Європа потребує українського зерна
Низькі ціни на зерно — це не завжди про збитки. Чому європейським виробникам вигідно співпрацювати з українськими аграріями і де шукати компроміс?
Нещодавно під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства мав можливість донести свою позицію щодо експорту української с/г продукції до країн ЄС, профільним міністрам європейських країн.
Як бачимо на прикладі України, війна не обмежується лише територією бойових дій. Вплив війни, як вибухова хвиля, розноситься на інші країни, впливає на них і чим сильніший вибух — тим більші його наслідки.
У сучасному світі немає такої стіни, яка б відгородила від цього впливу. Але в нас є такі інструменти як переговори, взаємопідтримка та взаєморозуміння.
Українські аграрії, які сіють, збирають врожай, борються за свої землі та ще й допомагають чим можуть українській армії, добре розуміють що таке взаємна допомога і взаємна підтримка.
Вони також розуміють як важко може бути їхнім колегам в інших країнах, тому що переживають ще гірші часи. Але разом з цим, українські аграрії сподіваються на взаєморозуміння від європейських сусідів.
Проблеми фермерів у європейських країнах — це не вина українських фермерів. І першопричина такої ситуації на європейському ринку — не в ціні українського збіжжя, а у війні, яку розв'язала росія проти України.
Ця війна, нагадаю, триває вже дев'ять років. З яких ми переживаємо другий рік страшного і цинічного терору, знищення всього українського з боку російського агресора.
Але ми стараємось бути сильними. Ми продовжуємо буквально під обстрілами обробляти свої поля. Не припиняємо роботу, навіть, не зважаючи на те, що 90% фермерів зараз працюють у збиток.
Намагаємося розміновувати поля, фермери діляться одне з одним залишками техніки, посівним матеріалом і добривами.
Враховуючи вищенаведене очевидно відчутним є рішення сусідів і партнерів, які забороняють або ускладнюють можливості вільного доступу на європейський ринок.
Ми торгували з Європою завжди й це були суттєво великі цифри. Хочеться зазначити, що цього року збільшення зернових в Європу було пов'язано, в тому числі й з засухою, яка, не виключено, що може і повторитися.
Це спричинило додаткову потребу європейського бізнесу в українському зерні.Тобто Європа потребує українського зерна, особливо кукурудзи, соняшникового та соєвого шроту, сої та іншої продукції.
Ми вже давно є ключовими постачальники кукурудзи до країн ЄС й через засуху обсяги експорту зросли з 8 млн т. у 2021 до 11,32 млн т. у 2022.
Соняшникової олії у 2021 році Україна експортувала до країн ЄС 1,96 млн т., а у 2022 році — 2,05 млн т.
Соєва олія: у 2021 році — 183 тис. т., у 2022 році 214 тис. т.
Соняшниковий шрот: у 2022 році — 1,4 млн т., при цьому експорт у 2020 році — 1,58 млн тонн.
Схожа ситуація і з соєвим шротом.
Експорт меду знизився з 50 тис. т. у 2021 році до 42 тис. т. у 2022 році.
Експорт горіхів знизився з 20 тис. т. у 2021 році до 13 тис. т. у 2022 році.
За аналогічний період експорт кондитерських виробів знизився з 37 тис. т. до 28 тис. т., експорт макаронних виробів з 20 тис. т. до 12 тис. т., експорт хлібобулочних виробів з 47 тис. т. до 37 тис. т. — цей перелік можна продовжувати.
Ми розуміємо, що цього року зросло навантаження на наших сусідів. І ми готові до спілкування з цих питань. Нам дуже важливо, щоб громадяни цих країн і фермери зокрема, відчували себе максимально комфортно, наскільки це можливо в сьогоднішніх умовах.
Разом з тим хочемо зазначити, що український імпорт до Польщі приніс чимало вигоди не лише Україні, а й самій Польщі. Я ось про що: 20% польського експорту — це усі види м’яса.
Експорт м'яса і молочних продуктів за минулий рік зріс на 37%. Це ті виробництва, які потребують корму, і зерно з України посилило конкурентоспроможність польських виробників. Також збільшився на 40% експорт з Польщі зернових і продуктів їх переробки.
Тож бізнес сусідньої країни зростав, використовуючи й українську сировину в тому числі. Наприклад, згідно з заявою польського міністра, у 2022 році виробництво курятини у Польщі зросло на 8,2% у порівнянні з 2021 роком.
Польща стала одним з лідерів серед країн ЄС по експорту курятини в треті країни. У 1 кварталі 2023 року Польща продала Україні 10,5 тисяч тонн курятини, а Україна Польщі — 4, що у 2,5 раза більше.
Крім того, на українському зерні заробили трейдери, перевізники, порти. А це податки, доходи, зарплатня тисяч працівників. Ми щиро радіємо успіхам наших партнерів.
Весь минулий рік ми обговорювали, що ціни на аграрну продукцію були екстремально великими. І це було правда. Один приклад, кукурудза на Чиказькій біржі наприкінці осені 2021 коливалась від 197 дол./т. і вище, а в травні 2022 перевищила позначку у 319 дол./т.. Наразі котирування ф’ючерса впали до 240 дол./т..
Аналогічна ситуація відбувалась на інших торговельних майданчиках світу та основних експортерах:
Фьючерс на пшеницю на Паризькій біржі коштував близько 260, в кінці весни — до 445, зараз — 244 євро/тона
Ціни на продовольчу румунську пшеницю, завантажену на судно в порту Констанца, зросли з 320 дол./т. напередодні війни до 440 дол за тонну навесні 2022. Наразі вони впали до 268 дол. за тонну.
Бразильська кукурудза на базисі FOB здорожчала з 300 дол./т. до майже 380, а наразі завантажену на корабель бразильську кукурудзу можна купити за 241 дол./т..
Давайте будемо відвертими перед собою, екстремально високі ціни по 300-400 доларів за тонну зерна, не могли проіснувати довго. Більше того, це тягнуло проблеми для всього світу, оскільки провокувало неймовірну продуктову інфляцію.
І якщо робити порівняння цін, то треба порівнювати з цінами до російської агресії у лютому 2022 року. І ви бачите, що зміни цін не дуже значні.
Так ціни впали до найнижчих за останні 2 місяці й почали далі знижуватися. Але подивімось, що стало причиною. За останні 2 місяці котирування падають всупереч очікуванням фермерів усіх країн.
І не через українське зерно, а через прогнози дуже великого врожаю з Бразилії. Цей фактор тисне на ринки, можливо, сильніше, ніж експорт з України.
Згідно з даними WASDE report (USDA квітень 2023), у поточному сезоні виробництво кукурудзи в Бразилії буде на рівні 125 млн т., тоді як світове споживання очікується на рівні 1156 млн т.
Тобто 10,8% світового споживання покрите Бразилією. У них хороший врожай цього сезону, просто прекрасний, а наступного сезону вони прогнозують ще кращий.
Ще два сезони тому Бразилія виробляла 87 млн т. кукурудзи на рік, тоді як світ споживав 1144 млн т., тобто Бразилія закривала 7,6% потреб.
Отже, ми бачимо стрімке зростання обсягів бразильського виробництва й експорту, що при повільно зростаючому попиті суттєво тисне на ціни.
Ми щиро раді за колег з Південної Америки, але невже, виходячи з останнього досвіду, тепер треба закрити можливості експорту і Бразилії аби світові ціни знову розвернулися в сторону зростання?
Аграрна торгівля між Україною та ЄС — це продовольча безпека для держав-членів ЄС, які постраждали від минулорічної посухи. Це ефективність тваринництва у Німеччині, Нідерландах та інших лідерах тваринництва.
Наприклад, експорт зернових до Іспанії з України в 2022 році становив 4,6 млн т., що складало 26% від усього імпорту зернових до Іспанії. І це порятунок для українських фермерів, які на сьогодні страждають найбільше.
Ми можемо використати логістичні проблеми як шанс для більшої спільної автономії.
У будь-якому випадку ми вважаємо, що переговори — це основний шлях для того, щоб досягти згоди. Ми ще раз підкреслюємо: для нас надзвичайно важлива думка і позиція наших сусідів. І та величезна підтримка, яку ми отримували й отримуємо.
Я вважаю, що це нормально, що у нас є дискусія, тому що між справжніми друзями завжди є дискусія і разом з тим вони завжди знаходять рішення.
Очевидно, що нашу дискусію росія спотворює і використовує для додаткового тиску на Україну під час переговорів по Чорноморській зерновій угоді. Я впевнений, що ми не дамо агресору таких додаткових можливостей.
Також хочу зазначити, що ми підтримуємо ідею пов’язану з компенсацією, яка нараховується за прогресивним принципом на перевезення зерна в Європу.
Ця компенсація допоможе країнам, які знаходяться далі від українського кордону отримувати зерно за нормальними цінами. І в той самий час фермери з прикордонних з Україною країн, матимуть менший тиск, пов’язаний з ціновою пропозицією нашої держави.
Також важливо зазначити, що чим більше ЄС дає нам можливості заробляти самим, тим менше ми потребуватимемо фінансової допомоги для бюджету нашої країни.
* Промова Міністра під час виступу на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства