Чи має Україна шанс стати лідером у виробництві ударних БПЛА

Повітряні удари по об’єктах цивільної інфраструктури України, особливо як "привітання" до важливих для українців дат, стали нормою для країни-терориста.

Новорічні свята, дні народження президента і Тараса Шевченка – у збоченій уяві воєнних злочинців це має залякати і примусити до перемовин на умовах кремля.

До початку 2023 року росія використала проти України близько 660 дронів-камікадзе Shahed-136/131, понад 500 з яких успішно знищили ЗСУ.

У січні-березні 2023 року, попри надзвичайно низьку ефективність цих дронів, атаки з їх допомогою тривали на всій території України.

Росіяни намагаються знайти слабке місце в обороні, запускаючи дрони великими групами з різних майданчиків, з усіх напрямків спільного кордону з Україною, вночі, скеровуючи траєкторії підльоту гирлами річок чи над важкопрохідною місцевістю, щоб максимально ускладнити полювання за ними українських мобільних груп.

На жаль, така тактика час від часу дозволяє ворогу досягнути часткового результату. Зокрема, 9 березня чотири з восьми скерованих ворогом БПЛА Shahed-136/131 уразили житлові будинки в мирних містах України, 18 березня ворожі БПЛА зруйнували нежитлові приміщення в Яворівському районі на Львівщині, а 21-22 березня – цивільні об’єкти в Одесі та на Київщині.

Чи може Україна завдати симетричну відповідь власними БПЛА по збройних угрупованнях, летовищах, місцях запусків балістичних ракет та дронів-камікадзе, розміщених на тимчасово непідконтрольній території на відстані до 2 тис км?

Так, може, оскільки вже володіє технологіями власного виробництва ударних дронів-камікадзе тактичного, оперативного та стратегічного рівнів.

Національний авіаційний університет став однією з перших установ в Україні, які привернули увагу до сучасних проблеми розвитку безпілотних авіаційних систем (БАС) цивільного та військового призначень.

Основні переваги в створенні безпілотних повітряних суден української розробки та виробництва – забезпечення високих технічних характеристик повітряних суден, відносно низька вартість, багатофункціональність та багатоваріантність, інтеграція БПЛА в тимчасові інформаційні мережі в районах застосування.

НАУ створив низку експериментальних БАС на базі різних типів безпілотних повітряних суден, оснащених нанотехнічним обладнанням з управлінням на основі новітніх інформаційних технологій з використанням апаратури для захищеного передавання радіотелеметричних даних і засобів відеоспостереження, методів багатопотокової обробки оперативної інформації цільового призначення, засобів виявлення та розпізнавання об’єктів та інших складових залежно від завдання.

У нас пройшли льотні випробування безпілотні повітряні судна, розроблені для вирішення широкого спектру завдань цивільного та військового призначення, а також проєкти безпілотного літаючого крила ударного типу з корисним навантаженням до 100 кг, часом польоту до місяця та великою робочою висотою.

Військові частини та підрозділи Сил оборони широко використовують БПЛА розвідувального типу. Як правило, це квадрокоптери та мультикоптери, більшість з яких виробляються в Китаї та інших країнах, тобто це імпортна продукція.

Забезпечення нею бойових підрозділів спростилося завдяки підписаному президентом 22 лютого 2023 року закону №2906-ІХ. У той же час понад 70 українських компаній заявили про готовність виробляти розвідувальні БПЛА.

Для аеророзвідки захисники широко використовують "весільні", картографічні та аграрні дрони. Деякі моделі можна переробити на ударні із системами скидання, проте найбільше військові потребують ударних БПЛА та дронів-камікадзе.

На озброєнні ЗСУ з 2014 року стоять дрони-розвідники українського виробництва з дальністю польоту 50-70 км. Це БПЛА PD-1 і "Лелека". Проте їх надзвичайно мало і одним із стратегічних завдань є швидке масштабування обсягів виробництва.

Ударні дрони третього класу турецької розробки Bayraktar, виробництво яких планується почати в Україні, теж добре зарекомендували себе в бойових умовах у 2022 році. Проте світовими лідерами в галузі виробництва всіх типів БПЛА є Ізраїль та США, технології яких ще мало використовуються в захисті України.

Власне потужне виробництво оперативних та стратегічних БПЛА, особливо ударного типу, не тільки можливе, а й стратегічно важливе для України.

Чи можуть ці дрони бути такими ж простими та дешевими, як Shahed? Скільки часу потрібно для розробки та серійного виробництва якісного вітчизняного ударного дрона з використанням технологій управління на основі штучного інтелекту? Скільки дронів-камікадзе стануть на бойову варту у 2023 році?[BANNER1]

Коли наші інженери з’ясували, яким чином влаштовані дрони-камікадзе Shahed, вони були шоковані цими іранськими технологіями, точніше їх відсутністю.

Тобто іранці за російські гроші розібрали старий ізраїльський дрон, максимально спростили в ньому всю електроніку та конструкцію, залишивши ГЛОНАСС та фюзеляж, навісили максимально можливу бойову частину та законтрактували майже півтори тисячі штук для терористичних атак по мирних містах України.

Ми називаємо "шахеда" зброєю терористів, бо це некерований дрон-камікадзе. Він не має зв’язку з оператором, нейромережі для оцінки цілі (військова/цивільна) та функції самознищення і може помилитися на кількасот метрів.

Наш перший "мозковий штурм" відбувався так. Ми маємо в максимально стислі терміни розробити для наших захисників ударний БПЛА багаторазового використання чи дрон-камікадзе з інтелектуальним керуванням, криптографічно захищеними каналами керування, передавання інформації та ПЗ на борту.

Маємо за чотири-шість місяців запатентувати ці БПЛА, щороку виробляти по 200-250 одиниць кожного виду та передавати їх на озброєння ЗСУ.

За нашими даними, українські інженери за підтримки науково-технічних центрів України успішно виконали ці завдання. Завершуються льотні випробування кількох моделей ударних дронів з переходом до розробки стратегічних БПЛА.

Виробництво цивільних та військових БПЛА конструкторськими бюро – це не лише реалізація високого науково-технічного потенціалу України в галузі ВПК та авіабудування, а й потужна складова українського ВВП в майбутньому.

Фінансуючи стартапи з розробки дронів, приватний інвестор висуває вимогу, щоб використані технології відповідали жорстким національним стандартам у сфері КЗІ, легко модифікувалися для різних військових та цивільних завдань, відповідали стандартам НАТО для можливого експорту з метою захисту країн блоку.

Отже, Україна у 2023 році отримає не тільки власне виробництво надійних, точних та ефективних ударних БПЛА і технологічну перевагу над ворогом, а й потужний драйвер розвитку економіки після перемоги. Українські інженери готові симетрично відповісти на кожну терористичну атаку "країни 404" на землі, у повітрі й на морі.