Саудівська Аравія – нова Мекка для українського IT

Україна продовжує нарощувати цифровий потенціал, попри війну і затяжну рецесію у світі. Нинішні реалії диктують нові правила, тому сьогодні важливо вчасно побачити можливості в тих регіонах, які раніше були не у фокусі в українських IT-компаній.

Розвиток цифрової екосистеми – можливості для України

Один із найважливіших напрямів діяльності StrategEast сьогодні – просування ідеї інвестування в цифрову екосистему України серед партнерів на Заході та країнах Близького Сходу. Це критично важливо, оскільки саме цифрова екосистема поряд із військовою є одним із двох основних стовпів стійкості України перед обличчям російської агресії з першого дня війни.

Як розвивати цифрову екосистему в нинішніх умовах? Адже через рецесію у світі та війну в Україні в багатьох IT-компаніях скорочується кількість робочих місць. Але оскільки якість українського IT у світі відома як дуже висока, нам вдається викликати щиру зацікавленість у представників приватного та державного сектору дізнатися більше про послуги, які надають українські сервісні компанії. Мова про відносно новий для українського IT-сегменту ринок – країни Перської затоки.

Але спершу – давайте більш детально розглянемо ключових гравців цього регіону – їхній потенціал, потреби та можливості співпраці.

Проблематика розвитку IT-напряму в країнах Перської Затоки

Країни Перської затоки можна умовно розділити на дві категорії. Усі шість країн затоки (ОАЕ, Катар, Кувейт, Саудівська Аравія, Бахрейн і Оман) є багатими країнами, але не скрізь усі громадяни живуть заможно.

Перша категорія – це ОАЕ, Катар і Кувейт. У цих країнах практично всі громадяни по суті є бенефіціарами тих благ, якими володіє держава. Тому вони не переймаються питанням заробляти собі на хліб.

Інша категорія країн – це Саудівська Аравія, Бахрейн і Оман, де багато громадян змушені шукати роботу, попри величезні багатства і потенціал регіону.

Наведу простий приклад, який дає змогу легко відрізнити одну категорію країн від іншої неозброєним оком. Коли після прильоту в одну з цих країн ви сідаєте в таксі, і водієм є місцевий громадянин – то ви прибули в країну Перської затоки з умовної другої категорії. 

За винятком ОАЕ і Катару всі ці країни до недавнього часу не відчували потреби в цифрових сервісах високого рівня. На тлі масштабних соціальних та економічних перетворень у Саудівській Аравії, що проводяться принцом Мухаммедом бін Салманом, політикою королівства стала масштабна цифровізація і виведення всіх сервісів на рівень, доступний усім громадянам країни.

Важливою складовою нової економічної моделі стало надання кожному громадянину Саудівської Аравії можливості здобути професійні навички та гідний заробіток замість різноманітних допомог, що підтримують мінімальний рівень життя. Для розуміння – населення Саудівської Аравії становить 37 мільйонів осіб, з яких лише 1-2 мільйони є заможними людьми.

Схожа ситуація в Бахрейні та Омані. Ці країни на порядок поступаються Саудівській Аравії за чисельністю населення, водночас вони мають у своєму розпорядженні достатні кошти, щоб залучити або оплачувати цифрові послуги у технологічних компаній інших країн. Але також ці країни зацікавлені в отриманні знань, які дозволять їхнім власним громадянам брати участь у розробці цих послуг.

Ще один важливий момент, який варто враховувати говорячи про країни Перської затоки. Як відомо, IT індустрія складається з двох сегментів: сервісного (компанії створюють продукти для інших) і продуктового (компанії створили свій продукт і займаються його розвитком і просуванням). Оскільки слово стартап сьогодні у всіх на слуху, всі шість країн Перської затоки мають інтерес у стрімкому розвитку власної стартап індустрії. Але тут їм часто не вистачає двох компонентів: кваліфікації (і розуміння, як розвивається компанія) і робочих рук.

Як приклад, у Кувейті сьогодні є десятки стартапів, оцінка яких сягає 20-30 млн дол. У кожного з них закладено бюджет на розробку продукту – кілька мільйонів доларів на рік. Але в країні просто немає достатньо компаній і фахівців, які можуть займатися цією розробкою.

Важливо розуміти, що всі шість країн не відчувають нестачі в грошах. Це означає, що навіть у такій країні як Оман засновано фонд у розмірі 500 млн дол на інвестиції в стартапи. Інвестиційний розвиток цього фонду – це вихід за рамки країни, а можливо, і регіону. Тут ми бачимо колосальні можливості для розвитку українських стартапів.

Потенціал співпраці України з країнами Перської затоки

Рік тому США, країни ЄС і Великої Британії вступили в смугу рецесії, що призвело до скорочення бюджету на розвиток цифрових продуктів. Це призвело до скорочення штатів багатьох компаній, з якими ми співпрацюємо.

Для нас початок роботи в регіоні Перської затоки став похідною прагнення не зупиняти поступальний рух з нарощування цифрового потенціалу попри рецесію. За рік нам вдалося побудувати партнерські відносини з усіма без винятку країнами Перської затоки, що дало змогу запустити низку спільних ініціатив у сфері розвитку IT.

Наприклад – у березні цього року спільно з Міністерством інвестицій Саудівської Аравії ми привозили стартапи з України до Ер-Ріяда, і хлопці моментально збудували собі коло ділових контактів і знайшли можливість оперативно вибудувати з ними бізнес-відносини.

На сьогодні у країн Перської затоки існують понад 500 венчурних фондів, чий сукупний капітал обчислюється мільярдами доларів. І до деяких із них нам уже вдалося донести розуміння того, що сьогодні інвестиція в українські стартапи – це не шалена авантюра, а унікальна можливість, яка дасть змогу суттєво заробити на своїй інвестиції. 

Попри колосальні зусилля, яких докладають українські стартапи для залучення інвестицій із Силіконової долини, попри свою високу кваліфікацію, рівень експертизи та великі можливості, ймовірність залучення цих інвестицій наразі, на тлі поточного новинного потоку, – вкрай низька. Водночас інвестори з країн Перської затоки меншою мірою схильні до панічних настроїв, які часто заважають американським інвесторам вкластися в українські ІТ-компанії, і готові брати на себе частину цих ризиків.

У наші найближчі плани входить динамічний розвиток G2G (government to government) відносин між Україною та державними органами країн Перської затоки, що відповідають за розвиток цифрової економіки та інвестиції, а також розвиток бізнес-контактів між українськими ІТ-компаніями та тими, хто може стати їхніми партнерами, інвесторами або клієнтами з боку країн Перської затоки.

Про перспективи та потенціал співпраці

Зараз ми перебуваємо на самому початку шляху, тому важко прогнозувати результати співпраці українського IT-сектору з країнами Перської затоки. 

Але мені це нагадує ситуацію трирічної давнини, коли StrategEast взяла участь у розвитку IT екосистеми Грузії в масштабах цілої країни. Тоді нам теж було складно говорити про цифри, але через три роки IT-експорт із Грузії перевищив 300 млн дол на рік, а кількість міжнародних IT-компаній у країні перевищила 100 – і це далеко не межа.

За останній рік нам вдалося побудувати ті відносини, які забезпечать істотне нарощування співпраці за 2 напрямками: залучення клієнтів для сервісних компаній і залучення інвестицій для продуктових. Ми бачимо зацікавленість з обох сторін і не бачимо причин, щоб це не сталося. Наша роль – зробити процес незворотнім і органічним. Ми думаємо, що у найближчий рік співпраця вийде на той рівень, коли наше сприяння вже не буде необхідним. 

У середині лютого StrategEast планує провести спільний захід з урядом Катару в його столиці Досі. Серед гостей будуть великі українські сервісні компанії, керівництво яких зустрінеться як з урядом Катару, так і з представниками приватного сектору. Другі потенційно можуть стати їхніми великими клієнтами. 

Навіть за найконсервативнішими нашими оцінками – вже за рік десятки українських стартапів перебуватимуть на просунутій стадії залучення інвестицій з країн Перської затоки та від трьох до п'яти українських сервісних компаній упродовж того самого періоду зможуть укласти контракти з компаніями Перської затоки з надання цифрових послуг.