Українська правда

Блокування кордону: бездіяльність, яку не можна пробачити

Як блокування польського кордону вбиває деревообробну галузь та що буде якщо ситуація не зміниться?

Польські протестувальники продовжують блокувати кордон з Україною - у величезних чергах досі простоюють тисячі вантажівок.

Це суттєвий удар як по економіці, так і по обороноздатності країни. У цих чергах стоять цистерни з пальним, гуманітарна допомога, комплектуючі до військової техніки, а найстрашніше - там помирають люди.

За даними Європейської бізнес асоціації, доба простою в середньому коштує одній компанії близько 1 млн грн, а економіка України вже зазнала збитків у понад 400 млн євро.

Проблема з безстроковим протестом поляків не оминула і деревообробну галузь. Про це поговоримо далі.

Загальний обсяг експорту пиломатеріалів становить близько 40-60 млн доларів на місяць. І це тільки пиломатеріали, не рахуючи реалізацію плитних/фанерних підприємств, а також реалізацію деревини дров'яної та її похідних.

Враховуючи, що експорт України у 2022 році становив близько 28,96 млрд доларів, з яких близько 60-65% становили зернові/олійні, а також продукція металургії, обсяг експорту без урахування агро та металу становив 12-14 млрд дол.

Лісопереробна галузь за підсумками 2022-2023 років займатиме 7-10% від обсягу експорту за вирахуванням агропродукції та металу. 

Кількість залучених у всі ланки ланцюга деревообробної галузі обчислюється не десятками, а сотнями тисяч людей, починаючи від лісозаготівлі та закінчуючи роздрібною реалізацією продукції деревообробки.

Структура експорту є дуже незбалансованою – близько 75-80% припадає на ринки ЄС, 14-15% на Туреччину, решта 5-11% - на інші ринки.

Виробництво пиломатеріалів на турецькі ринки здебільшого накладає обмеження на закупівельні ціни на лісоматеріали, оскільки турецький ринок завжди був низькомаржинальним. 

З іншого боку багато виробників можуть дозволити працювати з великими обсягами у разі наявності пелетних або брикетних виробництв, які переважно орієнтовані на ринок ЄС та внутрішній попит.

Внутрішній попит на паливну групу в промисловому аспекті різко знизився цього року, оскільки низка виробництв, насамперед аграрних, опинилися в найважчому становищі через неймовірно низькі закупівельні ціни на продукцію, і в багатьох випадках навіть нижчі за повну собівартість.

На додаток до поточних проблем:
- зниження потенціалу лісозаготівлі, що у деяких регіонах призводить до штучного дефіциту сировини;
- обмеження швидкості реагування на поточну ринкову ситуацію з боку цінового регулювання;
- подорожчання логістики;
- втрати на курсових різницях за рахунок штучно заниженого курсу (простий приклад – собівартість товарів народного споживання максимально наближена до вуличного курсу, який на 3-4% завжди вищий за міжбанківський курс. Це призводить до того, що частина економічної вигоди від діяльності деревообробних підприємств осідає у банківській системі);
- нестача персоналу (мобілізація, окупація, обстріли);
- подорожчання енергоносіїв.

До цього списку тепер додалася проблема, пов'язана з блокуванням кордонів. Через це низка підприємств уже зупинили роботу.

Ланцюг подій, який нас чекає найближчим часом:
- зупинка роботи деревообробних підприємств;
- втрата кадрів;
- збитки;
- втрата контрактів наприкінці року та рекламації з боку покупців;
- відмова від укладання контрактів або суттєве посилення умов після вирішення всіх фінансових питань щодо рекламацій;
- катастрофічне падіння сплати податків до бюджетів різних рівнів;
- фіскальний тиск з боку податкової за фактом зниження надходження податків;
- проблеми із відшкодуванням ПДВ;
- розгін інфляції;
- подорожчання кредитних ресурсів;
- зниження/обрізання кредитних ліній з боку банків.

Усе це призведе до втрати частки ринку мінімум на 50-70% від поточних обсягів. І замість того, щоб об’єднуватися з європейськими гравцями для заміщення російських та білоруських пиломатеріалів та продукції деревообробки ми отримаємо знищення деревообробної галузі як такої.

Після розблокування кордону, якщо це таки відбудеться, на відновлення експортного потенціалу хоча б до обсягів вересня 2023 року піде щонайменше 4-6 місяців. Тим самим прогноз на 2024 рік вже негативний як для переробників, так і для продавців сировини.

Найстрашніше – це те, що можливий прецедент повторення подібної історії за іншими напрямками, якщо не буде досягнуто домовленостей між нашими країнами. В такому випадку без перебільшення нас чекатиме катастрофа.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
ліс експорт Польща логістика