Українська правда

Мільярди доларів у порти. Які перспективи портової галузі України

Чому міжнародні інвестори все більше інвестують у портову інфраструктуру і що може запропонувати Україна?

Міжнародний бізнес інвестує сотні та мільярди доларів у портову галузь. Взимку один з найбільших світових портових операторів DP World з ОАЕ оголосив про плани збудувати контейнерний мегатермінал на західному узбережжі Індії. Інвестиції в проєкт – понад $500 млн.

Після завершення будівництва вздовж терміналу завдовжки понад один кілометр зможуть швартуватися одночасно по три контейнеровози по 18 000 контейнерів кожен. Щороку тут перевантажуватимуться приблизно 2,2 млн контейнерів.

Інший інвестор із країн Затоки — компанія Maha Capital, яка належить Катарському інвестиційному управлінню, має намір купити контрольні пакети акцій двох держоператорів терміналів у Єгипті Port Said Containers & Cargo Holding Company (PSCCHC) та Damietta Container & Cargo Handling Company (DCHC).

Раніше Катар пообіцяв Єгипту інвестиції у розмірі $5 млрд, щоб допомогти подолати негативні економічні наслідки війни в Україні та пандемії Covid-19.

Наприкінці минулого року в Америці одна з найбільших транспортних компаній світу французька CMA CGM Group заявила про придбання двох терміналів GCT Bayonne та GCT New York у порту Нью-Йорка та Нью-Джерсі.

Вони можуть перевалювати 2 млн контейнерів на рік. І потенційно здатні збільшити її ще вдвічі. У тому ж році ця компанія купила термінал Fenix Marine Services в іншому американському мегаполісі Лос-Анджелесі. Вартість останньої угоди перевищила $2 млрд.

Більш грандіозні плани у Сінгапуру. Ця острівна держава планує побудувати до 2040-х років найбільший контейнерний порт у світі. Запланований обсяг інвестицій — приблизно $15 млрд.

Сінгапур робить ставку на цифрові технології та штучний інтелект. Наприклад, навантаження, розвантаження та складування контейнерів будуть максимально роботизовані. 

У рамках першої черги в порту будуть збудовані понад 20 причалів, які зможуть перевалювати приблизно 20 млн контейнерів на рік.

Перші три причали вже введені в експлуатацію восени 2022 року. Загалом будівництво порту розбите на чотири черги. Після їхньої добудови він зможе пропускати щорічно 65 млн контейнерів.

Чому інвестори вкладають гроші у порти? Порти — це ключовий елемент міжнародної торгівлі. За різними оцінками, від 70% до 90% продукції у світі перевозиться морським транспортом. Для цього використовується приблизно 100 000 суден.

Якщо в 2000 році світова морська торгівля становила 31 млрд тонно-миль вантажів (перевезені тонни помножені на милі, які пройшли судна), то до 2050 року вона збільшиться до 80 млрд. Тобто обсяги міжнародної морської торгівлі збільшаться за півстоліття в 2,6 раза.

Найбільш активно зростатимуть перевезення контейнерів, оскільки це найбільш зручний спосіб транспортування різноманітних споживчих товарів. Якщо в 2000 році на їх частку припадало 10% міжнародної морської торгівлі, то до 2050 року вона збільшиться до 20%.

Однак основний обсяг перевезення, як і раніше, займатимуть різноманітні насипні вантажі, наприклад, зерно, руда, вугілля. Частка цих вантажів збільшиться з 40% до 50%.

Порти також є важливими для української економіки, як і для міжнародної.

До повномасштабного вторгнення російської армії через порти перевалювалась більша частина українського експорту. Наприклад, зернотрейдери експортували 90% українського зерна якраз морським транспортом. 

Критично залежав від портів також гірничо-металургійний сектор. Наприклад, Україна експортувала морем 70% залізної руди і 85% чорних металів.

Зерно, руда та метал — основне джерело валюти до повномасштабного вторгнення. В 2021 році Україна продала цих товарів на $41 млрд. Це 60% від усього українського довоєнного експорту 2021 року ($68 млрд).

Велика війна показала критичну залежність української економіки від портів. Після 24 лютого наші металурги виявилися практично відрізаними від моря (за винятком трьох невеликих портів на Дунаї). 

За підсумками першого півріччя 2022 року експорт металу впав, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року, на 58% до 4,1 млн тонн.

На жаль, переорієнтувати весь потік вантажів, який залишився, на залізницю і автомобільний транспорт не вдалося.

Однією з причин є відсутність достатніх потужностей з перевалки вантажів на кордоні. Якщо в січні 2022 року Україна експортувала залізницею та автомобілями приблизно 3 млн тонн вантажів, то вже у грудні — 3,4 млн тонн.

Як бачимо, альтернативні види транспорту змогли збільшити за рік щомісячне перевезення лише приблизно на 0,4 млн тонн, або на 10-15%. За той же час напівзаблоковані порти втратили щомісячні 6,42 млн тонн.

Після перемоги України у війні ці вантажі мають повернутися до морських гаваней. Тому Фонд держмайна вже зараз активно шукає інвесторів для державних портів. 

У січні ми продали на приватизаційному аукціоні порт "Усть-Дунайськ" за більше, ніж утричі вищою від стартової ціною. 6 червня червня ми проведемо торги, на яких виставимо на приватизацію ще один порт — "Білгород-Дністровський".

Ми бачимо, що попит на портові активи зростає. У четвертому кварталі 2023 року індекс акцій портових компаній Drewry Port Equity Index, який розраховується авторитетною консалтинговою компанією Drewry, підскочив на 19,7%. 

Залишається він на висхідній траєкторії також у 2023 році. З початку поточного року (на 5 лютого) дохідність акцій склала 4,5%.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
приватизація інвестиції ФДМУ порти