Чому для зростання економіки варто пом’якшити банківські мораторії

До війни в банківській сфері було багато обмежень, а з початком війни було додатково запроваджено чимало нових.

До війни було близько 15 мораторіїв, які так чи інакше можуть зумовлювати невиконання рішень судів та інших органів у примусовому порядку.

Це, зокрема, мораторії щодо державних підприємств, підприємств паливно-енергетичного комплексу, залізничного транспорту, мораторії на провадження у справах про банкрутство щодо окремих категорій боржників.

Більше того, у парламенті опрацьовуються ініціативи стосовно запровадження чергових мораторіїв, зокрема в банкрутстві.

Ці мораторії не лише унеможливлюють виконання судових рішень, за що нашій державі регулярно перепадає від Європейського суду з прав людини, а й обмежують можливості таких осіб отримати фінансування та призводять до відсутності конкурентної ринкової економіки в низці галузей.

Додатково до цього законодавець запровадив низку заборон, які обмежили права кредитора щодо повернення заборгованості. Розповім про найболючіші.

Заборона примусового виконання виконавчих написів нотаріусів

Ця заборона спричинила вкрай несприятливі для ринку наслідки. Кредитори, зокрема банки, позбавлені можливості стягувати заборгованість найбільш дієвим способом: предметами іпотеки шляхом вчинення виконавчих написів.

Такий підхід знижує ефективність стягнення боргів на стадії виконавчого провадження, призводить до зростання NPL, збитків банків, скорочення ресурсної бази в умовах, коли прибуток банків з початку року упав у 3,4 разу.

Ця заборона заблокувала примусове виконання виконавчих написів нотаріусів і стягнення на їх підставі всіх видів боргів, зокрема боргів юридичних осіб та повернення об’єктів лізингу. Зупинені електронні аукціони з реалізації арештованого майна, переданого на реалізацію за виконавчими написами.

Нівелюються результати кропіткої тривалої роботи органів виконавчої служби: від відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих написів до моменту заборони (розшук майна боржників, його опис, оцінка, вилучення, передавання ДП "СЕТАМ" для примусової реалізації).

Тобто посилюються ризики повернення боржникам вилученого майна, а стягувачам – виконавчих документів без виконання, порушуючи права останніх.

На жаль, ризики, про які НАБУ застерігало законодавця ще на етапі опрацювання цієї ініціативи (законопроєкт №7317), справдилися. Наразі позитивним є те, що і законодавець, і Міністерство юстиції розуміють необхідність перегляду та пом’якшення цієї заборони.

НАБУ внесло до парламенту пропозиції, які опрацьовуються в межах ухваленого в першому читанні законопроєкту №8064 та із стейкхолдерами.

Проблемне питання іпотеки

Велика кількість заборон негативно впливає на фінансовий стан банківської системи і її спроможність забезпечувати економіку ресурсами. Банки обмежені в стягненні боргів, зокрема, на підставі рішень судів, що набули законної сили.

Принагідно нагадаю, що банки вклали мільярди гривень у резерви під такі проблемні кредити замість інвестування цих коштів в економіку України. Також доцільно, щоб під дію іпотечного мораторію не підпадали випадки, коли іпотечний кредит забезпечений комерційною нерухомістю.

Загалом закон "Про іпотеку" в чинній редакції негативно впливає на фінансовий стан банківської системи та її спроможність забезпечувати економіку ресурсами, оскільки банки обмежені в стягненні заборгованості в передбачений законом спосіб, що вимиває з економіки мільярди гривень у вигляді резервів.

Зараз відсоток іпотечних позик, за якими платежі припинилися понад три роки тому, становить орієнтовно 90% від обсягу іпотечних кредитів. Пом’якшення заборони дасть змогу банкам розформувати резерви, зменшити відсоток проблемних позик, активніше кредитувати та знизити ставки за кредитами.

Боржники та арештовані рахунки

Наразі припинене звернення стягнення на зарплату, пенсію і стипендію, крім рішень про стягнення аліментів та рішень, коли боржниками є громадяни росії.

Водночас фізичним і юридичним особам-боржникам дозволено здійснювати видаткові операції з арештованих рахунків, хоч і з певними обмеженнями.

Звісно, під час війни слід враховувати всі соціальні питання. Банки такий підхід підтримують, ідуть назустріч і людям, і бізнесу: пропонують реструктуризації та лояльні умови. Однак усі ситуації індивідуальні. Категорична заборона – привід для недобросовісних боржників не відповідати за свої вчинки.

Анулювання заборгованості без компенсації

Уже підписаний закон про анулювання банками заборгованості за споживчими кредитами, забезпечення за якими знищене внаслідок війни. Звісно, банки прагнуть підставити плече і підтримати людей, але це не можна робити лише за кошти банків. Наразі механізм компенсації банкам таких збитків відсутній.

Чому варто пом’якшити мораторії

З впровадженням таких новацій як мораторій, обмеження, заборона чи примус до прощення кредитів за відсутності компенсаційного механізму створюється суттєвий дисбаланс між інтересами кредиторів та боржників.

Банки, зокрема державні, суттєво обмежуються в можливостях працювати з проблемною заборгованістю, насамперед з боргами юридичних осіб.

Боржників звільняють від відповідальності за порушення умов договору незалежно від причини та її пов’язаності з війною.

Законодавець здебільшого встановлює загальну заборону щодо вчинення кредитором тих чи інших дій з примусового стягнення боргу чи застосування санкцій без можливості врахування реальної ситуації за кейсом. Наприклад, пов’язані неплатоспроможність чи несплата за кредитом з війною чи ні.

Такі обмеження влада може обґрунтовувати соціальною та бізнес-спрямованістю, але на практиці це часто створює простір для зловживань. Фактично небажання платити захищене законом.

Наслідки російської агресії – втрата доходів, руйнування активів і заставного майна, погіршення платоспроможності позичальників – негативно впливають на якість кредитного портфеля, призводять до зростання втрат від кредитного ризику та зумовлюють подальше зростання частки NPL у банківській системі.

За відсутності альтернативних механізмів виконання рішень судів та інших органів, а також за відсутності компенсаційних механізмів для кредиторів зазначені новації та проблеми здійснення судочинства в умовах воєнного стану посилюють несприятливу тенденцію зростання частки непрацюючих кредитів.

Водночас банки є об’єктами критичної інфраструктури, суб’єктами господарювання, які теж зазнають збитків і втрат від війни, які так само підтримують ЗСУ, економіку, щодня долають ризики і виклики, аби зберігати стабільність і забезпечувати доступ населення та бізнесу до фінансових послуг.

Ми працюємо над тим, аби держава скасувала недоцільні мораторії.

Водночас варто пом’якшити ті з них, що блокують роботу з проблемною заборгованістю, створюють поле для зловживань з боку несумлінних боржників, ускладнюють повернення коштів у банківську систему і, як наслідок, обмежують можливості ресурсної підтримки економіки в умовах війни.