусиль, надійшла від компаній зі штаб-квартирами в США та країнах-союзниках. 

Це виражається у 7,3 мільярда доларів, згідно з новим дослідженням Київської школи економіки (KSE) та Yermak-McFaul Group, які проаналізували 485 компонентів.

З січня по жовтень 2023 року Росія імпортувала напівпровідників, електроніки, комп’ютерних і автомобільних компонентів, підшипників, комунікаційних технологій та інших критичних компонентів на 22,2 мільярда доларів. Це так звані товари подвійного призначення — предмети, які можуть використовуватися як у цивільних, так і у військових цілях.

За той самий період Росія імпортувала на 8,7 мільярда доларів високопріоритетних товарів військового призначення. Нині ці товари перебувають під санкціями США і ЄС.

Як це можливо?

Більшість цих товарів зроблені в країнах, що не є членами очолюваної США коаліції з контролю за експортом, тож аутсорсингові виробництва західних компаній у цих країнах відіграють вирішальну роль, створюючи лазівки для санкцій.

Олена Білоусова, старша наукова співробітниця KSE, сказала FT, що "для західних технологічних компаній протягом багатьох років було звичайною бізнес-стратегією розташовувати виробничі потужності по всій Азії, але ці заводи повинні дотримуватися експортного контролю настільки ж суворо, як і вдома".

Роль Китаю залишається ключовою, оскільки більша частка критично важливих технологій надходить до Росії через цю країну. За перші десять місяців минулого року 53% російського імпорту критичних компонентів було продано з Китаю або доставлено через нього, тоді як майже 60% російського імпорту критичних компонентів було вироблено в Китаї. 

Посередники в третіх країнах — зокрема в Китаї, Туреччині, ОАЕ та Гонконзі — тепер відповідають за переважну частку продажів і постачань до РФ. Проте деякі з лідерів продажів представляють країни коаліції, зокрема Intertech Services (Швейцарія), Telperien (Литва), MR Global (Швейцарія), D-Link (Тайвань) і Mykines (Велика Британія).

Більшість великих американських технологічних компаній призупинили діяльність у Росії та не продають напряму компаніям у країні. 

Російські компанії, пов’язані з армією, приховують закупівлі через складну мережу посередників і транзакцій, що ускладнює відстеження.

Дослідження показало, що від початку війни 95% усіх деталей, знайдених у російській зброї на полі бою, надійшли від виробників з країн коаліції, і 72% надійшли лише від американських компаній. У російському озброєнні на полі бою в Україні виявили речі таких американських гігантів, як Intel, Analog Devices, AMD, Supermicro і Texas Instruments.

Висновки експертів підкреслюють лише обмежений ефект санкцій, оскільки незаконне вторгнення Росії в Україну й надалі базується на західних технологіях фірм, що базуються в Сполучених Штатах і Європі. 

KSE та Yermak-McFaul Group надають рекомендації та закликають політиків усунути прогалини в експортному контролі, посилити належну перевірку ланцюгів постачань та покращити координацію експортного контролю між країнами; і перекрити шлях обходу санкцій через треті країни, щоб гарантувати, що критичні технології не потраплять в руки агресора.