Ідеальний шторм для лісової галузі: чи витримаємо?

Лісова галузь завершила минулий рік з рекордними фінансовими показниками. Майже 10 мільярдів гривень перераховано до бюджету. 

Отримано понад мільярд гривень прибутку. Водночас втримати позитивну динаміку у 2023 році буде дуже і дуже складно.

Негативні тенденції набирають загрозливих масштабів. Наведу результати біржових торгів на сосну: у жовтні – 2200 грн за м3, у листопаді – 2100 грн за м3, у кінці грудня – менш як 1900 грн за м3, на початку січня – менше 1800 грн за м3. 

За декілька місяців падіння на 20%. 

Спостерігаючи стрімке зниження попиту, ми суттєво знизили обсяги продукції, виставленої на продаж. Попри це, перед Новим роком вдалось реалізувати лише приблизно 40% деревини з постачанням у першому кварталі 2023-го. 

Лісова галузь потрапила в ситуацію ідеального шторму. Проти лісівників сьогодні грають майже всі внутрішні та зовнішні фактори.

Наші основні споживачі на внутрішньому ринку – видобувна галузь, металургія, будівництво – або зупинились, або працюють з мінімальним навантаженням. 

Населення активно купувало дрова, але для нас це не є прибутковим видом діяльності. Крім того, дрова є товаром сезонним – у січні попит вже помітно скорочується.

Експортні постачання пиломатеріалів з України значно ускладнились ще з початку великої війни. Логістика через українські морські порти стала неможливою. 

Деякий час наших переробників рятували ще доволі високі ціни на європейському ринку. Але під кінець року ситуація на міжнародних ринках значно погіршилась. 

Найбільші споживачі пиломатеріалів, такі як Китай та Сполучені Штати, знизили обсяги виробництва будматеріалів. В США ключову роль зіграло зростання ставок по іпотеці, що призвело до гальмування темпів будівництва. 

Продукція з Канади, Скандинавії почала у більших обсягах потрапляти на інші ринки, знижуючи ціни. 

Експорт з України до країн ЄС у багатьох випадках втратив рентабельність. Як і постачання на азійські ринки через європейські порти. За словами експортерів, вартість логістики з України автотранспортом до одного з найбільших в країнах Балтії порту – Клайпеди – складає від 70 до 92 євро за м3 пиломатеріалу. 

Для порівняння: місцеві поточні ціни на несушені соснові матеріали наразі коливаються від 190 до 210 євро за м3. 

За підсумками минулого року, як свідчать дані Асоціації деревообробних підприємств України, падіння перероблення склало від 35 до 55% в залежності від сорту деревини. 

Близько 40-50% українських переробників взагалі перестали існувати. Зменшення кількості учасників ринку ще більше знижує попит.

До негативних факторів слід додати й відключення електроенергії, які дестабілізують роботу переробних підприємств, збільшують собівартість продукції.

Аналітичні дослідження прогнозують, що у найближчі пів року ситуація на світових ринках радикально не зміниться. Тобто очікувати позитивних новин не варто.

Що робити?

Нам кажуть, що інші країни у періоди просідання ринку іноді готові продавати лісопродукцію за демпінговими цінами. І таким чином забезпечувати стабільну роботу місцевої деревообробної галузі та зберігати ринки збуту. 

Але в Україні немає такої можливості. Галузь на самоокупності – ми мусимо своїм коштом утримувати інфраструктуру захисту лісів, лісорозведення і лісовідновлення, здійснювати капітальні інвестиції. Робота у "мінус" означає руйнацію галузі, чого ми не можемо допустити. 

Впевнений, що є ефективніші рішення, які потребують спільної роботи держави, лісівників та переробників.

По-перше, треба визначити ринки, які є для експортерів пріоритетними. На міждержавному рівні працювати над створенням ефективного логістичного ланцюга, який би мінімізував витрати наших постачальників та дозволив лісоматеріалам з України конкурувати на міжнародних ринках.

По-друге, настав час знизити частку чистого прибутку для лісової галузі з 50% до 30%, як це планувалось ще до початку війни. Це дасть можливість акумулювати кошти на необхідні для захисту та відтворення лісів заходи в умовах зниження попиту на деревину.

По-третє, мусимо максимально використати потенціал внутрішнього ринку. Потрібна довгострокова урядова програма по забезпеченню бюджетних установ і населення дровами (робота над нею триває). 

Вже сьогодні ми маємо починати накопичувати запаси палива для наступного опалювального сезону. 

Варто поширити програму пільгового кредитування не лише на купівлю новобудов, але й на ремонти пошкодженого житла, відновлення дахів з використанням українських будівельних матеріалів. 

По-четверте, першочерговою задачею новоутвореного ДП "Ліси України" має стати отримання довгострокового фінансування від міжнародних донорів. 

У лісової галузі величезний потенціал, але ми мусимо пройти складний період. Для цього нам потрібна всебічна підтримка як фінансова, так і технічна. 

І, нарешті, п’яте. Реформа галузі, що наразі триває, передбачає не лише зміну структури, але й нову філософію господарювання. Централізація управління має забезпечити не тільки покращення керованості, але й збільшення ефективності, скорочення витрат, зменшення собівартості.

Немає сумніву, що цей ідеальний шторм ми обов’язково пройдемо. Наша команда налаштована лише на перемогу. Іншого варіанту навіть не розглядаємо.