Економічна підтримка України: підсумки конференції в Лондоні

21-22 червня в Лондоні пройшла щорічна міжнародна конференція з питань реформ в Україні (Ukraine reform conference, URC-2023).

Як і минулого року, в Лугано, вона присвячена відбудові України від наслідків російської агресії.

Сумарно з боку партнерів було обіцяно близько 60 млрд дол нових коштів на коротко- і середньострокову перспективу, в тому числі:

• Єврокомісія – 50 млрд євро у 2024-2027 роках на фінансування бюджету, підтримку відновлення і модернізації України. Кошти надаватимуться у формі пільгових позик, грантів, а також надходжень від використання заморожених і конфіскованих активів РФ.
• Великобританія – 3 млрд дол гарантій у 2024-2026 роках Всесвітньому банку. Крім того, додаткові 240 млн фунтів цього року на підтримку гуманітарних цілей, відновлення і реформи.
• Всесвітній банк – 1,75 млрд дол додатково на фінансування бюджету у 2023 році.
• США – додаткові 1,3 млрд дол (на відновлення енергосистеми, розвиток зеленої енергетики, інфраструктуру та допомогу українським підприємствам; а також страхування для зниження інвестиційних ризиків в Україні).
• Підписано Меморандум з Європейським інвестиційним банком про виділення 840 млн євро, які підуть на фінансування відбудови шкіл, лікарень, будинків, інженерної інфраструктури, міського транспорту.
• Німеччина виділить додаткові 381 млн євро на гуманітарні цілі.
• ЄБРР – 600 млн євро кредитів на підтримку державних енергетичних компаній, а також кредит Укрексімбанку на 50 млн євро для підтримки доступу до фінансування підприємств і муніципалітетів, постраждалих від війни.

Утім зрозуміло, що кошти, щодо яких взяті зобов’язання із фінансування, не покривають усі навіть середньо-строкові потреби України на ліквідацію наслідків війни і відбудову.

За останніми оцінками Світового банку (станом на лютий 2023 року), загальні потреби України у відновленні та реконструкції становлять 411 млрд дол. Уряд озвучує сумарну потребу у фінансуванні на відбудову (гранти, пільгові кредити, прямі іноземні інвестиції) у 500-900 млрд дол, тобто первісна оцінка озвучена рік тому в Лугано (750 млрд дол на 10 років) продовжує залишатись актуальною.

Звісно, що активна фаза відбудови можлива тільки після припинення гарячої фази війни. Але попри триваючу війну, ми повинні думати, за рахунок яких джерел можна покрити цей дефіцит фінансування у середньо-строковій перспективі. І це треба робити зараз, ще вчора працюючи над реальним планом відновлення країни, основи якого були представлені в Лугано рік тому і чомусь не доведені Урядом до остаточної редакції, затвердженої Національною Радою з відновлення України від наслідків війни.

Найбільш сумним висновком учасників конфенції є надання фінансування на відновлення автономно від пропозицій, підготовлених Україною, що сьогодні, на другому році війни є неприпустимим. Ми повинні зрозуміти, що роботу на планом відновлення країни можна супроводжувати певними ефектними шоу, але точно у шоу не можна перетворювати. Партнери цього просто не розуміють...

Замкнуте коло: гроші на відновлення є, а на інвестиції нема

Уряд і економічний блок ОП, який останнім часом перебрав на себе лідерство у напрямі відновлення, повинні чітко визначити джерела фінансування відновлення країни і цілеспрямовано і головне фахово працювати над їх забезпеченням.

Джерела

Перше джерело – це посилення і прискорення роботи щодо належного правового оформлення конфіскації російських активів, примушення держави-агресора до відшкодування шкоди.

На додаток до Канади, можемо відзначити лідерство Великобританії у цьому питанні – на конференції МЗС цієї країни оголосило про запровадження нового законодавства, згідно якого санкції можуть зберігатися аж до моменту, поки Росія не виплатить Україні компенсацію за завдану шкоду.

Серед партнерів зростає усвідомлення, що агресор має заплатити повну ціну за руйнування, спричинені його діями: такі політичні сигнали прозвучали майже у всіх виступах на конференції, і насамперед, що важливо з боку Єврокомісії і США.

Утім, у нас не повинно бути ілюзій. Допоки Росія не програє і не визнає свою поразку, процес стягнення російських активів у західних юрисдикціях не буде швидким. Більше шансів на реалізацію зараз має спрямування відсотків за замороженими активами (а це як правило високоліквідні державні та корпоративні цінні папери) на користь України. Принаймні над механізмом реалізації цієї ідеї зараз працює ЄС.

До того ж, нам необхідно врешті організувати ефективне управління (реалізацію) російських активів, конфіскованих самою Україною. Цей процес не налагоджений, приклади безхазяйності та зловживань з боку АРМА та деяких правоохоронців – шокуючі. Ми не можемо навіть з моральної точки зору вимагати від партнерів конфіскувати передавати нам кошти агресора, якщо самі не здатні впоратися з цим вдома. АРМА потребує якнайшвидшого перезавантаження. Це стратегічне питання, яке ми не маємо права сором’язливо замовчувати.

Друге джерело, і воно є основним - це активізація залучення приватних інвестицій до відбудови. Бо тільки приватний бізнес має достатні фінансові ресурси, необхідну експертизу, знання, технології для реалізації такого амбітного завдання.

У цьому контексті маємо сподівання на старт ініціативи Ukraine Business Compact, спрямованої на відновлення України, про яку повідомлено на конференції. У ній висловили готовність взяти участь вже близько 500 компаній з 42 держав світу із загальною капіталізацією 5,2 трлн дол, які представляють 21 сектор економіки. Серед підписантів: Google, Siemens, Vodafone, Uber, Virgin Group, Anglo American, Rolls-Royce і Philips. Приєднання до ініціативи свідчить про зацікавленість і наміри таких компаній взяти участь у відновленні України.

Також важлива подія, що відбулась на полях конференції, – представлення проєкту Українського фонду розвитку (Ukraine development Fund, UDF), над розробкою якого працювали компанія з управління активами BlackRock і банк JP Morgan. Це вдалий механізм, який має шанс стати ефективним інструментом фінансування. Стратегічною метою фонду є мобілізація приватного капіталу. Залучення протягом 5 років не менше 50 млрд дол інвестицій (від 20 млрд дол – в інфраструктуру, від 10 млрд дол – в енергетику, від 9 млрд дол – в обробну промисловість і торгівлю, від 7 млрд дол – в АПК, від 1 млрд дол – в ІТ). Ось деякі деталі функціонування фонду:

• Наповнюватимуть фонд Україна і донори (акцент більше на уряди країн-партнерів, філантропів, МФО під окремі напрямки), в перспективі – можливі боргові залучення, коли фонд емітуватиме власні боргові цінні папери.
• Напрями діяльності фонду – надання пільгового фінансування, підтримка проектних пропозицій, допомога з отриманням недостатнього фінансування на ринках капіталу, консультації.
• Форми фінансування – пільгові кредити, входження в капітал, надання гарантій.
• Фонд буде прагнути забезпечити збереження свого капіталу і невелику віддачу на нього. Тобто фінансування передбачатиме окупність інвестицій, що власне і має бути якщо ми говоримо про приватні інвестиції. Але певні проекти, думаю, можуть мати соціальну спрямованість.
• Передбачуваний розмір фонду – 1 млрд дол – протягом 6-12 місяців після відкриття; 3-4 млрд дол – через 3-5 років з початку відкриття; 5-10 млрд дол – через 5-10 років.
• Фактичний запуск буде здійснений після "розумного припинення активних бойових дій" (хоча в цьому випадку, правильнішим було б запустити проєкт вже зараз).

У контексті залучення приватних інвестицій, важливо також, що надто повільно, але рухається з місця питання із страхуванням військових ризиків:

• Зокрема, створення додаткових можливостей і інструментів системи страхування і гарантування таких ризиків анонсували Великобританія і Франція.
• Під час конференції було підписано угоду між MIGA (багатостороннє агентство з гарантій інвестицій, входить в групу Світового банку) і німецьким банківським холдингом ProCredit про збільшення гарантії з 17,1 млн євро до 40,85 млн євро. Збільшення гарантії від MIGA поширюється на інвестиції ProCredit в капітал її української дочірньої компанії АТ "ПроКредит Банк" для підтримки українського малого та середнього бізнесу. Важливо, що це перший проєкт, який буде реалізовуватись із залученням Трастового фонду підтримки реконструкції та економіки України (SURE).
• Також стало відомо, що Marsh McLennan вже вийшла з пропозицією щодо створення пулу страхування військових ризиків до урядів України та країн G7. "Це буде багатонаціональне державно-приватне партнерство, засноване на існуючих пулах страхування від тероризму, які в цей час діють в декількох країнах G7", – йдеться у повідомленні. Компанія також зазначила про готовність надавати свої послуги безкоштовно.

Власне перехід від стадії зацікавленості до перших інвестиційних меморандумів і проєктів і має стати головним підсумком URC-2023. Конференція в Лугано проходила в умовах значно більшої невизначеності, проте заклала фундамент і бачення напрямів майбутньої відбудови України, а також нариси майбутньої архітектури процесу відновлення.

Наразі час перейти від візії до конкретних обрахованих математично проектів відбудови у пріоритетних сферах: енергетиці, ВПК, АПК, інфраструктурі, ІT.

Гроші в обмін на реформи та фінансові гарантії для інвесторів

Попри усі виклики пов’язані з війною, це цілком посильне завдання. Підтримка на цьому шляху урядів дружніх країн і МФО є важливою, але успішність залучення інвестицій, насамперед, буде залежати від нас самих. На операційному рівні – це якість розробки проектних пропозицій, інституційна спроможність реалізовувати складні інвестиційні проєкти, забезпечення прозорості у залученні і використанні коштів тощо. На стратегічному рівні – збереження макро-фінансової стабільності і постійне тримання високого темпу реформ, необхідних для вступу до ЄС. Все це не замінить фантастичні ідеї на кшталт розвитку мережі малих,ядерних реакторів.

Акценти роботи щодо реформ і відбудови на найближчу переспективу.

На 2023 рік плани щодо фінансування відбудови об’єктивно є більш приземленими та реальними. На фінансування першочергових проєктів – те, що називається "швидке відновлення" – потреба разом із Світовим банком визначена у сумі 14 млрд дол, з них на початок конференції в Лондоні з внутрішніх і зовнішніх джерел було акумульовано близько 7,5 млрд. дол. , частину необхідного фінансування добрали на конференції. Перші проекти відбудови (житло, інфраструктура та ін.) вже відібрані Агентством з відновлення. Україна намагатиметься зробити інформацію з відбору, управляння, звітування проектами відновлення максимально прозорою. На конференцію було презентовано систему інтегрованого управління проектами відновлення (DREAM), якою опікується мінінфраструкури і розвитку громад.

Пріоритетні напрямки відбудови

Хоч у Плані відновлення України представлені понад два десятки напрямів, влада України (і це неодноразово прозвучало на конференції) на найближчий час робитиме акцент на п’яти найважливіших. Це в тому числі важливо для залучення приватних інвестицій, про які йшлося вище.

Сектор безпеки та ВПК

Це пріоритет №1 як на зараз, так і на майбутнє. Ми бачимо обмеженість можливостей наших партнерів – порівняно з поточними потребами у зброї та військовій техніці. Тому зараз акцент – налагодження виробництва боєприпасів, ремонту та технічного обслуговування військової техніки, зокрема тієї, що передана союзниками, а також трофейної.

На перспективу – розвиток партнерства з метою запуску виробничих площадок на території України. З того, про що можна казати предметно – спільний з "Байкар" завод з виробництва БПЛА (вже отримано ліцензії на виготовлення двох моделей на території України), та спільне підприємство з "Рейнметалом" з виробництва броньованої техніки.

На перспективу – коли ми отримаємо F-16 – треба буде налагоджувати їх обслуговування в Україні у партнерстві з виробником. Також варто акцентувати увагу на спільних проектах зі створення сучасного військово-морського флоту, зокрема, у співробітництві з Туреччиною та Великобританією. У принципі, з урахуванням наявного у нас досвіду, реформований "Укроборонпром" має непогані перспективи стати партнером багатьох іноземних кампаній, що нині виготовляють техніку, яка постачається в Україну.

Аграрний сектор

Розглядаємо його з точки зору продовольчої безпеки і – в силу обставин, що склалося – головної товарної експортної позиції України на короткострокову перспективу. Є серйозні обмеження – кількість уражених вибухонебезпечними предметами сільськогосподарських угідь (і кожний день ракетних і бомбових обстрілів часто зводить нанівець зусилля з розмінування).

Проте у плановому режимі пройшли весняні польові роботи, приступили до збирання озимих посівів. Аграрії скоригували сівообіг, щоб збільшити виробництво культур, які мають меншу залежність від умов зберігання або можуть перероблятися у продукти з тривалішим терміном зберігання. Навіть попри очікуваний менший врожай – власна продовольча безпека буде гарантована, внутрішні потреби – покриті.

Як працює страхування ризиків в інвестиційних угодах

Що стосується глобальної продовольчої безпеки – вона у зоні ризику через високі шанси непродовження морського зернового коридору. Останніми місяцями він фактично не працював, недовідвантажено порівняно з тими можливостями, які були – більше 20 млн. тонн зернових.

Потрібно приділити додаткову увагу коридорам для експорту сільськогосподарської продукції суходолом та через Дунайські порти. Також важливий акцент – на розвиток харчової промисловості: скорочення виробництва сировини та збільшення частки переробленої сільськогосподарської продукції з більшою доданою вартістю.

Енергетика

У цій сфері основні акценти:

• підготовка до осінньо-зимового періоду, накопичення необхідних для цього запасів палива;
• проведення ремонтно-профілактичної кампанії з таким розрахунком, щоб мати більші резервні рішення, ніж торік, з урахуванням ризиків завдання більших за масштабом атак на енергетичну інфраструктуру;
• створення додаткових потужностей "децентралізованої" енергетики (насамперед ВДЕ). Це цілком посильне завдання навіть в умовах повномасштабної війни – приміром, ДТЕК збудував і запустив у роботу першу чергу Тілігульської ВЕС (Миколаївська обл., 114 МВт потужності, інвестиції склали 200 млн євро).

Останнє особливо важливо, оскільки децентралізація дозволить зменшити вірогідність "падіння" цілих областей, залежних від великих підстанцій та магістральних ліній електропередач.

Ще один важливий напрямок – розширення можливостей транскордонних перетоків електроенергії, підготовка до перепрофілювання газотранспортної системи з урахуванням високої вірогідності припинення після 2024 року транзиту газу до ЄС.

IT

Дуже широкий спектр завдань – від розширення фунціоналу і можливостей "Дії" та цифровізації державних послуг і процедур до розвитку military-tech, розширення кооперації зі світовими технологічними гігантами. Тут слід відмітити особливий режим найбільшого сприяння ІТ – галузі Дія-сіті, кількість резидентів якого постійно зростає.

Нова інфраструктура та проекти відновлення.

Ще 10 років тому щорічні втрати від поганої якості доріг оцінювались у 3,5% ВВП. У вкрай зношеному стані перебуває залізниця – від колійного господарства до тяги та вагонів. Унеможливлення експорту продукції морем відразу викрило вузькі місця на суходільному кордоні.

Бачили торік кілометрові корки на автомобільних дорогах, черги на залізничних переїздах, коли вантаж може доїхати до кордону за добу, а потім простояти на ньому ще тиждень. Тому розбудова інфраструктури – одне з ключових завдань.

Торік вперше за всю історію Незалежності почали відкривати нові пункти пропуску через державний кордон. Маємо продовжити та інтенсифікувати цю роботу – тим більше, що з’явилися додаткові можливості залучення на ці проекти коштів фондів і фінансових інституцій ЄС.

Ще один важливий напрям – розширення потенціалу Дунайських портів, а він дуже значний. Наприклад, порт Ізмаїл: за неповні шість місяців обсяг вантажоперевалення досяг 9 млн. тонн – більше ніж за весь 2022 рік. Маємо угоду з IFC про залучення інвестицій для оновлення флоту Українського дунайського пароплавства (до речі, торік воно вперше за роки незалежності отримало прибуток від операційної діяльності і сплатило 146 млн. грн. дивідендів до бюджету).

Розраховуємо на прискорений розвиток портів, що приватизуються. Окрема тема – проєкти відновлення. Є розуміння щодо тих, що відносяться до категорії "швидкого відновлення", маємо більше половині від необхідного для них фінансування (необхідно знайти ще 6,5 млрд дол, це обговорювалось під час конференції у Лондоні), роботи вже ведуться.

Висновки

Вочевидь, роботу над Планом відновлення країни треба посилювати і інтенсифікувати.

Крім цього очевидно, що для уникнення помилок, про які так багато говорили в Лондоні та навколо нього, необхідним є підвищення фахового рівня залучених до підготовки документу експертів. Рік тому, до роботи над проєктом плану відновлення нам вдалося залучити більше тисячі експертів у різних напрямах.

До Лондону пропозиції готували кулуарно, що вочевидь не пішло на користь кінцевим пропозиціям. Однак, переконаний в тому, що працюючи на єдину мету ми здатні зробити роботу над помилками, консолідуватись і надати світу дійсно амбітний, але реальний план власного розвитку, який дозволить забезпечити належний розвиток країни у всіх напрямах життєдіяльності, як на сучасний період, так і після Перемоги.