Тариф, вода, екологія: чим загрожує недофінансування водоканалів

У контексті реальності, де країна зазнає наслідків військової агресії з боку росії, питання про ефективність держави стає ще більш актуальним. Війна вимагає мобілізації ресурсів, які могли б бути інвестовані і в сферу водопостачання.

Натомість водопровідна галузь давно в глибокій кризі, а війна істотно погіршила і без того важку ситуацію. Водоканалам бракує коштів навіть на нагальні потреби, не кажучи про модернізацію, хоча вона теж критично необхідна.

Ми в асоціації глибоко переконані, що невстановлення економічного обґрунтованого тарифу для водоканалів є першочерговою проблемою.

Війна помножує екологічні та гуманітарні загрози

В Україні більшість водопровідних станцій та каналізаційних очисних споруд застарілі і не справляються з навантаженням і сучасними підвищеними вимогами до водопідготовки та очищення стоків. До цих проблем додалися руйнування та пошкодження водопровідної інфраструктури під час війни.

Збитки в секторі оцінюються 7,5 млрд дол. У зоні бойових дій інфраструктура знищена і не підлягає відновленню. Уже зараз у річках на деокупованих територіях фіксують перевищення концентрації ртуті, міді, цинку, марганцю.

6 червня 2023 року росія здійснила один з наймасштабніших екологічних та гуманітарних злочинів у новітній історії. Підрив Каховської ГЕС матиме безпрецедентні наслідки не тільки для півдня України, а й для всієї держави.

Це глобальна загроза для довкілля. Води забруднюються боєприпасами та неочищеними стоками. Нестача питної води погіршує санітарну та екологічну ситуацію на окупованих територіях і в зоні боїв. Через підрив гідротехнічних споруд руйнуються системи водопостачання та гинуть екосистеми.

Щоб не допустити гуманітарної та екологічної катастрофи, водоканалам потрібно забезпечувати населення водою та водовідведенням, відбудовувати зруйноване. Для цього потрібні кошти, адекватне фінансування, про що має подбати держава.

Як фінансуються водоканали в ЄС

Українським водоканалам часто закидають: "За що вам платити, коли ваша вода неякісна? От у ЄС воду можна пити прямо з-під крана". Порахуймо, скільки така вода коштує і який тариф на послуги європейських водоканалів.

В Україні середній тариф – 0,8 євро за куб м, в окремих водоканалах – 1 євро. За кордоном менше 3 євро вода не коштує. У середньому 4-5, а може бути і 6 євро.

Це дозволяє водоканалам отримувати достатнє фінансування і мати в тарифі велику інвестиційну складову – 30-60%. На ці кошти вони можуть постійно оновлювати й модернізувати обладнання, тож якість води там найвища.

У тарифах українських водоканалів інвестиційна складова мізерна, зазвичай менше 10%. Якщо ж ці тарифи ще й економічно необґрунтовані, то про неї можна забути, бо всі кошти спрямовуються на покриття операційних витрат.

Якщо підсумувати: держава і суспільство постійно вимагають від водоканалів підвищення якості води, але не дають жодних механізмів для отримання коштів на модернізацію обладнання і виробничих процесів.

Тариф і ще раз тариф

Немає сенсу говорити про модернізацію і реконструкцію, якщо водоканалам бракує коштів навіть на найнеобхідніше: реагенти, матеріали, пальне, зарплату.

Недавно в Білому домі згенерували лист з переліком реформ, які повинна зробити Україна для подальшого надання їй військової допомоги, та надіслали на адресу Координаційної платформи донорів. Серед вимог – запровадити програму лібералізації тарифів на природний газ та електроенергію.

Вразила миттєва реакція Кабінету міністрів України: Міністерство соціальної політики заявило про готовність підвищити тарифи на газ та електроенергію згідно з рекомендацією США щодо "лібералізації тарифів".

Ще більше вражає ігнорування проблеми відсутності економічно обґрунтованих тарифів для водоканалів з обох сторін – і Білого дому, і українського уряду. Ми в асоціації щиро не розуміємо, чому відбувається вперте бойкотування встановлення економічно обґрунтованих тарифів для водопостачальних підприємств. Адже очевидно, що це призведе до трагічних наслідків.

Міста можуть опинитися без водопостачання, у кращому випадку – з подачею води за графіками. Відсутність належних санітарно-гігієнічних умов, стабільного водовідведення та очищення стоків, неможливість забезпечити пожежогасіння – це теж матиме тяжкі екологічні наслідки, не кажучи про соціальні.

Політичні ігри довкола тарифів

Економічно обґрунтовані тарифи, які дозволяють забезпечувати відшкодування обґрунтованих витрат, передбачені в законодавстві. Однак довкола тарифів на послуги водоканалів постійно відбуваються дивні речі.

27 грудня 2022 року НКРЕКП збільшила тариф у середньому на 30-32%. Проте з незрозумілих причин 30 грудня комісія скасувала своє рішення і відправила проєкт постанови на доопрацювання. Далі ще цікавіше. 29 червня 2023 року комісія нарешті ухвалила рішення про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, але 3 липня постанову скасували.

Цьому передувала заява президента Володимира Зеленського, який назвав неприйнятним рішення НКРЕКП про підвищення тарифів на воду.

Переконані, що таку точку зору гаранта законності сформувало оточення, яке не мало бажання або кваліфікації вивчити урок економіки та поцікавитися реальною ситуацією в галузі. При цьому більш значне підвищення тарифів на електроенергію не викликало в представників влади ніякої реакції.

Дії НКРЕКП з юридичної точки зору не відповідають нормативним актам, що регулюють нормотворчу діяльність не лише в Україні, а й у світі. Ці дії незаконні, нелогічні, несправедливі і матимуть тяжкі наслідки для стану інфраструктури.

Іншого механізму фінансування водопостачальних підприємств не визначено. Перекласти відповідальність на місцеве самоврядування неможливо, це не передбачено законодавством, та й коштів у місцевих бюджетах на це нема.

Асоціація "Укрводоканалекологія" має намір боротися за права водоканалів у юридичній площині і вже підготувала позов до суду про визнання протиправною та нечинною постанови НКРЕКП, яка скасувала встановлені тарифи.

Тимчасом водоканали виживають з останніх сил. Підприємства компенсують витрати на реагенти, зарплати й податки шляхом несплати рахунків за електроенергію. Це загрожує арештами рахунків, а енергоринок уже відчуває брак коштів через недоплату від водопостачальних підприємств. Під загрозою стабільність водопостачання споживачів та опалювального сезону.

Замість висновків

Україна – маловодна країна, вона перебуває на 32 місці серед 40 за забезпеченістю питною водою у Європі і входить до списку країн, яким загрожує нестача водних ресурсів. При цьому 75% води, яка подається споживачам, береться з поверхневих джерел – річок. Ми маємо берегти наші водні ресурси як найцінніший скарб, боротися за них, захищати з усіх сил.

Ми не можемо дозволити собі втратити цей життєво важливий ресурс. Українці – свідома нація, тож маємо залишити нащадкам гідний спадок. Для цього нам необхідно виграти дві війни. Першу, з росією, ми обов’язково виграємо. Важливо виграти ще й другу – з популізмом, некомпетентністю та байдужістю можновладців, які ведуть водопровідно-каналізаційну галузь до колапсу.