Як централізовані закупівлі допомагають державі економити сотні мільйонів

У ЄС історія централізованих закупівель нараховує десятки років, а централізовані закупівельні організації (ЦЗО) є найбільш впливовою частиною сфери публічних закупівель, через які щорічно здійснюються закупівлі на десятки мільярдів євро.

В Україні тільки починається активний розвиток сфери централізованих закупівель. Наразі в країні функціонують чотири ЦЗО центрального рівня та сім – регіонального. Навіть за останні два роки було створено кілька ЦЗО.

Хоча частка закупівель через ЦЗО в нас не перевищує 1% від загальної кількості угод у системі Prozorro, створення ЦЗО свідчить, що влада починає розуміти: централізація – це новий, більш професійний рівень державних закупівель.

Що важко й неможливо навчити сотні людей однаково ефективно купувати електроенергію, IT-обладнання, нафтопродукти чи послуги з клінінгу. Що централізовані закупівлі типових стандартизованих товарів та послуг при правильній організації процесу завжди будуть мати більший економічний ефект, аніж децентралізовані. Що має бути єдиний центр експертизи, який визначає закупівельну стратегію за найбільш витратними категоріями.

Вважається, що централізовані закупівлі допомагають забезпечити високий рівень конкуренції, успішності процедур та гарні показники економії завдяки

– наявності в структурі ЦЗО професійних закупівельників та юристів, що забезпечує високу якість підготовлених технічних завдань, тендерної документації, проєктів договорів, які захищають інтереси замовників на всіх етапах виконання;

– консолідації та агрегації потреби багатьох замовників в одному центрі закупівель;

– стандартизації та уніфікації технічних завдань, тендерної документації, проєкту договору, що суттєво спрощує процес підготовки до закупівель з боку учасників;

– єдиному центру закупівель, що значно спрощує комунікацію та адміністрування процесу підготовки й проведення тендеру для учасників, де замість десятків замовників і тендерів є одна ЦЗО та агрегована процедура;

– більш якісному застосуванню професійних інструментів закупівель, таких як рамкові угоди та динамічні системи закупівель.

Це все в теорії, а що на практиці? Як виміряти ефективність таких закупівель? Звичайні показники економії, успішності процедур, рівня конкуренції важливі, але вони лише опосередковано свідчать про ефективність.

Щоб відповісти на це питання, ми в ДУ "Професійні закупівлі" провели невелике ринкове дослідження. Ми проаналізували централізовані закупівлі електричної енергії, які здійснюємо в інтересах 134 центральних органів виконавчої влади, з ідентичними закупівлями інших середніх та великих замовників, які купували електроенергію через великі торги в той самий період.

При закупівлі електроенергії ДУ "Професійні закупівлі" використовує формулу, яку дуже спрощено можна описати так: ціна 1 кВт = ціна електроенергії на ринку на добу наперед (РДН) + вартість тарифу на передавання (вартість послуг "Укренерго") + торговельна надбавка постачальника.

Ця конструкція передбачає, що постачальники конкурують між собою тільки за розмір торговельної надбавки (маржі), оскільки інші два складники для всіх учасників умовно однакові. Показник надбавки за результатами тендеру має бути зафіксований і він не змінюється впродовж дії договору.

Серед 93 договорів замовників, які ми проаналізували, тільки 44 використовували формульне ціноутворення, подібне до нашого. Ми порівнювали єдиний показник – рівень маржинальної складової постачальника. Так ось, у цьому році ДУ "Професійні закупівлі" купувала електроенергію в інтересах своїх замовників з маржею в середньому -0,07 грн за кВт (на найбільших лотах маржа доходила до -0,18 грн), тобто на 7 коп менше, ніж ціна електроенергії на ринку.

Розвінчуємо міф: від'ємна маржа може бути, адже енергопостачальники купують електроенергію не тільки на РДН, а й у виробників за двосторонніми договорами ("Енергоатом", "Укргідроенерго", ТЕЦ), де ціни зазвичай нижчі, ніж на РДН. При цьому середній рівень маржі у 44 проаналізованих нами договорах становив 0,14 грн – на 14 коп вище ціни на ринку на добу наперед.

Таким чином, закупівлі на рівні однієї ЦЗО принесли ефект у вигляді 21 коп на кіловаті. Нескладно порахувати, що на обсягах споживання, які становлять мільйони кіловатів, це сотні мільйонів гривень економії державних коштів.

Ще ми проаналізували, як деякі наші ключові за обсягами замовники (ЦОВВ) купували електроенергію до моменту відновлення централізованих закупівель (усі обов'язкові централізовані закупівлі ДУ "Професійні закупівлі" в інтересах ЦОВВ були призупинені в лютому 2022 року і відновлені в червні 2023 року). Вийшло, що децентралізовані закупівлі в середньому дорожчі майже на 11%.

Це на прикладі тільки однієї категорії та однієї ЦЗО. Звичайно, саме лише створення ЦЗО не гарантує нового якісного рівня закупівель, але розвиток централізованих закупівель – це точно крок уперед до підвищення професійного рівня сфери публічних закупівель України.