Серце цивільної авіації. Як працює аеропорт "Бориспіль" під час війни

Останнім часом розпочалися дискусії, навіщо Міжнародному аеропорту "Бориспіль" під час війни утримувати аеродром та термінали, замовляти послуги, якими ніхто не користується? 

Навіщо під час війни витрачати кошти, якщо зараз в аеропорту не виконуються авіарейси через закритий повітряний простір для цивільної авіації? 

Війна змінила стратегію аеропорту, але не змінила його місію – стати високотехнологічним європейським хабом, що підвищує інвестиційну привабливість України, обслуговує українських громадян та український бізнес.

Українська авіагалузь найбільше постраждала від російської агресії

Більшість українських аеропортів зазнали суттєвих пошкоджень, адже ворог у першу чергу вдарив по стратегічній інфраструктурі – аеропортам. З 28 аеропортів України державними є лише два – аеропорти "Бориспіль" і "Львів ім.Данила Галицького".

З початку війни "Бориспіль" перейшов у статус критичного об’єкту інфраструктури стратегічного значення в умовах воєнного стану. 

Це не лише тому, що тільки в 2022 році підприємство заплатило в держбюджет України більше 300 млн грн податків (та не фінансувалось із державного бюджету або будь-яких інших програм макроекономічної підтримки). 

При цьому, утримуючи 82% висококваліфікованих працівників у режимі вимушеного простою та виплачуючи їм 2/3 окладів вже протягом 16 місяців із прибутку, який підприємство отримало у другому півріччі 2021 року. 

А й тому, що міжнародний аеропорт "Бориспіль" – це одне з головних підприємств транспортної галузі країни, яке обслуговує економіку, бізнес та громадян. Це головні повітряні ворота країни, які зв’язували та зв’язиватимуть Україну з усім світом. 

І навіть якщо сьогодні немає операційної діяльності, все ж важливо зберегти підприємство. А це величезний комплекс заходів із безпеки, технічного обслуговування та збереження інфраструктури, його фінансово-економічної діяльності. 

Аеропорт не зупинив роботу, він змінив свою стратегію – раніше ми стратегічно розвивались, а сьогодні всі сили йдуть на те, щоби вистояти.

Величезний інфраструктурний об’єкт (та невелике місто)

Міжнародний аеропорт "Бориспіль" — це не просто підприємство, це невелике місто. Зі своїми вулицями, будівлями, жителями та бізнесами. І життєдіяльність цього міста необхідно підтримувати кожного дня: прибирати, вивозити сміття, надавати електроенергію та водопостачання, а взимку обігрівати. 

Неможливо його закрити, повісити замок на вхід, а після перемоги України просто відкрити та розпочати звичайну операційну діяльність.

Дбати про інфраструктуру необхідно постійно, втілювати комплекс заходів щодо збереження експлуатаційно-технічної придатності аеропорту – його аеродромної інфраструктури, терміналів, енергосистем та водопостачання, IT- систем, травалаторів, ліфтів, парковок, усього спецобладнання та техніки, величезної території (більше 1000 га) з спорудами (більше 300), газонами та дорогами. 

Аби не допустити надзвичайних пригод і подій техногенного характеру, аби зберегти його до нашої перемоги. Отже весь період від початку війни, не помітна зовні операційна діяльність аеропорту відбувається.

Зараз інфраструктура аеропорту знаходиться у робочому стані, підтримується операційна здатність терміналів і аеродрому, зберігається та постійно навчається персонал. Щоденно ми підтримуємо життєдіяльність аеропорту – тут працюють служби, які забезпечують належну функціональність аеропорту. 

Так, ми зараз не літаємо, але аеропорт живе і в будь-яку мить готовий до прийому вантажів та пасажирів.

Цивільна авіація ретельно регулюється українською та міжнародними авіаційними владами. Аеропорт "Бориспіль" підтримує 6,5 тис. сертифікатів персоналу, 21 ліцензію, 14 сертифікатів на види авіаційної та супутньої діяльності, 5 екологічних дозволів та 30 дозволів на різні види діяльності з підвищеною небезпекою (охорона праці).

Майбутній потенціал аеропорту "Бориспіль"

Впевнений, що скоро настане час і українське небо буде знов відкрите і безпечне для польотів цивільної авіації, до нас повернуться пасажири та авіакомпанії. Також впевнений, що після війни роль аеропорту "Бориспіль" буде ще вагомішою для української економіки. 

Аеропорт стане головним повітряним логістичним вузлом України – для пасажирів, вантажів, підтримки українського експорту та розвитку туризму.

Міжнародні авіаперевізники бачать потенціал України. Протягом сімнадцяти місяців війни ми знаходимось у прямому контакті з нашими бізнес-партнерами. Перш за все, важливо координувати свої плани та дії з авіакомпаніями, які літали та літатимуть до аеропорту після війни. 

Адже саме вони надають свої літаки, організовують продаж квитків та технічне обслуговування рейсів. Приємно відчувати, що бачення аеропорту співпадає з напрямком мислення українських та іноземних авіаперевізників.

Фахівці галузі передбачають великий попит на ринку перевезень між Україною та європейськими містами – насамперед лоукостовий сегмент, адже мільйони українців знайшли прихисток в Європі, і вони повертатимуться додому, до них літатимуть родини. 

Поволі відроджуватиметься чартерний сегмент. Також, величезний інтерес до України зараз спровокує попит на в’їзний туризм – багатьом іноземцям дуже цікаво приїхати до України, щоб на власні очі побачити місця та потиснути руку героям. 

Окремий поштовх розвитку авіаперевезень між Україною та ЄС надасть угода про Спільний авіаційний простір.

Окремим сегментом зі своїми вимогами будуть вантажні перевезення – відновлення країни вимагатиме добре налагодженої логістики.

Усі з оптимізмом дивляться на перспективи нашої країни, яка має великий потенціал, зокрема для розвитку логістики та туризму, і Міжнародний аеропорт "Бориспіль" має важливу роль у підвищенні привабливості України для інвесторів, сприяючи стабільному розвитку авіаційного сектору.

Саме для цього аеропорт підтримує свою інфраструктуру в повній операційній готовності. Так, ми оптимісти, і ми кожної хвилини готові до обслуговування першого рейсу.